3.5. Покриття промислових будівель

В системі конструкцій, покриття промислової будівлі, відіграє одну із основних ролей. Воно визначається довговічністю будинку в цілому, характером внутрішньої просторовості і зовнішнім виглядом.

На покриття одноповерхових промислових будівель приходиться 20–30, а інколи до 40% вартості і 30% трудоємності будівництва.

Покриття промислових будівель складається із несучих і огороджуючи конструкцій. Несучі конструкції покриття влаштовують в вигляді балок, ферм, арок, рам і просторових конструкцій, які підтримують огороджуючу частину, придаючи їй нахил відповідно матеріалу покрівлі. Огороджуюча частина покриття крім захисту приміщень від атмосферних дій разом з несучими конструкціями забезпечують будинкам просторову жорсткість.

В промислових будівлях влаштовують переважно плоскі покриття, так як вони найбільш універсальні, прості по конструкції і надійні в експлуатації.

Просторові покриття відрізняються високою жорсткістю, економними витратами матеріалів, але разом з тим, вони складні по конструкції і трудоємкості в монтажі.

Покриття складається з основної несучої конструкції (балки, ферми), несучої частини (плити покриття) і покрівлі. У промисловому будівництві, в основному, застосовують безпрогонну систему покриття, при якій безпосередньо на кроквяні балки або ферми укладають ребристі плити покриття.

Для покриття будівель прогоном 6, 9, 12 і 18 м застосовують одно- і двосхилі кроквяні балки з ухилом 1:12 або 1:15. Вони мають тавровий або двотавровий переріз (рис. 3.18). Двосхилі кроквяні балки прогоном 12 і 18 м виготовляють ґратчастими (рис. 3.18).

З метою зменшення ваги балок і пропуску комунікацій в стінках влаштовують отвори.

Залізобетонні ферми застосовуються звичайно для перекриття прольотів 18,0; 24,0 і 30 м, їх встановлюють з кроком 6,0 або 12,0 м. Ферми 18,0 м мають меншу вагу ніж залізобетонні балки суцільного перерізу на 20% (рис. 3.19).

Більш ефективними несучими конструкціями для покрить є металеві кроквяні і підкроквяні ферми ( рис. 3.20).

Підкроквяні ферми застосовуються для прольотів 18, 24, 30, 36 м при кроці колон 6, 12, 18 м.

Верхній з нижнім пояси і розкоси ферм конструюють із кутників, труб, швелерів і з’єднують між собою зваркою з допомогою фасонок із листової сталі. Січення полок поясів, стійок, розкосів приймаються по розрахунку.

Для збільшення виробничої площі цеху, середній ряд колон проектується з кроком 12,0, 18,0 м, а крайній ряд колон 6 м. Крокв’яні елементи балки ферм монтуються на підкрокв’яні залізобетонні балки або ферми.

Рис. 3.18. Залізобетонні балки покриття прогоном 6, 9 і 12 м а-

Рис. 3.19. Залізобетонні ферми покриття прогоном 18 і 24 м

лею

Рис. 3.20. Геометричні схеми типових уніфікованих сталевих крокв’яних ферм.

Рис. 3.21. Підкрокв’яні конструкції.

Рис. 3.22. Загальний вигляд каркасу одноповерхової будівлі з кроквяними і підкроквяними конструкціями: 1 – монолітний стовпчастий фундамент; 2 – фундаментна балка; 3 – основна середня залізобетонна колона прямокутного перерізу; 4 – стояк торцевого фахверка; 5 – залізобетонна кроквяна балка прогоном 18 м; 6 – підкроквяна залізобетонна балка на крок колон 12 м; 7 – водовідвід; 8 – розжолобок