Серийное производство.

Серийное производство предполагает производство не очень большого объема (серии) однородных изделий или услуг.

Так, производство продовольствия обычно осуществляется партиями. Выпуск серии может быть стандартизированным (краска, хлебобулочные изделия) или специализированным (журналы, газеты). Серийное производство в зависимости от размера серии бывает мелко- и крупносерийным.

Массовое производство

При массовом производстве и работа и конечный продукт обычно бывают высоко стандартизированы. Имеются возможности для автоматизации производства и использования специализированного оборудования. Для создания и диверсификации деятельности требуются крупные инвестиции.

Непрерывное производство

Непрерывное производство применяется при создании товара или услуг высокой степени однородности.

Это химические процессы, изготовление бумаги и фотопленки, нефтепереработка и т.д. Непрерывные услуги – отопление, системы непрерывной очистки, автоматической контроль.

В реальных производственных и сервисных процессах используется сочетание различных типов производства.

10)Что такое концентр соединения?в каком случае это понятие вводится?

У разі потреби в складі зовнішнього середовища можуть аналізуватися не тільки прямі, але і непрямі (опосередковані) зв'язки виробництва.

У цьому випадку вводиться поняття – концентр сполучення.

Концентр сполучення – сукупність постачальників (чи споживачів), що мають однаковий ступінь зв'язку (прямий чи опосередкований) з виробництвом або сервісом.

Тема 5. Методи прийняття рішень в операційному менеджменті

5.1.Суть та необхідність моделювання при прийнятті рішень

Моделі знаходяться в основі наукового підходу до прийняття рішень і у виробничому (операційному) менеджменті.

Зміст моделі – це спрощення реального життя, до якого вона застосовується. Перевага її у тому , що вона:

- менш складна;

- у ній усувається ряд факторів, що затуманюють реальність;

- дає можливість поєднати досвід керівників із досвідом та думкою експертів;

- дешева і потребує менше часу для прийняття рішень , ніж експериментування з реальними системами;

- вона дозволяє вводити додаткові дані з боку менеджера, уточнювати обмеження і цілі щодо проблеми.

5.2.Базові типи моделей прийняття рішень:

Існує три типи базових моделей: фізична, аналогова та математична.

Фізична модель має вигляд об”єкта, що досліджується.

Аналогова модель репрезентує досліджуваний об”єкт аналогом, який поводить себе як реальний об”єкт.

Математична модель використовує символи для описання властивостей чи характеристик об”єкта або події.

5.3.Основні типи математичних моделей

1.Алгебраїчні моделі – це основний математичний інструмент, який можна використати для розв”язання загальних операційних проблем, таких як аналіз критичної точки та аналіз витрати – прибуток.

2.Статистичні моделі. Три основні види статистичних моделей:

• прогнозування – процесс створення проекцій на майбутнє

( продажі, витрати тощо );

• контроль якості – вимірює та регулює міру відповідності;

• теорія рішень – використовується в деревах рішень, допомагає розв”язувати проблеми в умовах ризику;

3.Моделі лінійного програмування – використовуються в рішеннях при розподілі дефіцитних ресурсів , аналізі розміщення, планування виробництва, розподілу робочої сили та інших сферах операційного менеджменту.

Основні варіанти застосування лінійного програмування:

- агреговане управління виробництвом;

- планування асортименту виробів;

- маршрутизація виробництва виробу;

- управління технологічним процесом;

- регулювання запасів, забезпечення їх оптимальної кількості на складах;

- календарне планування виробництва;

- планування розподілу продукції;

- визначення оптимального рівня розташування підприємства;

- календарне планування транспорту;

- розподіл робітників;

- перевантаження матеріалів.

4. Моделі теорії черг. Основна мета – врівноважити витрати на додаткові канали обслуговування та втрати від обслуговування на рівні нижчому від оптимального. Моделі черг допомагають керівництву визначити оптимальну кількість каналів обслуговування, збалансувати витрати у випадку надмірно малої та надмірно великої їх кількості.

5. Моделі управління запасами. Для допомоги в управлінні активами фірми. Мета цих моделей – звести до мінімуму негативні наслідки накопичення запасів, запобігти їх недостачі.

6.Імітаційні моделі. Комп”ютерна імітація реальних ситуацій - інструмент для аналізу складаних систем сервісу, політики обслуговування обладнання та інвестиційного вибору.

7. Платіжна матриця. Один з методів статистичної теорії рішень. Дає можливість вибрати оптимальний варіант і визначити найліпшу стратегію для досягнення цілей.