5. Природні фактори. Природні ресурси, їх класифікація.
До природних факторів ОПС відносяться: • геомагнітне поле Землі - відноситься до природних слабкого по інтенсивності електромагнітних полів (ЕМП). Якби було відсутнє магнітне поле, умови життя на Землі, імовірно, були б іншими. Магнітне поле є як би гальмом, що перешкоджає проникненню в земну атмосферу сонячної плазми, яка має радіоактивні властивості. ; • космічні випромінювання - випромінювання прихожі з космосу які вміщуюють корпускулярні й електромагнітні компоненти. Інтенсивність космічних променів у біосфері мала, однак вони являють со-бою основну небезпеку при космічній подорожі. Космічні промені й іонізуюче ви-промінювання, є джерелом радіоактивних природних речовин, що утримуються в ґрунті і воді, та утворюють так зване фонове випромінювання, до якого адаптоване все живе на Землі; • променеві навантаження - Формуються за рахунок зовнішнього й внутрішнього опромінення організмів від природних джерел іонізуючого випромінювання. Рівень природного радіаційного фону, що є причиною природних променевих навантажень, у різних ландшафтах і компонентах біосфери різний і залежить від рівня випромінювань і концентрації радіонуклідів у зоні мешкання різних організмів. ; • стихійні явища - Це потенційно небезпечні природні процеси - урагани, землетруси, цунамі (систематичні коливання товщі води), торнадо (смерчі), виверження вулканів, посухи, ерозія ґрунтів, пожежі природного походження, опустелівання, град, снігопади, сніжні лавини, селі (грязекам’яні потоки) - закономірно характерні до визначених районів і географічних зон земної кулі.
Природні ресурси — це природні компоненти та сили природи, що використовуються або можуть бути використані як засоби виробництва та предмети споживання для задоволення матеріальних і духовних потреб суспільства, підвищення якості життя людей.
Виходячи з належності, відношення до природних систем, а також розміщення, природні ресурси поділяються на такі групи:
1) за ознакою належності до природних систем: космічні (проміння, метеорити), планетарні (геліоенергія, гравітаційна енергія), ресурси Землі (атмосфера, гідросфера, літосфера );
2) за відношенням до природних систем: елементи природних систем (мінерали, ґрунти, види рослин і тварин тощо) та результати їх функціонування (поліпшення родючості ґрунтів, приріст біологічної маси, зростання поголів’я та маси тварин тощо). Проте останні важко віднести до чисто природної класифікації, оскільки вони показують результати взаємодії природи з суспільством;
3) за видом і тривалістю кругообігу: у довготривалому кругообігу (космічний, геологічний) і в короткотривалому (біологічний кругообіг води);
4) за характером розміщення на поверхні землі: відносно рівномірно розподілені (атмосфера, біосфера) та зосереджені (гідросфера, літосфера та їх елементи);
5) за можливістю переміщення по території: такі природні ресурси, що переміщуються природно (повітряні маси, вода, тварини), та такі, що не переміщуються (рослинні);
6) за видами: мінеральні, кліматичні, водні, земельні, лісові, рекреаційні тощо.
Виходячи з господарського використання, природні ресурси поділяються на такі групи:
1) за територіальною належністю: світові (глобальні) та національні (зв’язані з певною територією);
2) за вичерпністю: вичерпні і невичерпні.
3) за поновленням: поновлювальні (біологічні), частково поновлювальні або ті, що залучаються у повторне використання (сировинні), непоновлювальні (горючі копалини). До поновлювальних ресурсів відносяться біологічні ресурси, поновленість яких в часі залежить від тривалості їх життєвого циклу (злакові культури — 6—12 місяців, ліси — 70—100 років тощо).
4) за напрямом використання: паливно-енергетичні, мінерально-сировинні, продовольчі та ін.;
5) за рівнем вивченості: прогнозні, виявлені, детально вивчені;
6) за можливістю використання: недоступні, резервні, можливі для використання й ті, що використовуються;
7) за характером використання: одноцільового (сировинні) та багатоцільового використання (лісові, водні, земельні);
8) за якістю: кожний вид природних ресурсів поділяється за класами, групами, типами та іншими класифікаційними одиницями;
9) за впливом виробництва: зазнають шкідливого впливу (біологічні), зазнають невеликого впливу (гідросфера, атмосфера, поверхня літосфери), не зазнають впливу (глибинна частина літосфери).
За можливістю залучення до господарського обігу природні ресурси можна поділити на можливі для експлуатації (дійсні) та потенційні.
За цільовим призначенням природні ресурси поділяються на матеріальні, пізнавальні, естетичні, рекреаційні тощо.
За рівнем необхідності для життя людини природні ресурси поділяються на вкрай необхідні (повітря, вода, їжа) і відносно байдужі.