- •Фінансовий ринок
- •Сутність фінансового ринку та його структура
- •Суб’єкти фінансового ринку
- •Фінансові посередники
- •Держава, як регулятор відносин
- •Економічна та правова природа цінних паперів
- •Функції фінансового ринку
- •Державне регулювання фінансового ринку
- •Законодавче регулювання фінансового ринку
- •2. Укази президента щодо регулювання фінансового ринку.
- •Професійні учасники фінансового ринку
- •Залежно від основних напрямів діяльності:
- •Залежно від секторів ринку фінансових послуг:
- •Проблеми розвитку фінансового ринку України
- •9.Національна депозитарна система та проблеми її функціонування
- •10.Ризик на фінансовому ринку
- •Ціна капіталу
- •Прості і складні відсоткові ставки
- •Компаундирування та дисконтування
- •Теорія ефективного ринку
- •Теорії часової структури відсоткових ставок
- •16.Розвиток теорій ризику
- •17.Портфель цінних паперів та його оптимізація
- •18.Місце ринку цінних паперів на фінансовому ринку
- •19.Характеристика акцій
- •20.Характеристика видів і типів облігацій та їх роль в економіці
- •21.Ринок похідних цінних паперів
- •22.Структура і сутність грошового ринку
- •23.Характеристика облікового ринку та його особливості
- •24.Характеристика міжбанківського ринку
- •25.Поняття і структура валютного ринку
- •26.Фондові біржі в Україні
22.Структура і сутність грошового ринку
Грошовий ринок - це сукупність усіх грошових ресурсів країни, що постійно переміщуються (розподіляється та перерозподіляються) під впливом попиту та пропозиції з боку різних суб’єктів економіки.
Об’єктом грошового ринку є гроші, які продаються і купуються на ньому. Таким об’єктом можуть стати тільки тимчасово чи постійно вільні кошти, власники яких пропонують їх на ринку задля одержання додаткового доходу. Операція продажу грошей має специфічний характер і суттєво відрізняється від традиційного продажу на товарних ринках.
Продаж грошей відбувається переважно у формі кредитування. Продавець виступає у ролі кредитора, покупець у ролі позичальника. Операція продажу грошей не є еквівалентним обміном однакових цінностей, не веде до витрат продавцем права власності на відповідну суму грошей і тому повинна передбачати механізм забезпечення цього права й повернення власнику проданих коштів. Цей механізм базується на застосуванні спеціальних інструментів грошового ринку, які називають фінансовими інструментами.
Інструментами грошового ринку є певні носії зобов’язань покупців грошей перед їх продавцями та одночасно носії права вимоги продавців грошей до їх покупців.
Суб’єкти грошового ринку - це будь-які економічні структури - фірми, сімейні господарства, урядові структури, банки та інші фінансові посередники.
Об'єктом грошового ринку є тимчасово чи постійно вільні грошові кошти, власники яких пропонують їх на ринку для одержання додаткового доходу. Продаж грошей виступає переважно у формі кредитування, де кредитором є продавець, а позичальником - покупець.
Для розуміння сутності грошового ринку важливе значення має визначення його суб'єктів. Виділяють три групи економічних суб'єктів:
а) кредитори - володіють заощадженими тимчасово вільними коштами і здійснюють операції з продажу грошей. Ними стають сімейні господарства (населення), фірми, урядові структури, органи місцевого самоврядування, іноземні фізичні та юридичні особи;
б) позичальники - тимчасово потребують додаткових грошових ресурсів. Ними можуть бути ті ж види економічних суб'єктів, які відносяться до кредиторів, але на перше місце за частотою та обсягом запозичень слід поставити ділові фірми, а потім - урядові структури, сімейні господарства, іноземних громадян;
в) фінансові посередники - це банки, інвестиційні, фінансові та страхові компанії, пенсійні фонди, кредитні товариства та інші установи, що здійснюють посередницькі операції, беруть участь в операціях з купівлі-продажу фінансових активів ринку, мобілізують і перерозподіляють грошові кошти.
За видами фінансових інструментів, що застосовуються для переміщення грошей від продавців до покупців, виділяють три сегменти грошового ринку: ринок позичкових зобов'язань, ринок цінних паперів і валютний ринок.
За інституційною ознакою важливим сегментом грошового ринку є ринок банківських кредитів. Виділення цього сегмента зумовлено тим, що банки мають значно ширші можливості оперувати на грошовому ринку, ніж інші фінансові інститути.
За характером зв'язку між кредиторами та позичальниками виділяють два сектори грошового ринку:
а) сектор прямого фінансування - відображає безпосередні зв'язки між продавцями і покупцями ринку; функціонує на основі двох грошових потоків: капітального фінансування і грошових запозичень.
б) сектор опосередкованого фінансування - відображає зв'язки між продавцями і покупцями, що реалізуються через фінансових посередників, які спочатку акумулюють у себе ресурси, що пропонуються на ринку, а потім продають їх кінцевим покупцям від свого імені.
За функціональними ознаками грошовий ринок поділяють на відкритий, обліковий і міжбанківський.
В економічній літературі грошовий ринок за економічним призначенням ресурсів поділяють на ринок грошей і ринок капіталів. На ринку грошей купуються грошові кошти на короткий термін (до одного року), а на ринку капіталів - більше одного року.