- •Тестові завдання для студентів ііі курсу (модуль 4 )
- •Тема 1.
- •У хворого після первинної хірургічної обробки залишилась не видалена частина некротичної тканини. Що в першу чергу необхідно зробити?
- •В рані має місце обмежена ділянка некрозу шкіри. Що необхідно зробити?
- •Які обставини являються основою для накладання первинно-відстроченого шва на рану?
- •Що потрібно зробити в першу чергу після первинної хірургічної обробки рани на передпліччі?
- •З якою метою видаляють некротизовані тканини?
- •Які умови будуть сприяти загоєнню рани вторинним натягом?
- •Тема 2 “Інфіковані та гнійні рани”
- •27. Рання первинна хірургічна обробка рани проводитися в терміни до:
- •28. Шви, що накладаються на рану після висічення рубцевої тканини, називаються:
- •29. Не підлягають первинній хірургічній обробці:
- •Тема 3
- •Тема 4 “Переломи. Перша допомога при переломах”.
- •Тема 5 “Лікування переломів. Вивихи”
- •Основними принципами лікування переломів є:
- •Тема 6 “Опіки. Опікова хвороба”
- •Тема 7
- •Тема 8
- •Тема 9-10
- •Тема 12
- •Тема 13
- •Тема 14
- •Тема 15
- •Тема 16
- •Тема 17
- •Тема 18
- •Тема 19
- •Тема 20
- •Тема 21
- •Еталони відповідей
- •Тема 1. “Рани. Рановий процес. Лікування чистих ран”
- •Тема 2. “Інфіковані та гнійні рани”
- •Тема 3. “Закриті пошкодження м’яких тканин, черепа, грудної клітки, органів черевної порожнини”
- •Тема 4. “Переломи. Перша допомога при переломах”
- •Тема 5. “Лікування переломів. Вивихи”
Тема 15
“Гнійні захворювання кісток”
1. До клінічних форм остеомієліту відносять:
а) токсична форма;
б) генералізована форма;
в) септикопіємічна форма;
г) місцева форма;
д) змішана форма.
2. Місцеві ознаки гострого остеомієліту включають:
а) набряк;
б) синюшність шкіри;
в) гіперемія шкіри;
г) флюктуація.
3. Типові ознаки гнійного артриту включають:
а) згладжені контури суглобу;
б) симптом флюктуації;
в) обмеження об’єму рухів;
г) болючість при рухах.
4. Які результати діагностичної пункції кістки підтверджують діагноз остеомієліту:
а) незмінена кров;
б) рідкий гній;
в) мутна рідина з фіброзними нашаруваннями;
г) всі відповіді правильні.
5. Лабораторні критерії гострого остеомієліту наступні:
а) лімфоцитоз;
б) лейкоз;
в) підвищення ШОЕ;
г) диспротеїнемія;
д) анемія.
6. Диференційна діагностика остеомієліту проводиться з наступними захворюваннями:
а) туберкульоз кісток;
б) правець;
в) ураження кісток при тифі;
г) ревматизм.
7. Основні принципи хірургічного лікування остеомієліту включають:
а) декомпресія кістки;
б) дренування кістки;
в) активна санація вогнища ураження;
г) використання металоостеосинтезу.
8. Хронічний остеомієліт характеризується тріадою симптомів. Яких?
а) рецидивуючий перебіг;
б) деформація кістки;
в) наявність секвестра;
г) наявність гнійної нориці.
9. Протипоказами для радикальної операції при хронічному остеомієліті є:
а) виражена ниркова недостатність на фоні амілоїдозу нирок;
б) декомпенсація серцево-судинної системи;
в) декомпенсація дихальної системи;
г) нейтропенія.
10. Для пластики кісткових порожнин (після секвестректомії) застосовують:
а) пластика м’язевим лоскутом;
б) кісткова пластика;
в) хондропластика;
г) шкірна пластика.
11. Для стимуляції регенерації кісткової тканини застосовують наступні біополімерні матеріали:
а) коллагенова губка, імпренована антибіотиками;
б) клейові композиції;
в) полімерні пломби, що містять антибіотики;
г) мазеві пов’язки.
12. Консервативне лікування остеомієліту включає:
а) антигістамінні препарати;
б) антибіотикотерапія;
в) імунотерапія;
г) фізіотерапевтичні процедури;
д) серцеві метаболіти.
13. До рентгенологічних ознак хронічного остеомієліту відносять:
а) остеопороз в області ураження;
б) фестончатість країв кістки;
в) вогнища деструкції і секвестри;
г) періостальна реакція.
14. По етіології остеомієліт поділяють на:
а) гематогенний;
б) вогнепальний;
в) хронічний;
г) посттравматичний;
д) післяопераційний.
15. Остеотропними антибіотиками вважаються:
а) пеніцилін;
б) лінкоміцин;
в) морфоциклін;
г) гентаміцин;
д) офлоксацин.
16. Періостальна реакція при остеомієліті з’являється через:
а) 2 місяці;
б) 3-5 днів;
в) 10-14 днів;
г) 6 місяців.
17. Основним збудником остеомієліту є:
а) ешеріхія колі;
б) золотистий стафілокок;
в) стрептокок;
г) синьогнійна паличка.
18. Санацію вогнища ураження при остеомієліті розчинами антисептика проводять протягом:
а) 7-10 діб;
б) 2-4 дні;
в) 1 місяць;
г) 6 місяців.
19. Остеомієліт Ольє характеризується утворенням:
а) гнійного ексудату;
б) склеротичних змін;
в) білкового ексудату;
г) кров’янистого ексудату;
д) чисельних секвестрів.
20. Характерним для вторинно-хронічного остеомієліту є:
а) поява підшкірної флегмони;
б) септичний перебіг;
в) постійний набряк кінцівки;
г) чергування періодів спалаху і затихання;
д) виникнення секвестру.
21. Рентгенологічно хронічний остеомієліт відрізняється від гострого:
а) відсутністю реакції з боку окістя;
б) наявністю явищ остеопорозу;
в) появою секвестрів;
г) ураженням діафізу кістки;
д) появою чисельних секвестрів.
22. Найбільш високої концентрації антибіотика в кістковій тканині можна досягти застосуванням:
а) цефалоспоринів;
б) лінкоміцину;
в) аміноглікозидів;
г) фторхінолонів;
д) сульфаніламідів.
23. Який з перерахованих методів не відноситься до оперативного лікування хронічного остеомієліту?
а) розкриття остеомієлітичної флегмони;
б) трепанація кістки;
в) секвестректомія;
г) видалення нориці;
д) секвестрнекректомія.
24. Широка трепанація кістки не проводиться при гострому гематогенному остеомієліті. Причина?
а) для попередження деструкції кістки;
б) для попередження генералізації гнійного процесу;
в) для попередження розвитку патологічних переломів;
г) всі відповіді правильні.
25. Через який час гострий остеомієліт переходить в хронічний:
а) через 2-3 місяці;
б) через 3 тижні;
в) через 6 місяців;
г) через 1 рік.
26. Чим підтверджується ефективність санації патологічного вогнища антисептиками:
а) покращенням стану хворого;
б) нормалізацією температури тіла;
в) припинення виділень з рани;
г) мікробіологічним дослідженням виділень.
27. Яка причина появи періостальної реакції при гострому остеомієліті:
а) скопичення гною під періостом, що викликає його відшарування;
б) деструктивні зміни кістки;
в) поява вогнищ остеопорозу;
г) поява секвестрів.
28. Джерелом інфекції при гематогенному остеомієліті не може бути:
а) наявність каріозних зубів;
б) ангіна;
в) захворювання сечостатевої системи неінфекційного генезу;
г) нагнійні процеси шкіри.
29. Симптом патологічної рухомості кістки зумовлений:
а) патологічним переломом у зв’язку з остеонекрозом;
б) гіпсовою іммобілізацією;
в) остеомаляцією, у зв’язку з антибіотикотерапією;
г) всі відповіді правильні.
30. Найчастішим ускладненням гострого гематогенного остеомієліту є:
а) перитоніт;
б) перикардит;
в) сепсис;
г) гнійний артрит.