- •Раціональне використання природних ресурсів, охорона довкілля та гарантування екологічної безпеки – мета екологічної політики держави.
- •Науково-правові концепції взаємодії суспільства і природи. Становлення екологічного права.
- •Предмет екологічного права. Поняття та види екологічних правовідносин.
- •Поняття і види об’єктів екологічного права. Співвідношення об’єктів природи та природних ресурсів у системі екологічного права.
- •Екологічні системи, природні комплекси, ландшафти як об’єкти правового регулювання використання та охорони.
- •Особливості правового регулювання
- •7. Навколишнє природне середовище як інтегрований об’єкт екологічного права.
- •8. Життя і здоров’я громадян в системі об’єктів охорони екологічного права.
- •9. Методи екологічного права. Імперативи та пріоритети екологічного права.
- •10. Принципи екологічного права.
- •11. Функції екологічного права.
- •12. Поняття та система екологічного права. Співвідношення екологічного, природоресурсного та природоохоронного права. Співвідношення екологічного права та законодавства.
- •13. Місце екологічного права у національній системі права.
- •14. Екологічне право як комплексна галузь права, наука та навчальна дисципліна.
- •15. Система навчального курсу “Екологічне право”.
- •16. Поняття джерел еп та їх види
- •17. Ку як основне джерело еп
- •18. Зу «Про охорону нпс» як інтегроване джерело еп
- •19. Природоресурсні закони і кодекси як диференційовані джерела еп
- •20. Природоохоронні закони України як комплексні джерела еп
- •21. Підзаконні нпа як джерела еп
- •22. Екологічні стандарти в системі джерел еп
- •23. Джерела права екологічної безпеки
- •24. Міжнародно-правові акти у системі джерел еп
- •25. Місце роз’яснень вищих судових інстанцій щодо застосування екологічного законодавства у системі джерел екологічного права.
- •26. Поняття та види екологічних прав та обов’язків громадян
- •27. Право громадян на участь у прийнятті екологічно виважених рішень. Право громадян на участь у здійсненні природоохоронних заходів
- •28. Право громадян на здійснення загального і спеціального використання природних ресурсів
- •29. Особливості реалізації галузевих та міжгалузевих екологічних прав громадян
- •30. Загальні та спеціальні обов’язки громадян у галузі охорони нпс
- •31. Поняття і види гарантій реалізації економічних прав гр.. Та додержання екологічних обов’язків
- •32. Правові форми захисту екологічних прав гр-н
- •33. Поняття та основні ознаки права власності на природні ресурси
- •34. Об’єктивне та суб’єктивне право власності на природні ресурси
- •35. Об’єкти та суб’єкти права власності на природні ресурси
- •36. Зміст права власності на природні ресурси
- •37. Правові форми права власності на природні ресурси
- •38. Підстави виникнення, зміни та припинення права власності на природні ресурси.
- •39. Форми і методи охорони та захисту права власності на природні ресурси.
- •40. Поняття та види права природокористування.
- •41. Принципи права природокористування.
- •42. Пріоритети права природокористування.
- •43. Об’єктивне та суб’єктивне право природокористування.
- •44. Особливості права орендного природокористування.
- •4. 6. Права і обов'язки суб'єктів орендних правовідносин природокористування
- •45. Об’єкти та суб’єкти права природокористування.
- •46. Зміст права природокористування.
- •47. Права та обов’язки суб’єктів права природокористування.
- •49. Значення договорів у виникненні права природокористування.
- •50. Форми і методи охорони і захисту прав суб’єктів правовідносин природокористування.
- •51. Поняття, ознаки і зміст екологічного управління
- •52. Види та форми екологічного управління
- •53. Система екологічного управління
- •54. Державне екологічне управління.
- •55. Самоврядне екологічне управління.
- •56. Громадське екологічне управління.
- •57. Система органів державного екологічного управління та їх компетенція.
- •58. Поняття та види функцій екологічного управління.
- •59. Міжгалузеві та галузеві функції екологічного управління.
- •60. Екологічне програмування та прогнозування.
- •61. Стандартизація та нормування в галузі охорони навколишнього природного середовища.
- •62. Стратегічна екологічна оцінка.
- •63. Організація здійснення екологічної експертизи та екологічного аудиту.
- •64. Екологічне ліцензування.
- •65. Екологічний контроль та моніторинг.
- •66. Екологічне інформаційне забезпечення.
- •67. Державний облік та ведення державних реєстрів екологічно небезпечних видів діяльності та об’єктів.
- •68. Екологічна сертифікація. Інші функції екологічного управління.
- •69. Правові форми розподілу та перерозподілу природних ресурсів.
- •70. Правова організація здійснення ресурсовпорядження.
- •71. Державний облік та ведення природоресурсових кадастрів, кадастрів особливо охоронювальних територій та об’єктів.
- •72. Правове регулювання ведення Червоної та Зеленої книг України.
- •73. Вирішення спорів у галузі використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки.
- •74. Поняття і юридичні ознаки економіко-правового механізму в галузі екології. 75. Склад і зміст економіко-правового механізму в галузі екології.
- •76. Правові форми платежів (зборів) у галузі екології. Еколого-економічні правовідносини.
- •77. Нормативи платежів (зборів) та ліміти (квоти) у системі економіко-правового механізму в галузі екології.
- •78. Правові засади продажу квот на викиди парникових газів у контексті реалізації положень Рамкової конвенції про зміну клімату та Кіотського протоколу до неї.
- •79. Система фінансування природоохоронних заходів.
- •80. Правові засади формування фондів охорони навколишнього природного середовища та їх цільове призначення.
- •81. Екологічне страхування та екологічний аудит в системі економіко-правового механізму в галузі екології.
- •82. Правове стимулювання екологічно спрямованої діяльності.
- •83. Поняття відповідальності в екологічному праві.
- •84. Види та зміст відповідальності за екологічні правопорушення.
- •85. Підстави та умови виникнення відповідальності за порушення вимог екологічного законодавства.
- •86. Правова характеристика екологічних правопорушень та їх класифікація.
- •87. Особливості адміністративної відповідальності за екологічні правопорушення.
- •88. Проблеми застосування дисциплінарної відповідальності за екологічні правопорушення.
- •89. Кримінальна відповідальність за порушення вимог екологічного законодавства.
- •90. Правові форми еколого-правової відповідальності.
- •91. Особливості цивільно-правової відповідальності за екологічні правопорушення. Специфіка відшкодування збитків, заподіяних правомірними діями.
- •92. Особливості відшкодування шкоди, заподіяної порушенням екологічного законодавства володільців джерел підвищеної небезпеки.
- •93. Правові засади способів компенсації шкоди за екологічним законодавством.
- •94. Правові форми профілактики екологічних правопорушень і злочинів.
- •95. Роль судових інстанцій у застосуванні норм про відповідальність за порушення вимог екологічного законодавства
- •96. Право власності на земельні ділянки
- •97. Право землекористування.
- •98. Особливості правового режиму земель різних категорій.
- •99. Види відповідальності за земельні правопорушення.
- •100. Поняття надр та корисних копалин, їх класифікація.
- •101. Поняття та види надрокористування,
- •102. Особливості загального та спеціального надрокористування.
- •103. Порядок надання надр в користування.
- •104. Управління в галузі використання та охорони надр.
- •105. Відповідальність за порушення законодавства про надра.
- •106. Поняття вод та водних об’єктів. Їх класифікація. Поняття та види водокористування.
- •107. Особливості управління в сфері використання та охорони вод.
- •108. Правосуб’єктність водокористувачів.
- •109. Відповідальність за порушення законодавства про використання вод.
- •110. Право власності та користування об’єктами рослинного світу
- •111. Особливості правосуб’єктності користувачів об’єктів росл.Світу
- •112. Управління в сфері використання об’єктів росл. Світу
- •113. Відповідальність за порушення законодавства про росл. Світ
- •114. Право власності та користування лісами
- •115. Порядок надання ліс. Ресурсів в користування
- •116. Особливості правосуб’єктності лісокористувачів
- •117. Відповідальність за порушення ліс. Зак-ва
- •118. Право власності та користування об’єкатми тваринного світу
- •119. Особливості правосуб’єктності користувачів об’єктів твар. Світу
- •120. Управління в сфері використ. Об’єктів тваринного світу
- •121. Відповідальність за порушення законодавства про тваринний світ
- •122. Атмосферне повітря, повітряний простір, космос: поняття та співвідношення.
- •123. Стандартизація та нормування в сфері охорони атмосферного повітря.
- •124. Особливості управління в сфері використання та охорони атмосферного повітря.
- •125. Регламентація шумового, радіаційного та інших видів забруднень атмосферного повітря.
- •126. Відповідальність за порушення законодавства про атмосферне повітря.
- •127.Поняття та склад природно-заповідного фонду: законодавчі та наукові підходи.
- •Правові форми та види використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду.
- •Структурно-функціональне забезпечення організації, охорони і використання природно-заповідного фонду.
- •Правовий режим окремих територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Правовий режим заповідників і заказників
- •Правовий режим національних природних парків
- •Правові та економічні засоби збереження природно-заповідного фонду.
- •Юридична відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд.
- •Поняття та склад рекреаційних, лікувально-оздоровчих зон і курортів.
- •Правові форми та види використання рекреаційних, лікувально-оздоровчих зон і курортів.
- •Структурно-функціональне забезпечення створення, охорони і використання рекреаційних, лікувально-оздоровчих зон і курортів.
- •Правовий режим окремих рекреаційних, лікувально-оздоровчих зон і курортів.
- •Правові та економічні засади охорони рекреаційних, лікувально-оздоровчих зон і курортів.
- •Юридична відповідальність за порушення законодавства про рекреаційні, лікувально-оздоровчі зони і курорти.
- •139. Поняття національної екологічної мережі, склад і класифікація природних територій та об’єктів, які входять до національної екологічної мережі.
- •140. Правові форми та види використання територій та об’єктів, які входять до національної екологічної мережі.
- •141. Структурно-функціональне забезпечення процесу формування національної екологічної мережі.
- •142. Особливості правового режиму окремих складових національної екологічної мережі.
- •143. Юридична відповідальність за порушення законодавства у сфері формування національної екологічної мережі.
- •144. Виключна (морська) економічна зона та континентальний шельф як складові навколишнього природного середовища та об’єкти правової охорони і використання.
- •145. Правові форми та види використання виключної (морської) економічної зони та континентального шельфу.
- •146. Структурно-функціональне забезпечення охорони і використання виключної (морської) економічної зони та континентального шельфу.
- •147. Правове регулювання наукових досліджень у виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі.
- •148. Юридична відповідальність за порушення законодавства про виключну (морську) економічну зону та континентальний шельф.
111. Особливості правосуб’єктності користувачів об’єктів росл.Світу
Відп. до ст.3 ЗУ «Про росл.світ» об'єкти росл. світу - дикорослі та інші не с/г призначення судинні рослини, мохоподібні, водорості, лишайники, а також гриби на всіх стадіях розвитку та утворені ними природні угруповання.
Під час здійснення діяльності, яка впливає на стан охорони, використання та відтворення росл. світу, необхідно дотрим. таких основних вимог:
збереження природної просторової, видової, популяційної та ценотичної різноманітності об'єктів росл. світу; збереження умов місцезростання дикорослих рослин і природних рослинних угруповань; науково обгрунтованого, невиснажливого використання природних рослинних ресурсів; здійснення заходів щодо запобіг. негат. впливу госп. діяльності на рослинний світ; охорони об'єктів росл. світу від пожеж, захист від шкідників і хвороб; здійснення заходів щодо відтвор. об'єктів росл. світу; регулювання поширення та чисельності дикорослих рослин і використання їх запасів з врахуванням інтересів охорони здоров'я населення.
Відп. до Закону «Про росл. світ» використання природних росл. ресурсів здійснюється в порядку загального або спеціального використання (форми використання).
Див. поперед. пит.
Не потребують дозволу на спец. використання прир. росл. ресурсів: власники зем. ділянок, на яких знаход. об'єкти росл. світу, крім тих, що занесені до Червоної книги У та Зеленої книги У; користувачі (в тому числі орендарі) земельних ділянок, які їм надано для цільового призначення (ведення сел. (фермерського) господарства, особистого підсобного госп-ва, колективного садівництва, городництва, сінокосіння, випасання худоби), за винятком використання ними дикорослих судинних рослин, мохоподібних, водоростей, лишайників, а також грибів, види яких занесені до Червоної книги У, та природних росл. угруповань, занесених до Зеленої книги У.
Від збору за спец. використ. прир. росл. ресурсів звільняються:
науково-дослідні установи, навчальні та освітні заклади, що проводять наукові дослідження об'єктів рослинного світу з метою їх охорони, невиснажливого використання та відтворення, за винятком використання ними дикорослих судинних рослин, мохоподібних, водоростей, лишайників, а також грибів, види яких занесені до Червоної книги України, та природних рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України;
власники земельних ділянок;
користувачі (в тому числі орендарі) земельних ділянок, за винятком використання ними дикорослих судинних рослин, мохоподібних, водоростей, лишайників, а також грибів, види яких занесені до Червоної книги України, та природних рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, для задоволення природними рослинними ресурсами власних потреб без права їх реалізації.
112. Управління в сфері використання об’єктів росл. Світу
Державне управління у сфері охорони та використ. рослин. світу здійснюють КМУ, РМ АРК, місцеві органи виконавчої влади та ОМС, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі охорони НПС та інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції.
Відповідно до ЗУ «Про КМУ» КМУ повинен забезпечувати: розроблення і здійснення заходів щодо створення матеріально-технічної бази та інших умов, необхідних для розвитку рекреаційного господарства; проведення держ. політики у сфері охорони природи, екологічної безпеки та природокористування; розроблення та виконання держ. і міждерж. екол. програм (в тому числі програм охорони рослинного світу); здійснювати в межах своїх повноважень державне управління у сфері охорони та раціонального використання рослинного світу, інших природних ресурсів; приймати рішення про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) або припинення діяльності П.,У.,О. незалежно від форм власності у разі порушення ними зак-тва про охорону НПС та зак-ва про рослинний світ; координувати діяльність органів виконавчої влади, ОМС, П.,У.,О., пов'язану з охороною НПС (в тому числі й росл. світу), виконанням держ., регіональних і міждержавних програм у сфері використ. та охорони росл. світу.
РМ АРК відп. до ст. 18 ЗУ «Про охорону НПС» здійснює реалізацію зак-тва про охорону довкілля, в тому числі і про охорону рослинного світу; організовує розробку програм у сфері використання та охорони рослинного світу; затверджує за поданням органів спец. уповноваж. центр. органу вик. влади з питань охорони НПС для П., У.,О. ліміти використання росл. світу, за винятком об'єктів рослинного світу загальнодерж. значення; організовує проведення держ. екологічної експертизи об'єктів, що створюються або функціонують на території АРК і які можуть негативно впливати на стан росл. світу.
Місцеві державні адміністрації та ОМС діють в межах, визначених законами У «Про охорону НПС», «Про МДА», «Про МС в Укр» та іншими законодавч. і нормат. актами, які визначають їх компетенцію в сфері забезпеч. охорони та використ. рослинного світу.
Спеціально уповноваженим центр. органом викон. влади у галузі охорони НПС є Мін. охорони НПС У., положення про яке затверджено Указом ПУ від 27 грудня 2005 року.
Зазначене Міністерство відповідно до зак-тва забезпечує розроблення і виконання державних програм раціонального використання, відтворення та охорони рослинного світу, сприяє розробленню регіональних програм з цього питання; реалізує єдину науково-технічну політику в сфері раціонального використання, відтворення та охорони рослинного світу, формування, збереження та використання екологічної мережі; забезпечує ведення держ. кадастру рослинного світу; встановлює ліміти та квоти на спеціальне використання росл. світу; забезпечує в межах своїх повноважень збереження ландшафтного та біологічного різноманіття, формування нац. екологічної мережі; здійснює держ. контроль за додерж. правил, нормативів, норм, лімітів, квот, умов дозволів у сфері використ. та ох. росл. світу; бере участь у проведенні робіт із стандартизації, сертифікації, акредитації, метрологічного забезпечення у сфері викор. та ох. росл.світу.
До компетенції місцевих органів Мін. ох. НПС належить: держ.контроль за станом охорони, утримання і використання об'єктів рослинного світу, вжиття заходів щодо розвитку зеленого госп-ва в насел. пунктах; погодження матеріалів для отримання дозволу на виділення земельних озеленених ділянок під нове будівництво, ремонт будівель і споруд відповідно до вимог зем. зак-тва; погодження матеріалів для отримання дозволу на вирубку дерев та чагарників, пов'язану з доглядом за зеленими насадженнями, відведенням ділянок під нове будівництво, реконструкцію тощо; подання позовів про відшкод. збитків і втрат, заподіяних знищенням та пошкодженням об'єктів росл. світу; вибіркова перевірка зведених статистичних звітів підприємств щодо створення нових та утримання існуючих зелених насаджень; контроль за веденням обліку площ зелених насаджень; вирішення ін. питань у галузі ох. і використ. росл. світу України.
Здійснення управління в сфері лісокорист. та охорони ліс. ресурсів (як складової об'єктів росл.світу загальнодер. значення покладено на Державний комітет ліс. госп-ва Укр. Його осн. завданнями є: забезпечення реалізації держ. політики у сфері ліс. Госп-тва, а також охорони, захисту, раціон. використання і відтворення ліс. ресурсів, підвищення ефективності ліс. Госп-тва; зд. держ. управління, регулювання та контролю у сфері ліс. Госп-а; розроблення і організація виконання загальнодерж., міждерж. і регіон. програм у сфері захисту, підвищення продуктивності, раціон. Використ. і відтворення лісів, а також участь у розробленні та виконанні таких програм.
Велике значення в управлінській діяльності щодо охорони та використ. росл. світу належить громадянам та їх об'єднанням. Громадяни та їх об'єднання відповідно до ЗУ «Про рослин. світ» мають право брати участь у розгляді централ. органами викона. влади, Радою міністрів АРК, місц. органами виконавчої влади та ОМС питань, пов'язаних з охороною та викор. рослинного світу, сприяти цим органам у здійсненні заходів щодо ох., невиснажливого використ. та відтвор. об'єктів рослинного світу, а також ініціювати відповідні заходи.
Громадський контроль у галузі охорони рослинного світу здійснюють громадські інспектори з охорони довкілля. Організація діяльності громадських інспекторів, порядок їх призначення, координація діяльності, права та обов'язки визначені наказом Міністерства екології та прир. ресурсів У від 27 лютого 2002 р. «Про затв. Полож. про громадських інспекторів з ох. довкілля».