Б) Зняття судимості та умови його застосування.
Зняття судимості означає припинення стану судимості до закінчення строків погашення судимості, передбачених у ст.89 КК.
Зняття судимості можливе тільки при засудженні особи до обмеження або позбавлення волі (ч.1 ст.91 КК). Зняття судимості при засудженні до інших видів покарання недоцільне, адже по їх відбутті строк судимості становить всього один рік.
Закон не пов’язує зняття судимості зі ступенем тяжкості вчиненого особою злочину та строком відбутого покарання.
Згідно з чинним КК, зняття судимості можливе,
лише після відбуття особою покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі, а також додаткових покарань, якщо такі були призначені особі.
особа зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці довела своє виправлення.
зняття судимості допускається лише після закінчення не менш як половини строку погашення судимості, зазначеного у ст.89 КК. Щодо осіб, які вчинили злочин у віці до 18 років, таке обмеження стосується тільки випадків відбуття ними покарання у виді позбавлення волі за тяжкий або особливо тяжкий злочин (ч.3 ст.108 КК).
судимість може бути знята тільки судом.
Порядок зняття судимості встановлюється ст. 414 КПК.
Клопотання про зняття судимості розглядається за участю особи, яка його порушила, а у разі звернення з клопотанням колективу підприємства, установи, організації - за участю також їх представника.
Якщо суддя відмовить у достроковому знятті судимості, повторне клопотання може бути порушено не раніше як через рік з дня відмовлення.
Інститут погашення судимості є обов’язковим, а зняття судимості - факультативним, таким, що вирішується судом стосовно конкретного клопотання. Водночас як погашення, так і зняття судимості є чинником остаточним і безумовним.
До набрання чинності КК 2001 р. судимість могла бути знята на підставі Указу Президента України від 12 квітня 2000 р. «Про Положення про порядок здійснення помилування». Судимість не знімається і законом про амністію (ч. 2 Закону «Про застосування амністії в Україні»).
Висновки
Інститут судимості здійснює виховний вплив на засуджених осіб. Наявність право обмежень спонукає особу своєю поведінкою довести своє виправлення, заслужити пошану у оточуючих і добитися тим самим судового зняття судимості.
Якщо попередити повторний злочин з боку судимої особи не вдалося, то інститут судимості сприяє призначенню винному більш суворих заходів покарання з метою викорінювання рецидивної злочинності. В таких випадках минула судимість виступає як ознака, що відображає специфічно підвищену небезпеку винного.
Рецидив же, як самий небезпечний різновид повторності злочинів характеризує підвищену суспільну небезпеку особи, та обумовлює застосування до нього передбачених законом більш суворих заходів кримінально-правової дії з метою запобігання зростання рецидивної злочинності.