9. Стан та перспективи двосторонніх відносин України з країнами Азіатсько-Тихоокеанського регіону

Питання ефективності відносин України з країнами азіатсько-тихоокеанського регіону є особливо актуальним з огляду на забезпечення інтересів України в АТР. На жаль, сьогодні азійський напрям української зовнішньої політики є недостатньо розвинутим. На те є цілий комплекс

причин, серед яких виділяється американо– і європоцентрична орієнтація української зовнішньої політики останніх років. Крім того, слід відзначити, що основна мотивація розвитку відносин з країнами АТР була і залишається для України в основному економічною, оскільки йдеться про перспективні ринки для українських товарів, і значні інвестиційні ресурси східної Азії, і можливість для України стати транзитним ланцюгом між ЄС (Північ) та країнами АТР (Південь). Існує можливість взаємовигідного обміну сучасними технологіями з багатьма країнами, співробітництва у військово-технічній сферах, тим більше, що промисловий і науково-технічний потенціал України оцінюють в країнах цього регіону належним чином. З країн-інвесторів АТР найбільші інвестиції в економіку України зроблені республікою Корея, яка посідає 12 місце(172,4 млн. дол., 1 %) у загальній кількості інвестицій станом на квітень 2006 р. На жаль,

участь капіталів Китаю і Японії в розвитку української економіки сьогодні є незіставно малою з їхньою роллю економічних велетнів у світі.

Продовжується тенденція до закріплення за Україною статусу ринку збуту товарів нових індустріальних країн Азії. у 2006 р. Китай, Південна Корея, Малайзія, Індонезія, Філіппіни, Таїланд у середньому вдвічі збільшили імпорт товарів в Україну порівняно з попереднім роком. Що ж стосується експорту українських товарів до країн АТР, то показники за січень-березень

2006 р. загалом поступаються показникам за відповідний період 2005 р.

Україна – Китай. Китайський напрям української зовнішньої політики є одним з провідних, якщо не сказати домінантним у всьому АТР. У 2006 р. Київ активізував відносини з Пекіном. Зокрема, зросла кількість двосторонніх контактів на різних рівнях. Планується підписання

стратегічного договору між Україною і КНР та договору про принципи відносин у XXI столітті. його підписання прогнозується під час зустрічі на вищому рівні вже найближчим часом. серед позитивних результатів 2005 р. – дуже важливе для України підписання протоколу між Києвом

і Пекіном про взаємний доступ на ринки товарів та послуг у контексті вступу України до сот.

Китай споживає близько 13 % усього металу світу. Зростання потреб Китаю в металі за останні

кілька років не тільки стимулювало різкий попит на імпортну сировину, а й сприяло безпрецедентному підвищенню цін на залізорудну сировину в усьому азійсько-тихоокеанському регіоні. українська металургія, яка є переважно експортоорієнтованою галуззю, з одного боку тільки виграє від зростання попиту на ринках АТР, але з іншого – має враховувати «скачкоподібну» динаміку цього ринку і високий ступінь ризику для галузі за зниження світових цін. Китай як країна, яка посідає третє місце у світі за обсягами авіаперевезень, виявляє зацікавленість в українських літаках. У сфері енергетики Україна готова надати свій досвід будівництва АЕС. У цілому за оцінками експертів, найбільш привабливими для української економіки вважаються такі китайські галузі, як аерокосмічна, авіаційна, суднобудівна, енергетична, металургійна.

Україна-Японія. Японія готова поділитися своїм досвідом скорочення й нейтралізації шкідливих викидів у металургійній і хімічній галузях. Продовжено переговори про будівництво мосту через Дніпро та Південний Буг, розпочато переговори про фінансування інфраструктури європейських транспортних коридорів, які проходять через Україну. Крім того, закладено підвалини проектів з будівництва Україною супутників та ракетоносіїв для Японії. Торговельна активність між обома країнами характеризується досить невеликими обсягами.

Україна – В’єтнам. В’єтнам з його 80-мільйонним населенням є великим і перспективним ринком для України. Розвитку тісних взаємовідносин з Україною сприяє і людський факт, оскільки в радянські часи тисячі в’єтнамців навчались і працювали в Україні. Основним напрямом співробітництва В’єтнаму і України є енергетика. Вже здійснено спільні проекти з будівництва електростанцій.

Cпівробітництво в космічній галузі є предметом зацікавленості Індонезії.

Південну Корею з-поміж інших країн Північно-Східної Азії вирізняє активна політика на світових ринках товарів і капіталів. у 2005 р. товарообіг між Кореєю та Україною при значному українському від’ємному сальдо склав 850 млн. дол. Експорт в Україну – це в основному вироби таких гігантів, як SAMSUNG, LG, DAEWOO: кондиціонери, комп’ютери, мобільні телефони. Корея має досвід швидкого розвитку економіки, величезний потенціал і досягнення в сфері електроніки, автомобілебудування і сучасних передових технологій. Україна має можливість

експортувати до Південної Кореї зерно, металопрокат, літаки. На відміну від інших країн Південна Корея приділяє значну увагу гуманітарній сфері, що гарантує розвиток довгострокових відносин. Україна, яка має чималий потенціал міжнародного співробітництва в авіаційній, ракетно-космічній, суднобудівній галузях, у танкобудуванні і виробництві засобів радіоелектронної розвідки, розглядається низкою країн АТР як серйозний партнер в оборонній сфері. серед перспективних напрямів співробітництва названо також кораблебудування, виробництво високотехнологічної зброї, включаючи сучасну радіолокаційну техніку. Україні слід активізувати роботу на цих сегментах ринку великих азійських країн. При цьому слід враховувати, що фізико-географічні умови регіону потребують такої техніки, яка може бути пристосована саме до потреб країн АТР. Тому необхідне постачання несерійної техніки, а проведення інжинірингових досліджень і випуск техніки під конкретне замовлення.

Розгляд геополітичних і геоекономічних реалій в АТР дозволяє зробити висновок, що національні інтереси Україні в цьому регіоні визначаються взаємним економічним зацікавленням з такими країнами як Китай, Японія, В’єтнам, Південна Корея, Індонезія. Ці та інші країни виявляють

значний інтерес до співробітництва у сферах металургії, машинобудування, літакобудування, космічній галузі, а також до продукції військово-промислового комплексу. Як уявляється, перспективним є залучення інвестиції цих країн у реконструкцію і технічне переобладнання вітчизняних промислових підприємств. Водночас, необхідно відходити від закріплення

за Україною статусу лише ринку збуту високотехнологічної продукції індустріальних країн АТР і скорочувати від’ємне сальдо у торгівлі з ними. Для підвищення рівня економічного співробітництва України з провідними країнами азійсько-тихоокеанського регіону потрібно також

розвивати політичний діалог на вищому рівні. З цією метою необхідно забезпечити здійснення офіційних візитів Президента України до Китаю, В’єтнаму, Кореї, Індонезії, відповідні візити президентів цих країн в Україну. Видається актуальним також просування позитивного інформаційного іміджу України, опрацювання нових перспективних механізмів співпраці українського бізнесу і підприємництва з відповідними колами країн АТР, через проведення бізнес-форумів, виставок тощо. У цілому повномасштабне співробітництво на взаємовигідних і рівноправних умовах, безумовно, належить до наших пріоритетних національних інтересів. Адже завдяки політичній підтримці провідних країн регіону, ефективному використанню їх фінансово-інвестиційних, технологічних можливостей, а також досвіду подолання негативних явищ в економіці, можливе прискорення процесу реформування української економіки та поглиблення інтеграції нашої країни у світове господарство.

9