- •2. К каким судам применяется Конвенция марпол 73/78?
- •3. Назовите общее содержание Протоколов №1 и №2, относящееся к конвенции марпол 73/78?
- •4. Назовите наименование Приложений ι,ιι,ιιι,ιv,V,vι к конвенции марпол 73/78?
- •6. Что означает "особый район"? Перечислите особые районы мирового океана, относящиеся к приложению ι марпол 73/78.
- •7. Какие условия сброса в особых районах:
- •8. Какие условия сброса нефтяных остатков и отходов?
- •9. Где и при каких условиях возможен сброс в море различных категорий балласта?
- •Условия сброса согласно марпол 73/78
- •10. Объём освидетельствований Регистром) конструкций судна, оборудования для выполнения требований марпол 73/78.
- •11. Какое оборудование и устройства по предотвращению загрязнения нефтью должны быть установлены:
- •12. Система автоматического замера, регистрации и управления сбросом
- •13. Фильтрующее оборудование нефтесодержащих вод, назначение, устройство. Техническое обслуживание, ремонт.
- •2.1.1.2. Оборудование для нефтеводяной сепарации и для фильтрации нефти
- •14. Приборы контроля нефтесодержания на сбросе, автоматическое запорное устройство - назначение, принцип действия.
- •2.1.6. Системы и приборы замера, регистрации и управления сбросом нефти
- •15. Прибор (индикатор) определения границы раздела "нефть-вода", назначение.
- •20. Перечислите организационно-технические мероприятия по недопущению загрязнения нефтью при бункеровочных операциях.
- •21. Перечислите, какие документы в соответствие с Приложением ι должно иметь судно. Сроки действия документов Регистра.
- •22. Журнал нефтяных операций. (ж.Н.О.)
- •23. План чрезвычайных мер по борьбе с загрязнением нефтью (Shipboard Oil Pollution Emergency Plan, sopep). Основные разделы.
- •24. Перечислите особые районы Мирового Океана, относящиеся к Приложению ιι.
- •25. Перечислите основные условия, при соблюдении которых возможен сброс в море промывочных вод, водяного балласта при перевозке вредных жидких веществ: в особых районах, вне особых районов.
- •26. Перечислите, какие стоки относятся к сточным водам и хозяйственно-бытовым водам.
- •27. Какие условия сброса сточных вод в море, в портовых водах.
- •29. Перечислите документы, которые должны быть на судне в соответствии с требованиями Приложения ιv к Конвенции.
- •30. Какое оборудование должно быть на судне в соответствии с требованиями Положения V к Конвенции.
- •31. Перечислите особые районы Мирового океана для целей Приложения V к Конвенции.
- •32. Какие условия сброса в море пластмасс и изделий из синтетики, мусора:
- •33. Перечислите документы, которые должны быть на судне в соответствии с требованиями Приложения V к Конвенции.
- •34. Какой документ должен быть на судне с целью гарантии компенсации за нанесение ущерба морской среде?
- •35. Основные функции Государственной Инспекции охраны Чёрного и Азовского морей Минэкобезопасности Украины.
- •36. Международная Конвенция по охране человеческой жизни на море 1974 г., (солас-74) - содержание, применение, вступление в силу.
- •37. Требования солас-74 к главному рулевому приводу.
- •38. Требования солас-74 к вспомогательному рулевому приводу.
- •39. Требования солас-74 к основному источнику электроэнергии.
- •40. Требования солас-74 к системе освещения.
- •41. Требования солас-74 к аварийному источнику электроэнергии.
- •42. Требования солас-74к переходному аварийному источнику электроэнергии.
- •43. Меры предосторожности против поражения током, пожара, несчастных случаев, связанных с применением электричества (согласно солас-74 ).
- •44. Требования солас-74 к пусковым устройствам для аварийных генераторных агрегатов
- •45. Требования солас-74 к аккумуляторным батареям, их размещению.
44. Требования солас-74 к пусковым устройствам для аварийных генераторных агрегатов
(СОЛАС-74,Правило 44)
1 Аварийные генераторные агрегаты должны быть способны легко запускаться из холодного состояния при температуре 0°С. Если это практически невозможно или предполагается возможность более низких температур, то в целях обеспечения быстрого пуска генераторных агрегатов должны быть приняты отвечающие требованиям Администрации меры по обеспечению средствами обогрева
2 Каждый аварийный генераторный агрегат, устройство которого предусматривает автоматический пуск, должен оснащаться одобренными Администрацией пусковыми устройствами с запасом энергии, достаточным по меньшей мере для трех последовательных пусков. Должен быть предусмотрен второй источник энергии для производства дополнительных трех пусков в течение 30 мин, если не может быть доказана эффективность ручного пуска
3 Запас энергии должен постоянно поддерживаться следующим образом:
.1 электрические и гидравлические системы пуска должны обслуживаться с АРЩ;
.2 системы пуска сжатым воздухом могут питаться от главного или вспомогательного баллона со сжатым воздухом через соответствующий невозвратный клапан или от аварийного воздушного компрессора, который, если он имеет электрический привод, должен питаться от аварийного распределительного щита,
.3 все эти пусковые, зарядные и аккумуляторные устройства должны размещаться в помещении аварийного генератора, эти устройства не должны использоваться для целей, иных, чем обеспечение работы аварийного генераторного агрегата. Это не исключает питания воздушного баллона аварийного генераторного агрегата от главной или вспомогательной системы сжатого воздуха через невозвратный клапан, установленный в помещении аварийного генератора.
4.1 Если автоматический пуск не требуется, допускается ручной пуск, например с помощью пусковых рукояток, инерционных пусковых устройств, заряжаемых вручную гидравлических аккумуляторов или патронов с пороховым зарядом, если может быть доказана их эффективность.
4.2 В случаях, когда ручной пуск практически невозможен, должны соблюдаться требования пунктов 2 и 3, за исключением того, что пусковые устройства могут быть приведены в действие вручную.
45. Требования солас-74 к аккумуляторным батареям, их размещению.
9.1 Аккумуляторные батареи должны быть соответствующим образом укрыты, а помещения, используемые главным образом для их размещения, должны иметь надлежащую конструкцию и эффективную вентиляцию.
9.2 Кроме случаев, предусмотренных в пункте 10, в этих помещениях не должно устанавливаться электрическое и другое оборудование, которое может явиться источником воспламенения воспламеняющихся паров.
9.3 Аккумуляторные батареи не должны размещаться в спальных помещениях, кроме случаев, когда аккумуляторные батареи герметизированы в соответствии с требованиями Администрации.
Какой документ определяет процедуру присвоения званий лицам командного состава морских судов
Постановлением КМУ N 373 от 5 марта 2007 г. „Положення про порядок присвоєння звань особам командного складу морських суден”
Кому и в каком порядке присваиваются звания судовых электромехаников
(Положення про порядок присвоєння звань особам командного складу морських суден, на языке оригинала)
«3. Звання осіб командного складу присвоюються громадянам України, які закінчили навчальні заклади, що здійснюють підготовку моряків, а також іноземцям, які закінчили морські навчальні заклади України, колишнього Радянського Союзу та у передбачених міжнародними договорами України випадках.
4. Особам командного складу можуть присвоюватися такі звання:
судноводіям - капітан далекого плавання, капітан малого плавання, капітан прибережного плавання, штурман далекого плавання, штурман, судноводій-механік 1 класу, судноводій-механік 2 класу, судноводій-механік 3 класу, судноводій малотоннажного судна, судноводій-механік малотоннажного судна;
судновим механікам - механік першого розряду, механік другого розряду, механік третього розряду, механік малотоннажного судна;
судновим електромеханікам - електромеханік першого розряду, електромеханік другого розряду, електромеханік третього розряду;
судновим радіоспеціалістам - радіоелектронік ГМЗЛБ першого класу, радіоелектронік ГМЗЛБ другого класу, радіооператор першого класу, радіооператор другого класу, оператор ГМЗЛБ, оператор-радіотелефоніст;
судновим рефрижераторним механікам - рефрижераторний механік першого класу, рефрижераторний механік другого класу, рефрижераторний механік третього класу.
Звання штурман малого плавання, яке було присвоєне особі командного складу до прийняття цього Положення, відповідає званню штурман, яке передбачене цим Положенням.
Особи, яким присвоєно звання капітан далекого плавання або механік першого розряду, мають право на носіння відповідних нагрудних знаків у порядку, встановленому Мінтрансзв'язку.
5. Особи командного складу, яким присвоєно відповідне звання, можуть займати такі посади:
судноводії - капітана, старшого помічника капітана, другого помічника капітана, вахтового помічника капітана, капітана-механіка, змінного помічника капітана, шкіпера, помічника шкіпера;
суднові механіки - старшого механіка, другого механіка, вахтового механіка;
суднові електромеханіки - старшого електромеханіка, другого електромеханіка, електромеханіка;
суднові радіоспеціалісти - радіоелектроніка ГМЗЛБ, начальника радіостанції, радіооператора;
суднові рефрижераторні механіки - механіка суднових рефрижераторних установок.
6. Рішення щодо присвоєння або підтвердження звання приймається Державною кваліфікаційною комісією (далі – Кваліфікаційна комісія), яка утворюється Інспекцією з питань підготовки та дипломування моряків. Порядок роботи Кваліфікаційної комісії визначається Мінтрансзв'язку.
7. Звання осіб командного складу присвоюються особам віком не молодше 18 років, а звання капітана - віком не молодше 20 років, які:
закінчили схвалені навчальні заклади, що здійснюють підготовку моряків за навчальними програмами, погодженими Мінтрансзв'язку (далі - морські навчальні заклади), і здобули освіту, що відповідає міжнародним вимогам та законодавству України з питань підготовки та дипломування моряків (далі – національні вимоги) і дає право на присвоєння звань осіб командного складу та отримання дипломів або кваліфікаційних свідоцтв. Перелік морських навчальних закладів встановлюється МОН;
мають документально підтверджену необхідну спеціальну або спеціалізовану підготовку згідно з вимогами Конвенції та національними вимогами у схвалених підприємстві, установі, організації, що здійснюють підготовку моряків (навчально-тренажерні заклади), і документально підтверджений стаж плавання на суднах згідно з вимогами Конвенції та національними вимогами (далі - стаж плавання). Перелік підприємств, установ, організацій, що здійснюють підготовку моряків, визначається Мінтрансзв'язку; є придатними до роботи на судні за станом здоров'я. Порядок встановлення придатності моряків до роботи на судні за станом здоров'я визначається МОЗ за погодженням з Мінтрансзв'язку;
підтвердили свою кваліфікацію в Кваліфікаційній комісії.
8. Випускники денного відділення морського навчального закладу за умови наявності необхідного стажу плавання та проходження спеціальної або спеціалізованої підготовки згідно з вимогами Конвенції та національними вимогами мають право підтверджувати кваліфікацію на відповідність вимогам Конвенції та національним вимогам безоплатно під час проходження державної атестації на спільному засіданні державної екзаменаційної комісії морського навчального закладу та Кваліфікаційної комісії. Оплата роботи членів Кваліфікаційної комісії здійснюється за рахунок навчального закладу в розмірі, встановленому для членів екзаменаційної комісії. На підставі протоколу спільного засідання комісій та документів, що засвідчують необхідні стаж плавання і практичну підготовку, випускник має право протягом 12 місяців з дати проведення засідання отримати у капітана морського порту диплом або кваліфікаційне свідоцтво, які засвідчують присвоєння зазначеного в протоколі звання особи командного складу, та підтвердження диплома або кваліфікаційного свідоцтва. Порядок проведення спільного засідання комісій визначається Мінтрансзв'язку за погодженням з МОН.
9. Особи командного складу для присвоєння чергового звання і підтвердження диплома або кваліфікаційного свідоцтва повинні пройти курси підвищення кваліфікації у морських навчальних закладах відповідного рівня акредитації і отримати свідоцтво встановленого зразка.
10. Присвоєння звання та надання права на зайняття відповідної посади на судні засвідчується дипломом або кваліфікаційним свідоцтвом - документами, що визначають кваліфікацію осіб командного складу.
11. Диплом і кваліфікаційне свідоцтво вважаються дійсними за наявності відповідного підтвердження, що є невід'ємною частиною диплома і кваліфікаційного свідоцтва і надає право займати посади або виконувати певні обов'язки згідно з вимогами Конвенції та національними вимогами на суднах визначеного типу, місткості, потужності та виду рухової установки, району плавання. Підтвердження видається на строк, що не перевищує п'яти років від дати прийняття рішення Кваліфікаційною комісією.
12. Диплом, кваліфікаційне свідоцтво та їх підтвердження видаються на підставі протоколу засідання Кваліфікаційної комісії та інших документів у порядку, що визначається Мінтрансзв'язку.
13. Порядок підтвердження кваліфікації та дипломування осіб командного складу суден у прибережному плаванні, а також тих, що здійснюють плавання виключно у внутрішніх водах, у межах захищених вод чи у безпосередній до них близькості і в районах дії портових правил, та у випадках, передбачених главою VII Конвенції, а також порядок підтвердження кваліфікації та дипломування осіб командного складу, для яких цим Положенням не передбачено присвоєння звань, персоналу яхт, що не займаються комерційними перевезеннями, та осіб суднової команди морських суден, а також видачі їм відповідних кваліфікаційних документів визначається Мінтрансзв'язку.
14. В окремих випадках, якщо це не створює небезпеки для людей, майна або довкілля, за поданням судновласника особам командного складу, які мають відповідну кваліфікацію та практичний досвід, капітаном морського порту може бути виданий пільговий дозвіл, який дає право на зайняття посади на категорію вище, ніж це передбачено дипломом або кваліфікаційним свідоцтвом, у порядку, що визначається Мінтрансзв'язку.
15. Інформація про видані дипломи, кваліфікаційні свідоцтва та їх підтвердження вноситься до Єдиного державного реєстру документів моряків, порядок ведення якого визначається Мінтрансзв'язку.
16. Позбавлення звання та вилучення диплома або кваліфікаційного свідоцтва здійснюється за рішенням суду.
17. Особам, які претендують на присвоєння звання, необхідно мати:
6) для присвоєння звання механіка третього розряду та отримання права на зайняття посади вахтового механіка відповідно до Правила III/1 Конвенції та національних вимог:
освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче молодшого спеціаліста за спеціальністю "Експлуатація суднових енергетичних установок" чи "Автоматизоване управління технологічними процесами" із спеціалізацією "Автоматизоване управління судновими енергетичними установками" або освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста чи магістра за спеціальністю "Електричні системи і комплекси транспортних засобів" із спеціалізацією "Експлуатація суднових автоматизованих систем" чи "Суднові енергетичні установки та устаткування" із спеціалізацією "Експлуатація, випробування та монтаж суднових енергетичних установок" і відповідати стандарту компетентності, визначеному в розділі А-III/1 Кодексу, та національним вимогам;
стаж плавання не менш як шість місяців на самохідних суднах у складі машинної команди з виконанням обов'язків з несення вахти та обслуговування суднових енергетичних установок під контролем вахтового механіка; виконання схваленої програми підготовки на судні повинно бути документально підтверджено записами в Книзі реєстрації підготовки;
стаж роботи, пов'язаної з ремонтом суднового механічного обладнання, не менш як шість місяців або пройти виробничу практику відповідно до планів морських навчальних закладів;
7) для присвоєння звання механіка другого розряду та отримання права на зайняття посади другого механіка відповідно до Правила III/2 Конвенції та національних вимог:
освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче бакалавра за спеціальністю "Експлуатація суднових енергетичних установок" або спеціаліста чи магістра за спеціальністю "Автоматизоване управління технологічними процесами" із спеціалізацією "Автоматизоване управління судновими енергетичними установками" або "Електричні системи і комплекси транспортних засобів" із спеціалізацією "Експлуатація суднових автоматизованих систем" чи "Суднові енергетичні установки та устаткування" із спеціалізацією "Експлуатація, випробування та монтаж суднових енергетичних установок" і відповідати стандарту компетентності, визначеному в розділі А-III/2 Кодексу, та національним вимогам;
диплом механіка третього розряду;
стаж плавання не менш як 24 місяці на посаді вахтового механіка на суднах з головною енергетичною установкою потужністю понад 750 кВт;
8) для присвоєння звання механіка першого розряду та отримання права на зайняття посади старшого механіка відповідно до Правила III/2 Конвенції та національних вимог:
освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста чи магістра за спеціальністю "Експлуатація суднових енергетичних установок" або "Автоматизоване управління технологічними процесами" із спеціалізацією "Автоматизоване управління судновими енергетичними установками" або "Електричні системи і комплекси транспортних засобів" із спеціалізацією "Експлуатація суднових автоматизованих систем" і відповідати стандарту компетентності, визначеному в розділі А-III/2 Кодексу, та національним вимогам;
диплом механіка другого розряду;
стаж плавання не менш як 24 місяці на посаді другого механіка на суднах з головною енергетичною установкою потужністю понад 3000 кВт або на посаді старшого механіка на суднах з головною енергетичною установкою потужністю понад 750 кВт;
9) для присвоєння звання електромеханіка третього розряду відповідно до національних вимог:
освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче молодшого спеціаліста за спеціальностями "Експлуатація електрообладнання і автоматики суден" або "Електричні системи і комплекси транспортних засобів" із спеціалізацією "Експлуатація суднових автоматизованих систем" і відповідати стандарту компетентності, визначеному Мінтрансзв'язку;
стаж плавання не менш як шість місяців на самохідних суднах з виконанням обов'язків з обслуговування суднового електрообладнання під контролем електромеханіка або вахтового механіка;
стаж роботи, пов'язаної з ремонтом суднового електрообладнання, не менш як шість місяців або пройти виробничу практику відповідно до планів морських навчальних закладів;
10) для присвоєння звання електромеханіка другого розряду відповідно до національних вимог:
освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра за спеціальностями "Експлуатація електрообладнання і автоматики суден" або "Електричні системи і комплекси транспортних засобів" із спеціалізацією "Експлуатація суднових автоматизованих систем" і відповідати стандарту компетентності, визначеному Мінтрансзв'язку;
стаж плавання не менш як 24 місяці з дипломом або кваліфікаційним свідоцтвом електромеханіка третього розряду на посаді електромеханіка на самохідних суднах;
11) для присвоєння звання електромеханіка першого розряду відповідно до національних вимог:
освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста або магістра за спеціальностями "Експлуатація електрообладнання і автоматики суден" або "Електричні системи і комплекси транспортних засобів" із спеціалізацією "Експлуатація суднових автоматизованих систем" і відповідати стандарту компетентності, визначеному Мінтрансзв'язку;
стаж плавання не менш як 24 місяці з дипломом або кваліфікаційним свідоцтвом електромеханіка другого розряду на посаді електромеханіка на самохідних суднах;
23. Особи, яким присвоєно звання механіка третього розряду, мають право займати посади:
вахтового механіка на суднах з головною енергетичною установкою будь-якої потужності;
другого механіка на суднах з головною енергетичною установкою потужністю менш як 3000 кВт за наявності документа, що підтверджує стаж плавання не менш як 12 місяців на посаді вахтового механіка на суднах з головною енергетичною установкою потужністю понад 750 кВт;
старшого механіка на суднах з головною енергетичною установкою потужністю менш як 750 кВт за наявності стажу плавання не менш як 12 місяців на посаді вахтового механіка на самохідних суднах.
24. Особи, яким присвоєно звання механіка другого розряду, мають право займати посади:
до другого механіка включно на суднах з головною енергетичною установкою будь-якої потужності;
старшого механіка на суднах з головною енергетичною установкою потужністю менш як 3000 кВт за наявності стажу плавання не менш як 12 місяців на посаді другого механіка на суднах з головною енергетичною установкою потужністю понад 750 кВт.
25. Особи, яким присвоєно звання механіка першого розряду, мають право займати посади до старшого механіка включно на суднах з головною енергетичною установкою будь-якої потужності.
26. Особи, яким присвоєно звання електромеханіка третього розряду, мають право займати посади:
до другого електромеханіка включно на суднах, що не мають гребних електродвигунів; до другого електромеханіка включно на суднах з гребними електродвигунами загальною потужністю до 3000 кВт за наявності стажу плавання не менш як 12 місяців з виконанням обов'язків електромеханіка (вахтового електромеханіка) на суд ах з гребними електродвигунами потужністю до 3000 кВт.
27. Особи, яким присвоєно звання електромеханіка другого розряду, мають право займати посади:
до старшого електромеханіка включно на суднах, що не мають гребних електродвигунів; до другого електромеханіка включно на будь-яких суднах;
до старшого електромеханіка включно на суднах з гребними електродвигунами загальною потужністю до 3000 кВт за наявності стажу плавання не менш як 12 місяців з виконанням обов'язків другого електромеханіка на суднах з гребними електродвигунами загальною потужністю до 3000 кВт.
28. Особи, яким присвоєно звання електромеханіка першого розряду, мають право займати посади до старшого електромеханіка включно на будь-яких суднах з будь-якою загальною потужністю електрообладнання».