Кількість суб’єктів господарювання та найманих працівників, що сплачують єдиний внесок

МІСТО	на 2011 рік	на 2012 рік	“+” збільшення “-” зменшення	%
Юридичні особи	922	995	+73	107,9
в т.ч. ведуть діяльність	419	431	+12	102,9
Середньооблікова чис. найманих працівників	17131	17535	+404	102,3
Всього фізичних осіб	4371	4200	-171	96,1
в т.ч. ведуть діяльність	3643	3515	-128	96,5
В т. ч. на єдиному податку	2276	1718	-558	75,5
В т. ч. на фіксованому податку	332	94	-238	28,3
З них використовують найману робочу силу	593	644	+51	108,6
Середньооблікова чис. найманих працівників	2107	2131	+24	101,1
Всього на обліку суб’єктів господарювання	5293	5195	-98	98,1
Найманих працівників	19238	19666	+428	102,2
РАЙОН
Юридичні особи	485	499	+14	102,9
в т.ч. ведуть діяльність	222	191	-31	86,0
Середньооблікова чис. найманих працівників	5894	5005	-889	84,9
Всього фізичних осіб	1695	1635	-60	96,5
в т.ч. ведуть діяльність	1011	865	-146	85,5
В т. ч. на єдиному податку	798	606	-192	75,9
В т. ч. на фіксованому податку	82	39	-43	47,6
З них використовують найману робочу силу	232	243	+11	104,7
Середньооблікова чис. найманих працівників	729	648	-81	88,9

Описаний порядок нарахування єдиного внеску поширюється також і на осіб, яким після звільнення з роботи нарахованого заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або середню заробітну плату за вимушений прогул згідно рішення суду.

Нарахування єдиного внеску здійснюється на суми, які не зменшені на суму податків та інших обов’язкових платежів, що згідно чинного законодавства сплачуються із зазначених сум, та на суми утримань відповідно до закону чи за договорами позики, придбання товарів та виплат на інші цілі за дорученням отримувача [8, c. 10].

Проводиться нарахування єдиного внеску незалежно від джерел фінансування, форми, порядку, місця видачі та використання виплат, які є базою справляння внеску. Крім того, нарахування єдиного внеску не залежить від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Кабінету Міністрів доручено встановити перелік виплат, на які не нараховується єдиний внесок. Хочеться сподіватися, що Кабінет Міністрів сформує неоподатковувані виплати максимально чітко. Адже раніше для бухгалтерів однією з головних ознак “не нарахування” соціальних внесків було те, що виплата не відноситься до фонду оплати праці. Параметри ж фонду оплати праці, у свою чергу, визначались єдиним документом Інструкцією зі статистики заробітної плати від 13.01.2004 р..

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування або які підтверджують нарахування виплат (доходу). Таким чином, база обчислення єдиного внеску повинна бути документально підтверджена.

Єдиний внесок, який нараховує роботодавець на фонд оплати праці найманих працівників, зовсім не єдиний для всіх і залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого належить кожне окреме підприємство у Фонді соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Оскільки класів ризику є 67, то й розмірів єдиного внеску стільки ж, але у кожного підприємства свій – починаючи з 36,76 % (1-й клас) і закінчуючи 49,7 % (67-й клас) [1].

Зауважимо, що суб’єкти підприємницької діяльності, що проводять господарську діяльність у декількох видах економічної діяльності, при визначенні розміру єдиного внеску відносяться до класу професійного ризику виробництва за основним видом його професійної діяльності.

Якщо відокремлений підрозділ юридичної особи проводить свою діяльність у декількох видах економічної діяльності, то клас професійного ризику встановлюється за основним видом його діяльності.

Для бюджетних установ єдиний внесок встановлений у розмірі 36,3 відсотка визначеної бази нарахування.

На винагороду за цивільно-правовими договорами або договорами підряду на роботу чи послугу підприємство нараховує єдиний внесок у розмірі 34,7 %.

На суми лікарняних роботодавці нараховують єдиний внесок у розмірі 33,2 %, а на фонд оплати праці інвалідів – 8,41%. Якщо ж інваліду виплачується лікарняний, то розмір єдиного внеску на суму такого лікарняного становить 33,3 %.

Із заробітної плати працівників, у тому числі інвалідів та працівників-іноземців, єдиний внесок утримується за ставкою 3,6 %, а із суми нарахованої працівнику (в тому числі інваліду) допомоги з тимчасової втрати працездатності єдиний внесок утримується у розмірі 2 %.

Фізичні особи, які виконують роботи за цивільно-правовими договорами, повинні сплачувати єдиний внесок за ставкою 2,6 %. Державні службовці сплачують єдиний внесок у розмірі 6,1 % [1].

Сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі у натуральній формі

Розміри єдиного внеску не є остаточними, оскільки п. 28 ст. 8 Закону № 2464 визначено, що пропозиції щодо змін розміру єдиного внеску та пропорцій його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування вносяться Кабінетом Міністрів України одночасно з проектом закону про Державний бюджет України на наступний рік.

Сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду , які відкриті і органах Державного казначейства для його зарахування. Сплачені до Пенсійного фонду суми єдиного внеску у визначених пропорціях автоматично перераховуються на централізовані рахунки фондів соціального страхування не пізніше наступного операційного дня після їх зарахування.

П. 7 ст. 9 Закону встановлено, що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Платники зобов’язані сплачувати єдиний внеску, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, наступного за базовим звітним періодом. Базовим періодом є календарний місяць.

Водночас зауважимо, що страхувальники-роботодавці при кожній виплаті заробітної плати чи доходу, на які нараховується єдиний внесок, повинні сплачувати єдиний внесок (авансові платежі) одночасно з видачею зазначених сум. Це не стосується таких випадків:

1) єдиний внесок, який нарахований на зазначені виплати, вже сплачено до 20 числа місяця, наступного за базовим звітним періодом;

2) коли за результатами звіряння платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнано переплату внеску, сума якої більша або дорівнює сумі, яка підлягає сплаті.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. При чому, якщо у платника одночасно із зобов’язаннями по сплаті єдиного внеску існують зобов’язання зі сплати податків та інших обов’язкових платежів, передбачених чинним законодавством, або зобов’язань перед іншими кредиторами в першу чергу виконуються зобов’язання зі сплати єдиного внеску, оскільки вони мають пріоритет перед всіма іншими зобов’язаннями (окрім зобов’язань з виплати заробітної плати чи доходу) [1].

Днем сплати єдиного внеску вважається день списання банком або Державним казначейством України суми платежу незалежно від часу зарахування її на рахунок Пенсійного фонду.

Суми єдиного внеску, які помилково сплачені, зараховуються у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску чи повертаються платникам у строки та порядку, які визначені Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов’язкового соціального страхування й Державним казначейством України.

Дані методичні рекомендації розкривають найважливіші питання запровадження єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та спрямовані на роз’яснення проблемних моментів, зумовлених прийняттям Закону № 2464.

Звісно, введення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування значно полегшить життя роботодавцям та підприємцям у частині нарахування та сплати соціальних внесків, позбавивши необхідності перераховувати кошти на різні рахунки, або простоювати черги при поданні звітності в кожному із фондів. Крім того, не потрібно буде реєструватися у чотирьох державних фондах. Тепер цим буде займатися тільки один уповноважений фонд. Єдиний соціальний внесок буде акумулюватися саме на рахунках Пенсійний фонд України, а вже потім ці суми розподілятимуться згідно встановлених пропорцій серед фондів соціального страхування.

Зауважимо, що турбуватися про перереєстрацію платникам страхових внесків не доведеться. Пенсійний фонд разом з іншими соціальними фондами та податковою адміністрацією проведе звіряння бази платників та визначить ставки, за якими і буде сплачуватись страховий внесок.

Проте, якщо звернути увагу на ставки, які встановлюються, наприклад, для підприємців на спрощеній системі оподаткування, то знову збільшується сума, яку підприємець повинен сплачувати щомісяця.

Залишаються відкритими питання пошуку шляхів зниження навантаження на основних платників страхових внеску, встановлення єдиних та простих критеріїв для диференціації єдиного страхового внеску з метою спрощення порядку їх справляння, а також визначення оптимального розміру соціальних внесків добровільно застрахованих осіб для активізації їх участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

На сьогодні система загальнообов’язкового державного страхування є складною щодо адміністрування соціальних зборів, обтяжливою для підприємств та неефективною з огляду на адміністративні витрати для забезпечення функціонування чотирьох діючих фондів. Існує чимало суттєвих недоліків у діяльності фондів, обумовлених такими особливостями:

По-перше, у системі соціального страхування накопичилися проблеми: чотири страхові фонди здійснюють схожі функції – реєстрацію платників страхових внесків, збір цих внесків, контроль за їх надходженням. Таке дублювання обтяжує й роботодавців, які мають звітувати перед чотирма фондами, подавати чотири платіжних доручення до банку, обслуговувати чотирьох контролерів. Навряд чи є потреба в кожному з фондів створювати власну систему персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб, якщо можна вдосконалити систему Пенсійного фонду для застосування її в інших видах соціального страхування. Діяльність саме Пенсійного фонду як уповноваженого органу можна пояснити тим, що він має організаційну, кадрову, програмно-технічну інфраструктуру та централізовану базу даних із 26 млн. персональних справ застрахованих осіб, що наразі використовується для визначення права на виплати з Пенсійного фонду та їх розміру. Завдяки цьому впровадження єдиної системи збору обліку та контролю за сплатою страхових внесків потребуватиме найменшого фінансового та матеріально-технічного забезпечення.

По-друге, діяльність страхових фондів не є прозорою для суспільства. Це при тому, що першою передумовою ефективності соціального страхування є абсолютна прозорість діяльності фондів.

По-третє, популістські й незбалансовані кроки попередньої влади поставили на межу виживання систему пенсійного страхування.