4. Будинаж та розлінзування
Розлінзування – поділ геологічного тіла на блоки (мезолітони) лінзоподібної форми розміром від перших до сотень метрів.
Крихке розлінзування забезпечується виникненням системи тріщин сколу.
В’язке розлінзування забезпечується зонами кліважування або розсланцювання потужністю від перших сантиметрів до перших метрів.
Будинаж (фр. boudin – валик, ковбаса) – розчленування плоских тіл при стисненні – розтягу на будини – вторинні тіла лінзоподібної, діжкоподібної та іншої їм подібної форми.
Крихкий будинаж - розпад плоских тіл за допомогою крихкого відриву або сколювання на майже прямокутні або трапецієподібні будини з різкими або трохи закругленими кутами.
В'язкий будинаж - реалізується за допомогою кліважування або розсланцювання шляхом утворення шийки будини
Стадійність в'язкого будинажу:
а) поява шийки будини;
б) стоншення шийки;
в) розрив шийки будини;
г) розосередження будин на відстань не більше їх довжини
д) розосередження будин на відстань значно більше їх довжини
Інтербудинажні складки – складкоподібні структури облямування будин.
Псевдоконгломерати та тектонічний меланж – утворюються за рахунок відокремлення та дуже значного розосередження будин, затирання їх у тектономатрикс. Для псевдоконгломератів характерна форма будин, яка наближається до ізометричної (“валуноподібної”).
Механізм будинажу
Розтягання в'язкого шару між двома менш в'язкими при роздавлюванні силами, що направлені нормально до шарів (за В.В.Білоусовим, 1977).
а – схема розтягання: В – більш в'язкий шар, А, С – менш в'язкі шари, Р – напрямок сил, що викликають роздавлювання шарів. Довжина стрілки F показує збільшення напружень із віддаленням від середньої лінії о – о;
б – схема механізму розлінзування в'язкого шару, розтягнутого між двома менш в'язкими шарами: N – в'язкий шар, М1 та М2 – менш в'язкі шари.
5. Тектоніти та їх типи.
Тектоніти – гірські породи, які сформувались в зоні розломів за рахунок механічної та термальної зміни гірських порід блоків розлому.
Поділяються за наступними факторами:
Розмір частинок.
Співвідношення частинок різного розміру.
Виділяють:
Катаклазити-продукти механічного дроблення гірських порід з утворенням уламків, розмір яких не перевищує перших сантиметрів, зазвичай 0,5-1 см (уламки мінералів вміщуються у тонкоперетертому тектономатриксі).
Глинки тертя-– продукти механічного перетирання гірських порід до розміру глинистих мінералів (<0,01 мм) в “холодних” умовах.
Борошнисті мілоніти-продукти механічного руйнування гірських порід з утворенням фракції розміром 0,1-1 мм.
Мілоніти-кластогенна порода, що утворилась за рахунок тонкого перетирання гірських порід при динамометаморфізмі по поверхні розломів.
Ультрамілоніти-різновид мілоніту, в якому первинна структура гірської породи повністю змінена, зерна мінералів повністю роздроблені, через що гірська порода становиться однорідною за структурою та має мікросмугасту паралельну текстуру.
Бластомілоніти-мілонітизація, яка супроводжується перекристалізацією тонкого матеріалу або новим мінералоутворенням
Псевдотахіліти-(тектоніти плавлення) мікрозерниста скловата порода, що формується за рахунок часткового плавлення під впливом високої температури, яка викликана механічними процесами.
Тектонічний меланж- мікстит деформаційного походження, в якому уламки гірських порід і мінералів (тектонокласти) заключені у цементуючий матеріал (тектономатрикс).