Заходи,що проводить держава

Для вирішення проблем землі індонезійський уряд прийняв програму впровадження і розвиток нагір'я як с.г. території для збереження сільського господарства для фермерів. Така практика сільського господарства підкреслює максимальне використання землі протягом року,нормального збереження грунту і застосування методів збереження грунту для поліпшення родючості грунтів, і стійкості фермерських доходів. Ця політика в основному прийнята для відновлення, підтримання та підвищення гідрологічні функції, збільшення сільськогосподарського виробництва та підвищення доходів фермерів на постійній основі. Ця політика і майбутні дії будуть продовжуватися і вдосконалюватися, тому що її вплив має мультиплікативний і позитивний ефект.

Політика уряду щодо землі націлена на управління землею та проведення благоустрою та збільшення продуктивності земель і на височинах і водно-болотних угіддях. Ця політика реалізується через деякі програми і має певну мету - передача технології ноу - хау фермерам на основі інтенсивного поширення та навчання.  Очікується, що фермери зможуть застосовувати цю технологію самостійно.

Збільшення області обробляємої землі в Індонезії не може бути відділена від таких факторів: обмежений (низький) наявність трудового, земельного та аграрного права і продуктивності грунтів. 

Таким чином, рішенням проблем є в першу чергу здійснення програми переселення для місцевих населення на землі, які потрібно розвивати, другий  - розробка механізованого сільського господарства, за допомогою сільськогосподарської техніки та обладнання.

Ця політика буде проводитися в майбутньому, особливо привертаючи увагу правоохоронних органів на покинуті землі. Незважаючи на цю проблему, щоб не допустити невикористання земель, Індонезії необхідно розвивати агро - майно підхід, який полягає в розробці нових земляних культур з високою економічною цінностю, що належить комерційним компаніям, які наймають місцевих фермерів. На додаток до надання керівництва та управління, роль уряду полягає в наданні кредиту на відповідні інтереси. Якщо потенціал землі в Індонезії буде розвинений ефективно для сільськогосподарського сектора будуть швидше створюватися нові робочі місця.

Енергетика

Головним енергоресурсом в Індонезії є нафта. Її частка в структурі споживчих первинних комерційних джерел енергії становить 74%. Друге місце займає природний газ — 19%. Рівень споживання енергії на одного жителя дуже низький — 0,28 туп при середньому у субрегіоні — 1,3 туп.

Електроенергетика в країні розвинена недостатньо. В 1990 р. сумарна потужність електростанцій становила 10,7 млн. кВт. У країні зосереджена третина загальних потужностей електростанцій субрегіону. Основна частка електроенергії виробляється на теплових електростанціях. Понад 2/3 електростанцій зосереджено на Яві. Електроенергією користується тільки третя частина жителів країни. В розрахунку на 1000 жителів виробляється 61 кВт електроенергії. Це один з найнижчих показників у субрегіоні.

Згідно Зеленій книзі політики , опублікованими міністерством фінансів, загальний попит на енергію в Індонезії зростає приблизно на 7% на рік в якості транспортного та промислового секторів зростання і домашніх господарств більш багатими. Велика частина цього попиту буде покриватися за рахунок викопного палива, головним чином, нафти.

Наслідком цього стрімкого зростання попиту є те, що з 2004 року Індонезія стала нетто-імпортером нафти, так і нафтопродуктів.Якщо немає нових внутрішні резерви будуть знайдені, зі зростанням попиту на енергоносії та "бізнес як звичайно", Індонезії буде значно-імпортерах нафти в країні менш ніж за два десятиліття.