![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Агропромисловий комплекс України і його адаптація до ринкових умов.
- •Банки, їх функції, операції та види. Особливості банківської системи її Україні.
- •Бюджетна система. Бюджетний дефіцит. Особливості бюджетної системи України
- •Валовий внутрішній продукт та його структура. Методологія обчислення ввп.
- •Валютний ринок. Валютні операції та їх види.
- •Внутрігалузева та міжгалузева конкуренція. Досконала і недосконала конкуренція.
- •Грошова база. Компоненти грошей.
- •Економічна теорія: виникнення та етапи розвитку.
- •Економічна рівновага та її забезпечення.
- •Економічна конкуренція, її форми та методи.
- •Економічна система та її основні структурні елементи. Типи економічних систем.
- •Економічна роль держави в ринковій економіці.
- •Економічний зміст продуктивних сил.
- •Економічний інтерес, його суб’єкт, об’єкт, функція.
- •Економічні закони, їх пізнання та використання.
- •Економічні потреби, їх характеристика та походження. Закон зростання потреб.
- •Зайнятість і безробіття. Безробіття і його форми. Закон Оукена.
- •Земельна рента, її сутність, види і механізми.
- •Інфраструктура ринку та її функції.
- •Конкуренція і монополія. Антимонопольне законодавство.
- •Кредит, його функції та форми. Принципи кредитування.
- •Методи і способи конкурентної боротьби.
- •Методи пізнання економічної теорії.
- •Національний продукт держави: його формування, розподіл і перерозподіл.
- •Підприємство і його види. Підприємство і фірма.
- •Податки: суть, види, функції. Принципи і форми оподаткування.
- •Попит на гроші та фактори, що визначають його параметри.
- •57. Попит
- •58. Потреби та інтереси – рушійні сили економічного розвитку.
- •59. Правовий та економічний зміст власності.
- •60. Предмет економічної теорії та еволюція підходів до його визначення.
- •61. Прибуток. Основні напрями використання прибутку.
- •62. Ринок праці і його особливості в Україні.
- •63. Ринок цінних паперів і його особливості в Україні.
- •64. Розподіл доходів у суспільстві. Суть і функції розподілу в умовах ринкової економіки.
- •65. Система відносин власності в економіці України.
- •66.Суть заробітньої плати
- •76. Теорія труд. Вартості та гран. Корисності
- •77. Теорії, що визначають цінність товару
- •78. Технологічний спосіб виробництва. Технологічний спосіб виробництва.
- •79. Типи економічних систем.
- •80.Товар і його властивості.
- •81. Товарна біржа. Мета та функції товарної біржі. Суб’єкти товарної біржі, її угоди.
- •83. Умови існування ринку.
- •84. Фондова біржа. Основні види операцій, здійснювані на фондовій біржі.
- •85. Форми організації виробництва.
- •86. Форми підприємств залежно від їх розмірів.
- •87.Форми підприємств залежно від форм власності.
- •88. Формування економічних основ постіндустріальної цивілізації.
- •89.Формування економічної політики.
- •90. Функції грошей та їх еволюція.
- •91. Функції держави в ринковій економіці.
90. Функції грошей та їх еволюція.
. Функції грошей та їхня еволюція
Функції грошей — це дії, які вони здійснюють у ринковій економіці.
Класична економічна теорія виділяє п'ять функцій грошей:
міри вартості,
засобу обігу,
засобу утворення скарбів,
засобу платежу,
світових грошей.
Функція грошей як міри вартості полягає у здатності грошей як загального еквівалента вимірювати вартість усіх інших товарів, надаючи їй форму ціни.Функцію міри вартості гроші виконують ідеально, тобто на основі мисленого прирівнювання вартості товару до уявленої кількості грошей. Гроші як міра вартості широко використовуються як рахункові, як одиниця рахування. За їх допомогою можна надати кількісного виразу всім економічним процесам і явищам на мікро- і макрорівнях, на всіх стадіях процесу суспільного відтворення, без чого не можлива їх організація й управління. Тому суспільна роль грошей як міри вартості виходить далеко за межі надання вартості всіх товарів однакової форми ціни.
Функція грошей як міри вартості в епоху золотих та повноцінних паперових грошей реалізується через масштаб цін.
Масштаб цін — це певна вагова кількість дорогоцінного металу, яка законодавчо встановлюється державою як грошова
одиниця країни та використовується для виміру товарних цін. У кожній країні грошова одиниця має власну назву — долар, франк, марка, фунт стерлінгів, йєна, гривня та ін. Через масштаб цін ціни товарів встановлюються не за ваговою кількістю золота, а в національних грошових одиницях.
З середини XX ст. відповідно до рекомендацій МВФ був повністю припинений обіг золотих грошей і їх конвертація на паперові гроші. Із завершенням демонетизації золота країни світу не проводять фіксації золотого вмісту грошових одиниць, тобто масштабу цін.
У функції засобу обігу — гроші виконують роль посередника в обміні товарів і забезпечують їхній обіг.
91. Функції держави в ринковій економіці.
Регулюючі функції держави в ринковій економіці зводяться до трьох основних — законодавчої, стабілізуючої, розподільчої. Законодавча функція передбачає, що держава розробляє систему економічних, соціальних та організаційно-господарських законів і постанов, які встановлюють певні «правила гри», тобто правові засади ринкової економіки, таким чином, гарантуючи однакові права й можливості для суб'єктів усіх форм власності і господарювання. Для захисту конкуренції як основної умови і регулятора ринкової економіки держава розробляє антимонопольне законодавство. Це дає можливість суб'єктам ринкової економіки реалізувати свої інтереси, примушує їх діяти узгоджено і не порушувати об'єктивних законів ринку. І відбувається це природно, без команд і наказів. Стабілізуюча функція держави полягає у підтриманні високого рівня зайнятості та цінової рівноваги, а також у стимулюванні економічного зростання. Для цього держава: 1) визначає цілі, напрями і пріоритети економічного розвитку, виділяє відповідні ресурси для їхньої реалізації, використовує грошово-кредитні та бюджетно-податкові важелі; 2) бере на себе організацію пропозиції грошей; 3) забезпечує зайнятість населення і стабільний рівень цін, проводячи відповідну фіскальну і кредитно-грошову політику, спрямовану на запобігання інфляції та безробіттю. Розподільча функція пов'язана, з одного боку, з досягненням більш справедливого розподілу доходів у суспільстві, а з другого — з більш ефективним розміщенням ресурсів у ринковій економіці. Для здійснення цієї функції, яка сприяє виправленню певних недоліків ринкової системи, держава: 1) здійснює перерозподіл коштів груп населення, які мають високі доходи, на користь непрацездатних і малозабезпечених, проводячи відповідну фіскальну політику, політику регулювання цін; 2) установлює і контролює мінімальний розмір заробітної плати; 3) бере на себе функцію забезпечення суспільними благами, у виробництві яких приватні та колективні суб'єкти не зацікавлені, однак без цих благ не можливе існування суспільства.
92. Функції економічної теорії.
1варіант - Економічна теорія знаходиться у взаємодії з усією системою знань і суспільною практикою і виконує ряд функцій.
Пізнавальна — збагачує знання людей, примножує інтелектуальний потенціал суспільства, розширює науковий світогляд.
Методологічна-е т виступає теоретико-методологічною базою для цілої системи економічних наук, оскільки розкриває основоположні базові поняття, економічні закони, категорії, принципи господарювання, які реалізуються в усіх сферах людської діяльності.
Практична — наукове обгрунтування економічної політики держави, розробки рекомендацій щодо застосування принципів і методів раціонального господарювання.
Прогностична — розробка наукових основ передбачення перспектив соціально - економічного розвитку в майбутньому.
Виховна — формування в громадян економічної культури, логіки сучасного ринкового економічного мислення, які забезпечить цілісне уявлення про функціонування економіки на національному і загальносвітовому рівнях Формування буденного і наукового економічного мислення.
2 варіант - Слово «функція» в дослівному перекладі з латинської означає «виконання, звершення». Якщо ми говоримо про функції економічної теорії, то хочемо показати, які завдання виконує ця наука, яке коло її обов'язків перед людством, які її роль і призначення.
Економічній теорії властиві такі функції: теоретико-пізнавальна, практична, прогностична, методологічна.
Теоретико-пізнавальна функція полягає в тому, щоб розкрити зміст економічних законів і категорій, суттєві причинно-наслідкові зв'язки економічних процесів, форми їхнього вияву, об'єктивні внутрішні суперечності, подолання яких забезпечує поступальний економічний рух суспільства.Теоретико-пізнавальна функція економічної теорії є методологічним фундаментом для інших економічних дисциплін.
Практична функція полягає в тому, щоб всебічно обгрунтувати конкретні шляхи використання економічних законів, перекласти їхні вимоги на мову практичних заходів щодо вирішення господарських завдань, здійснення економічної політики, яка б найповніше відповідала інтересам людини, колективів, суспільства; обгрунтування раціональних форм управління господарством, здійснення практичних заходів щодо розв'язання економічних суперечностей, досягнення ефективних результатів розвитку виробництва і зростання життєвого рівня населення.
Отже, прогностична функція економічної теорії — це по суті складання наукових прогнозів розвитку виробництва, становлення в сучасних умовах ринкової економіки з урахуванням суттєвих економічних закономірностей, явищ, теоретичних висновків.
Методологічна функція економічної теорії дає можливість використовувати економічні знання для здійснення ряду досліджень у галузі не тільки економіки, а й соціології. Вона спрямована на формування сучасного економічного мислення людей, вчить якомога раціональніше здійснювати життєві спостереження в економічних процесах, дає змогу об'єктивно і всебічно оцінювати економічну політику держави, а також економічні програми різних політичних партій і рухів.
93.Характеристика економічних відносин.
Економічні відносини — відносини, що об'єктивно складаються між людьми, що беруть участь в суспільному виробництві з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання засобів та результатів праці.
Економічні відносини — відносини і зв’язки між людьми, що виникають у процесі суспільного виробництва, розподілу, обміну і споживання вироблених благ. Продуктивні сили, виражаючи відношення суспільства до природи, не вичерпують зміст економічної системи. Вона завжди включає в себе і певну суспільну форму продуктивних сил, і спосіб організації економічної системи, які створює сукупність економічних відносин між людьми.Створення продукту за всіх умов є суспільним процесом. Факти свідчать, що люди виробляють життєві блага не ізольовано один від одного, не поодинці, а об’єднуючись певним чином, спілкуючись один з одним і взаємодіючи.Суспільне виробництво в широкому розумінні складається з власне виробництва, розподілу, обміну і споживання. Це чотири фази чи сфери суспільного виробництва. Для здійснення своєї господарської і виробничої діяльності підприємства вступають у економічні, фінансові відносини з широким колом організацій. Кожен підприємець зацікавлений у встановленні найефективніших форм партнерських зв'язків, надійна система яких багато в чому визначає результати діяльності підприємства. На ринку товарів використовуються такі форми партнерських взаємовідносин: прямі зв'язки між виробниками та покупцями, зв'язки через посередницькі організації та підприємства, комерційні контакти суб'єктів ринку.