2. Фактори пожежної безпеки об’єктів с/г виробництва.

Основними чинниками пожеж на виробництві є: порушення технологічного режиму роботи обладнання; несправність електроустаткування; погана підготовка обладнання до ремонту; самозаймання деяких матеріалів і речовин тощо.

З метою досягнення нормативного рівня безпеки в Україні створено систему пожежної безпеки, яка включає:

• систему протипожежного захисту;

• систему передбачення пожежі;

• систему організаційно-технічних заходів.

Основним завданням системи пожежної безпеки є вирішення таких основних задач:

• попередження пожеж, вибухів, загорянь;

• локалізація осередків пожеж та вибухів;

• гасіння пожеж.

При цьому досягається захист людей та матеріальних цінностей, мінімізація збитків.

Протипожежний захист с/г об'єктів забезпечується:

• правильним вибором необхідного ступеня вогнестійкості будівельних конструкцій; правильним об'ємно-планувальним рішенням будівель і споруд; розташуванням приміщень та виробництв з урахуванням вимог пожежної безпеки;

• улаштуванням протипожежних перепон у будівлях, системах вентиляції, опалювальних та кабельних комунікаціях;

• обмеженням витікання та розтікання горючої рідини під час пожежі;

• спорудженням протидимного захисту;

• забезпеченням евакуації людей;

• використанням засобів пожежної сигналізації, сповіщування та пожежогасіння;

• організацією пожежної охорони об'єкта;

• засобами, що забезпечують успішне розгортання тактичних дій гасіння пожежі.

ЕКЗАМЕНАЩЙНИЙ БІЛЕТ № З

1. Система управління охороною праці в сільському господарстві як складова системи управління охорони праці в державі та системи управління функціонування галузі в цілому.

Аналіз технологічних процесів в сільськогосподарському виробництві показує, що воно є однією з найбільш травмонебезпечних галузей народного господарства України. Стан умов і безпеки праці в сільськогосподарському виробництві залишається незадовільним. Достатньо сказати, що ризик стати жертвою нещасного випадку або професійного захворювання в Україні в декілька разів вищий, ніж у розвинутих країнах.

В сучасне сільськогосподарське виробництво широко впроваджуються нтенсивні Успішно вирішувати питання охорони праці шляхом впровадження окремих профілактичних заходів в учасних умовах не вдається. Тільки системний підхід спроможний дати позитивний результат, а це можливо-тільки за доп. системи управління иохороною праці (СУОП). СУОП встановлює єдиний порядок організації та проведення роботи з охорони праці, бов’язковий для виконання усіма кер-ми, спеціалістами, службовцями та працівниками кожного п-ва.

Під управлінням охороною праці розуміють підготовку, прийняття та реалізацію заходів, спрямованих на забезпечення безпеки, збереження здоров’яа працездатності людини в процесі праці.

Україну ставши членом Світової організації торгівлі (СОТ), взяла на себе зобов’язання дотримуватись високих міжнародних стандартів, зокрема у галузі охорони праці. Деякі з них є достатньо жорсткими щодо забезпечення нормативів безпеки на виробництві. До таких документів, зокрема, належить Конвенція Міжнародної організації праці про безпеку та гігієну праці у сільському господарстві від 5.06.2001 р. № 184. Верховна Рада України ратифікувала цю Конвенцію окремим Законом 01.04.2009 р. (Закон України "Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці (МОП) № 184 про безпеку та гігієну праці в сільському господарстві" № 1286-VI).

Держави, які підписали Конвенцію, повинні розробляти, впроваджувати і періодично переглядати погоджену національну політику в галузі безпеки і гігієни праці у сільському господарстві. Ця політика ставить за мету профілактику нещасних випадків і ушкодження здоров'я, які настають з виробничих причин, через усунення, зведення до мінімуму виробничих ризиків чи встановлення контролю за ними у сільському господарстві. Зауважимо, що у даному контексті сільське господарство потрібно розглядати не лише як виробництво рослинницької, тваринницької чи рибницької продукції у сільській місцевості, а й у поєднанні з технологічними процесами переробляння сільськогосподарської продукції, тобто як весь агропромисловий комплекс (АПК).

До основних функцій управління охороною праці належать:

• прогнозування і планування робіт;

• організація та координація робіт;

• облік показників, аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці;

• контроль за станом охорони праці, функціонуванням СУОП;

• стимулювання діяльності з охорони праці.

Основні завдання управління охороною праці:

• навчання працівників безпечним методам праці та пропаганда питань охорони праці;

• забезпечення безпечності технологічних процесів, виробничого устаткування, будівель і споруд;

• нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці;

• забезпечення працівників засобами індивідуального захисту;

• забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку;

• організація лікувально-профілактичного обслуговування;

• професійний добір працівників з окремих професій;

• удосконалення нормативної бази з питань охорони праці.