- •1. Мсе. Загальна характеристика та історія розвитку
- •Змішані та гібридні методи;
- •5. Можливості бібліотеки скінченних елементів
- •6. Універсальний стержень
- •7. Універсальні скінченні елементи плоскої задачі
- •8. Універсальні скінченні елементи просторової задачі
- •9. Спеціальні скінченні елементи
- •10. Основні принципи побудови см
- •11. Cистеми координат моделі
- •12. Ознаки схеми
- •13. Суперелементне моделювання
- •14. Раціональне розбиття схеми на се
- •15. Об'єднання переміщень
- •16.Абсолютно жорсткі вставки
- •17. Моделювання шарнірів у стержневих і площинних елементах
- •19. Сполучення різних типів скінченних елементів
- •20. Задання жорсткості елементам розрахункової схеми
- •21. Конструювання перерізів за допомогою системи лір-кс
- •23. Принципи визначення рсз.
- •24. Формування рсз у пк ліра
- •26. Bpaхування роботи конструкцій спільно з пружною основою
- •27. Класична модель основи Вінклера
- •28. Модель основи Пастернака
- •29. Модифікована модель основи Вінклера
- •30. Моделювання попереднього натягу
- •30. Моделювання попереднього натягу елементів схеми
- •31. Призначення та можливості системи проектування збк лір-арм
- •32. Підбір та перевірка армування стержневих елементів
- •33. Підбір та перевірка армування елементів пластин
- •34. Призначення конструктивних елементів
- •35. Уніфікація елементів схеми
- •36. Призначення та можливості системи лір-стк
- •37. Підбір та перевірка перерізів елементів металевих конструкцій
- •38. Представлення результатів підбору перерізів елементів металевих конструкцій
- •39.Послідовність розрахунку конструкцій на динамічні впливи
- •40. Розрахунок на сейсмічні навантаження
- •41.Розрахунок вітрового навантажнення з врахуванням пульсацій
- •42.Розрахунок на задане гармонічне завантаження
- •43.Розрахунок на імпульсну та ударну дію
- •44.Загальна характеристика нелінійних розрахунків
- •45.Кроковий метод розв’язування систем нелінійних рівнянь
- •46.Фізична нелінійність
- •47.Геометрична нелінійність
- •48.Конструктивна нелінійність
- •50. Комп'ютерне моделювання життєвого циклу конструкції
- •51. Одночасне використання декількох розрахункових схем
- •52. Зіставлення розрахункових і експериментальних даних
- •56. Візуалізація результатів розрахунку
- •57. Перевірка адекватності отриманих результатів
- •58. Основні принципи аналізу результатів розрахунку
- •66.Імпорт розрахункових схем з систем AutoCad, ArchiCad, Revit Structure
38. Представлення результатів підбору перерізів елементів металевих конструкцій
Для всіх розрахованих перерізів елементів виводяться результати перевірок на міцність і стійкість (за першою групою граничних станів), на гнучкість і прогини (за другою групою граничних станів) і на місцеву стійкість на основі відповідних пунктів СНиП ІІ-23-81. Результати виводяться у вигляді відсотків використання перерізу порівняно з граничною несучою здатністю за тою чи іншою перевіркою.
Результат виглядає так:
Відсоток використання перерізу за першою групою граничних станів (1ГС) ‑ це найбільший з відсотків за перевірками міцності та загальної стійкості, обчислений за всіма РСЗ.
Відсоток використання перерізу за другою групою граничних ставів (2ГС) ‑ це найбільший з відсотків за перевірками граничної гнучкості або прогину, узятий за всіма РСЗ.
Відсоток використання перерізу за місцевою стійкістю (МС) - найбільший з відсотків за перевірками стійкості стінки і полиці перерізу, узятий за всіма РСЗ.
Результати розрахунку представляються в табличній формі. Таблиці результатів формуються для виділених на схемі елементів або для всієї схеми. Форма таблиці залежить від виду елемента.
39.Послідовність розрахунку конструкцій на динамічні впливи
У ПК ЛІРА реалізовані можливості розрахунку на наступні динамічні впливи:
сейсмічні;
сейсмічні по заданих акселерограмах;
пульсації вітру;
імпульсні;
удар;
гармонічні;
проведення модального аналізу.
Для розрахунку на динамічні дії необхідно підготувати дані про варіанти динамічних завантажень і задати для кожного з цих завантажень набір характеристик відповідної дії, що породжує коливання системи.
Динамічні завантаження повинні враховувати інерційні сили. Ці сили пов'язані з вузловими зосередженими масами і масами, розташованими на елементах системи. Напрям вузлових мас повинен відповідати поступальним динамічним ступеням свободи, відповідним граничним умовам, та ознаці схеми.
Завантаження сейсмічним і вітровим пульсаційним впливами описуються за допомогою задання лише ваги маси. Для завантажень ударним, імпульсним і гармонічним впливами крім ваги маси необхідно задати ще й характеристики та напрямки цих впливів у вузлах, де вони прикладені.
Завантаження для розрахунку на динаміку в часі мають бути задані в строгому порядку:
1. Перше завантаження ‑ це статичне навантаження на конструкцію (наприклад, власна вага конструкції або власна вага з технологічним навантаженням і т.д.) Задання першого завантаження нічим не відрізняється від завдання звичайних статичних завантажень. Це завантаження не є обов'язковим (може бути відсутнім).
2. Друге завантаження ‑ це ваги мас. Дозволяються такі способи задання ваги маси:
1) Задання розподіленої ваги маси на елементи. При розрахунку здійснюється автоматичний збір ваги маси у вузли розрахункової схеми на основі даних про їх густину.
2) Задання ваги маси у вузли як сил, що діють у заданому напрямку. У цьому випадку користувач самостійно призначає вузли схеми, до яких будуть прикладені ці сили, обчислює їх самостійно і задає напрямок їхньої дії.
3) Формування ваги маси зі статичного завантаження. При цьому, як і у випадку 1, здійснюється автоматизований збір ваги у вузли. Проте вага мас буде зібрана лише з тих навантажень статачного завантаження, що діють уздовж осі Z.
Дозволяється застосування всіх способів в одному і тому ж завантажені.
3. Третє завантаження ‑ це діюче динамічне навантаження на конструкцію. Реалізовано 4 типи динамічних навантажень:
1) кусочно-лінійне навантаження (ламана) з довільним кроком (рис. 15.1 а). Задається кількість пар точок і пари точок "час - значення";
2) синусоїдальне навантаження (рис. 15.1 б). Задається у виді Asin(ωt+φ), де A - амплітуда, ω - частота, φ - зсув фаз, також задається час початку і закінчення дії навантаження;
3) акселерограмма у відносних одиницях (рис. 15.1 в). Задається кількість точок в акселерограмі, час початку, крок дискретизації, масштабуючий коефіцієнт до акселерограми і значення акселерограми. Під масштабуючим коефіцієнтом слід розуміти добуток наступних коефіцієнтів:
- коефіцієнта переведення значень акселерограми в м/с2;
- коефіцієнта приведення до необхідної бальности майданчика будівництва.
Наприклад, початкова акселерограмма задана в долях g (прискорення вільного падіння) для 9-ти бального землетрусу (максимальна амплітуда 0.4), а необхідно її прикласти для 7-ми бального майданчика будівництва, то масштабуючий коефіцієнт має бути призначений k=9.81*0.1/0.4=2.54, де 0.1 - максимальна амплітуда для 7-ми бального землетрусу;
4) кусочно-лінійне навантаження з рівномірним кроком (рис. 15.1 г). Задається кількість точок, час початку, крок дискретизації; масштабуючий коефіцієнт і значення ламаної.
4. Четверте завантаження ‑ це демпфуючі характеристики конструкції (завантаження не є обов'язковим і може бути відсутнім). Задання четвертого завантаження нічим не відрізняється від задання статичного завантаження. У ньому можуть бути присутніми як зосереджені, так і розподілені навантаження, що відбивають демпфуючі властивості конструкції. З четвертого завантаження формується діагональна матриця вузлових демпферів тільки по лінійних ступенях вільності. Напрям демпфуючого навантаження не має значення, оскільки його величина береться по абсолютному значенню. Сили демпфування приймаються прямо пропорційними швидкостям.