Вибір головного зображення (виду) і кількості зображень
Головним зображенням деталі називається її фронтальна проекція. Головне зображення повинне давати найбільш повне уявлення про форму і розміри предмета. Розташування головного зображення щодо основного напису (штампа) вибирають так, щоб зручно було читати креслення (ескіз) при розмітці заготівки, обробці на верстаті і контролі.
Вибираючи головне зображення, потрібно враховувати деякі вимоги конструктивного і технологічного порядку.
Деталі, що представляють собою тіла обертання (осі, втулки, кільця, вали і т.д.) і оброблювані на токарських верстатах, зображують так, щоб їх осі були розташовані горизонтально (Рис.4)
Рис.4
Розташування вісі деталі
Креслення (ескізи) штампованих деталей поміщають на головному зображенні відповідно їхньому положенню при штампуванні. (Рис.5)
Зображення фланців, кришок, корпусів і інших деталей, що виготовляються литтям, розташовують так, щоб основна оброблена площина деталі на кресленні розташовувалася горизонтально. Така площина звичайно служить базою для відліку розмірів. При цьому креслення буде зручним для модельника, ливаря, розмітника, контролера (Рис.6).
Рис.5
Виготовлення штампуванням
Рис.6
Виготовлення литтєм
Лінії невидимого контуру наносять тільки в тому випадку, коли для виявлення елементів деталі недоцільно застосовувати розріз чи додатковий вид (Рис.7).
Не можна спрощувати конструкцію деталей і опускати ливарні ухили, конусності, галтелі, заокруглення, фаски, зенковки, мастильно-ущільнювальні канавки (Рис. 8).
Дрібні елементи деталей допускається зображувати збільшеними як виносні. При цьому на основному зображенні даний елемент може бути показаний спрощено (у розрізі) чи зовсім не показаний (Рис.9).
Рис.7
Нанесення ліній невидимого контуру
Рис.8 Зображення
без спрощування
Рис.9 Збільшення
дрібних елементів
При виконанні деталювання вказують масштаб, у якому накреслений даний виносний елемент, а при виконанні ескізу замість масштабу пишуть слово «збільшене».
Кількість видів на кресленні деталі, що накреслюється, повинне бути мінімальним, але достатнім для визначення конфігурації деталі, нанесення всіх розмірів і необхідних вимог.
Деталі типу валу, втулки, кільця й ін. звичайно виконують в одному виді. Якщо дані деталі несуть у собі елементи, сховані на головному виді, ці елементи виявляються на кресленні за допомогою перетинів, розрізів, місцевих видів і зображень окремих винесених елементів.
Деталі, що несуть на собі елементи шестигранника з фаскою чи без неї, як правило, виконують у двох видах, причому на головному виді повинні проектуватися три грані (Рис.10).
Рис.10
Креслення граного тіла
Корпуса складальних одиниць, у залежності від їхньої складності, звичайно виконують у двох чи трьох видах.
4.4 Виконання робочого креслення деталі
Креслення, що мають усі вказівки, необхідні для виготовлення деталей машин, називаються робочими.
Головні вимоги, пропоновані до робочих креслень деталей:
1) робоче креслення деталі повинне точно відображати форми її зовнішніх і внутрішніх поверхонь. Воно повинно бути ясним для читання і бути чітко графічно оформленим;
2) на робочому кресленні повинні бути зазначені ті розміри і шорсткості, з якими деталь надходить на зборку;
3) деталі складної форми необхідно зображувати не менш чим у трьох видах для полегшення читання креслення і зручності нанесення розмірів і знаків шорсткості;
4) для додання кресленню найбільшої виразності необхідно насамперед правильно вибрати масштаб зображення, кількість видів, а також необхідні розрізи і перетини, що вимагаються для повного виявлення зовнішніх і внутрішніх форм деталі.
Найбільш бажаний масштаб для робочого креслення – 1:1;
5) при виконанні робочого креслення необхідно строго витримувати типи ліній;
6) робоче креслення повинне мати вичерпну кількість розмірів, необхідних для виготовлення і контролю деталі;
7) при нанесенні кожного розміру потрібно враховувати зручність використання його модельником, розмітником і особою, що обробляє деталь на верстаті.
Робоче креслення деталі відрізняється від ескізу тим, що він накреслюється креслярськими інструментами в масштабі на стандартному форматі при строгому дотриманні типів ліній.
Процес деталювання можна розділити на дві стадії:
підготовча; 2) безпосереднього виконання робочого креслення.