1.2 Документ як соціокультурне явище. Історичний аналіз, сутність, складові

Исторические документы – явление социальное. Они возникли как про-

дукт исторического развития, рождённый человеческой мыслью и практи-

кой, в качестве показателя определённого уровня цивилизации, знаменуя

новую ступень общественного развития, когда люди переходили от созер-

цательного осмысления себя в природном комплексе к саморефлексии

и самопознанию, связанными с ростом отчуждения общества от природы.

Документы стали принадлежать обществу и, благодаря своим создателям,

превращались в своеобразное вещественное отражение исторического

скачка из царства необходимости в царство свободы. Появление докумен-

та – один из показателей зрелости общества на пути развёртывания комму-

никации – важнейшего компонента движения истории, рассматриваемой

в виде объекта (бытие прошлого), и в субъектном, можно сказать, вирту-

альном виде (познание исторического процесса).

Ряд документов обладает политической функцией, также связанной

с управлением, поскольку к сфере политики относится в первую очередь

деятельность органов государственной власти и государственного управ-

ления. Политическая функция находит своё выражение прежде всего

в документах, предназначенных для информационного обеспечения внут-

ренней и внешней политики государства. Кроме того, политическую функ-

цию выполняют документы политических партий, различных обществен-

но-политических структур, партийно-политических объединений, блоков,

отдельных политических деятелей и т.д.

К политической примыкает идеологическая функция документа. Уже

в древности у человека возникла потребность в фиксации на материальных

носителях религиозных, философских и иных идей, взглядов, в которых

проявлялось его отношение к окружающей действительности, находили

отражение интересы различных социальных слоёв и групп населения.

Аналіз документів є досить поширеним у практиці проведення соціологічних досліджень, оскільки у документах міститься значна кількість інформації щодо матеріального і духовного життя суспільства. Вони віддзеркалюють процеси та явища, що відбуваються як у суспільстві загалом, так і в окремих прошарках, характеризують діяльність окремих індивідів і великих спільнот. Соціологи у своїх дослідженнях використовують різноманітні документи — державні та урядові акти, статистичні збірники і матеріали переписів, відомчу документацію, художні твори і наукові публікації, пресу, листи населення тощо. Їх аналіз допомагає дослідникові:    — сформулювати проблему, об´єкт, предмет, цілі, завдання і гіпотези дослідження;    — порівняти отримані під час дослідження емпіричні дані з показниками інших соціологічних досліджень;    — отримати інформацію для вирішення досліджуваної проблеми або поглибити її аналіз;    — скласти характеристику соціальних процесів, які відбуваються на соціетальному, груповому, індивідуальному рівнях, виявити тенденції та розробити прогнози щодо їх подальшого розвитку;    — здобути інформацію про діяльність головних соціальних інститутів суспільства — сім´ї, освіти, засобів масової інформації тощо;    — вивчити громадську думку і соціальне самопочуття населення загалом та окремих його прошарків.    Документ — засіб закріплення встановленим способом за допомогою спеціального носія інформації фактів, явищ, процесів об´єктивної реальності та розумової діяльності людини.

Інформація, як така не є достатньою ознакою документа. Матеріальна складова документа – одна з двох необхідних і обов’язкових складових документа, без якої він не може існувати.

Матеріальна складова документа – це його фізична сутність, форма документа, що забезпечує його здатність зберігати і передавати інформацію в просторі і часі.

Матеріальну складову документа визначає носій інформації – матеріальний об’єкт, навмисно створений людиною, посередництвом якого можна зберігати і передавати інформацію.

Призначення документа для зберігання і передачі інформації в просторі і часі обумовлює його специфічну матеріальну конструкцію, представлену у вигляді книг, журналів, газет, буклетів, фільмів, дисків, дискет та ін. Ця спеціальна конструкція забезпечує виконання документами їх головної функції, даючи можливість бути зручними для переміщення в просторі, стійкими для зберігання інформації протягом тривалого часу, пристосованими для фізіологічних можливостей читання повідомлень.

Інформація, що міститься в документі, обов’язково закріплена на якому – небудь спеціальному матеріалі (папірус, пергамент, папір, кіно-, фотоплівка і т. д.), що має форму носія (стрічка, стрічка, листок, барабан, диск, нитка і д. т). крім того інформація завжди фіксується яким-небудь методом запису, що передбачає наявність засобів (фарба, туш, барвники, клей і т. п.) і інструментів (ручка, друкарський станок, відеокамера, принтер і т. п.).