Організаційні основи діяльності комерційних банків

Банк вважається створеним і набуває статусу юридичної особи з моменту його реєстрації у реєстрі національного банку.

Учасників (засновників) комерційних банків можна поділити на 2 групи:

• Звичайні учасники.

• Власники істотної участі. Ті особи, які самостійно або в об'єднанні з кимось володіють 10 чи більше % статутного капіталу.

У учасниками банку не можуть бути:

• Юридичні особи, в яких банк має істотну участь.

• Об'єднання громадян.

• Релігійні та благодійні організації.

• Військовослужбовці.

• А також посадові особи органів державної влади і управління.

Для реєстрації банку необхідно сформувати:

• Пакет документів, що включає відомості про засновників, професійну придатність керівників та іншу інформацію.

• Статутний капітал, що формується виключно за рахунок власних коштів його засновників у грошовій формі.

Рішення про створення або відмову у реєстрації НБУ приймає протягом 3 місяців з дати подачі документів.

Далі - в територіальному управлінні НБУ за місцем знаходження комерційного банку відкривається кореспондентський рахунок, на який протягом наступного дня потрібно перерахувати кошти, що утворюють статутний капітал банку.

Наступним кроком є отримання банківської ліцензії. Рішення щодо надання ліцензії чи про відмову у наданні приймається протягом місяця з дати подачі пакета документів.

НБУ може відкликати ліцензію в будь-який момент.

Ліцензія може бути відкликана у наступних випадках:

• У разі порушення банківського законодавства.

• На підставі висновку тимчасового адміністратора.

• Недоцільність плану тимчасової адміністрації щодо реорганізації банку.

Комерційні банки мають право відкривати наступні підрозділи:

• Філія банку - відокремлений структурний підрозділ банку, що не має статусу юридичної особи і здійснює операції від імені банку.

• Представництво - територіально відокремлений структурний підрозділ банку, що не здійснює банківську діяльність.

• Безбалансові відділення - структурні одиниці, що створюються з метою поліпшення обслуговування клієнтів.

З часом може відбуватися реорганізація банків: як добровільно, так і примусово за рішенням НБУ у разі загрози платоспроможності банку.

Виділяють такі способи:

• Злиття - припинення діяльності двох або більше банків та передача належного їм майна, коштів, прав та зобов'язань до банку-правонаступника, який створюється у результаті злиття.

• Приєднання - припинення діяльності одного банку або декількох та передача належного майна, коштів, прав та зобов'язань до іншого банку.

• Виділення - перетворення банку як юридичної особи та передача певної частини належного майна, коштів та зобов'язань до банку, який створюється внаслідок реорганізації.

• Поділ - припинення діяльності одного банку як юридичної особи та передача належного йому майна, коштів, прав та зобов'язань у відповідних частинах до банків, які створюються внаслідок реорганізації.

Ліквідація може бути здійснення за рішенням власників та за рішенням НБУ у разі його неплатоспроможності.