49.Сутність, джерела та структура доходів населення.

Доходи населення - це iнструмент для визначення рiвня добробуту суспiльства. Ринкова економiка, орiєнтуючи населення на пiдвищення свого добробуту, передусiм за рахунок трудовоi активностi, iнiцiативи i пiдприємництва, поряд з пiдтриманням соцiально-незахищених груп населення потребує державних гарантiй забезпечення споживання для всiх громадян. Доходи населення - це сукупнiсть коштiв i витрат у натуральному виразi для пiдтримання фiзичного, морального, економiчного й iнтелектуального стану людини. Розрiзняють грошовi i натуральнi доходи. Формування грошових доходiв здiйснюється за рахунок оплати працi працiвникiв, виплат iз соцiальних фондiв, пiдприємницьких доходiв, доходiв вiд власностi, доходiв вiд особистого пiдсобного господарства та iндивiдуальноi трудовоi дiяльностi, iнших доходiв Натуральнi доходи включають продукцiю особистого пiдсобного господарства, що використовуeться на особисте споживання, а також трансферти в натуральнiй формi.

50.Номінальні і реальні доходи.

Видiляють номiнальнi i реальнi доходи. Номiнальнi доходи - це величина нарахованих виплат i натуральних видач. Реальнi доходи - це номiнальнi доходи, скоригованi на змiни цiн на товари i тарифiв на послуги. Номiнальнi i реальнi доходи, а також розмiри i динамiка основних доходiв окремих груп населення, таких як заробiтна плата, пенсii або стипендii, дають перше уявлення щодо рiвня життя. Iндекс споживчих цiн впливає на купiвельну спроможнiсть номiнальних доходiв населення: Др = Дн/Iц де:Др - доходи реальнi; Дн - доходи номiнальнi; Iц - iндекс споживчих цiн. Номiнальнi i реальнi доходи, а також розмiри i динамiка основних доходiв окремих груп населення, таких як заробiтна плата, пенсii або стипендii, дають перше уявлення щодо рiвня життя.

51.Заробітна плата як соціально - економічна категорія ринкової економіки і основна форма доходів найманих працівників.

Заробiтна плата як соцiально-економiчна категорiя, з одного боку, є основним джерелом грошових доходiв працiвникiв, тому ii величина значною мiрою характеризує рiвень добробуту всiх членiв суспiльства. Заробiтна плата як елемент ринку працi є цiною робочоi сили, а також статтею витрат на виробництво, що включається до собiвартостi продукцii, робiт на окремому пiдприємствi. Вiдповiдно до Закону Украiни «Про оплату працi» заробiтна тата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразi, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працiвниковi за виконану ним роботу. Як важлива соцiально-економiчна категорiя заробiтна плата в ринковiй економiцi має виконувати такi функцii: вiдтворювальну; стимулюючу; регулюючу; соцiальну. Сьогоднi заробiтна плата виконує iншi функцii, а саме: збереження зайнятостi, запобiгання безробiттю цiною заниження заробiтноi плати; забезпечення соцiальних гарантiй; збереження попереднього статусу, пов'язаного з попереднiмробочим мiсцем; стримування iнфляцii; перерозподiл зайнятих по галузях i сферах економiки; поширення нелегальноi дiяльностi та вторинноi зайнятостi; посилення мобiльностi робочоi сили.

52.Організація заробітної плати,її принципи і елементи.

Органiзацii заробiтноi плати властивi певнi принципи. 1.Оплата працi найманого працiвника залежно вiд його особистого трудового вкладу, кiлькостi i якостi витраченоi працi. 2. Надання самостiйностi пiдприємствам у виборi форм i систем оплати працi i визначеннi ii розмiру. 3. Спiввiдношення в оплатi працi рiзних категорiй i професiйно-квалiфiкацiйних груп з урахуванням складностi виконуваних робiт i умов працi, ii престижностi. 4. Стимулювання пiдвищення технiчного й органiзацiйного рiвня виробництва, зниження собiвартостi й пiдвищення якостi продукцii. 5. Регулювання розмiрiв мiнiмальноi заробiтноi плати, якi мають забезпечувати просте вiдтворення робочоi сили працiвникам рiзноi квалiфiкацii. 6. Забезпечення випереджувальних темпiв зростання продуктивностi працi порiвняно з темпами пiдвищення заробiтноi плати. 7. Посилення соцiального захисту працiвникiв. 8. Яснiсть i простота. Основнi принципи органiзацii оплати працi здiйснюються за допомогою таких ii складових елементiв, як система угод i договорiв на рiзних рiвнях економiки, а також через: установлення норм трудових затрат, тобто нормування працi; установлення норм оплати працi, а саме застосування тарифноi системи, або системи пайовоi участi працiвника у фондi оплати працi пiдприємства; визначення системи оплати працi, тобто способу урахуванняпри оплатi iндивiдуальних i колективних результатiв працi; установлення порядку змiн в органiзацii оплати працi на окремих пiдприємствах i його структурних пiдроздiлах. Кожний з елементiв має точно окреслене призначення, проте вони взаємодiють мiж собою, що забезпечує за правильного iх застосування дiйову систему матерiальноi заiнтересованостi у досягненнi певних виробничих показникiв.