Литература

1. Грабельников А. А. Журналисты ХХ века: люди и судьбы. - М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2003. – 824с. 2. Короченский А.П. “Пятая власть?” Феномен медиакритики в контексте информационного рынка / А. П.Короченский. – Р-н/Д: Международный институт журналистики и филологии, 2002. – 272 с. 3. Куланов А. Е., Молодяков В. Э. Россия и Япония: Имиджевые войны. - М.: Астрель, Хранитель, 2007. - 480 с. 4. Молодяков В. Э. История Японии. XX век / В. Э. Молодяков, Э. В. Молодякова, С. Б. Маркарьян. – М.: ИВ РАН : Крафт+, 2007. – 526 с. 5. Мошняга П. А. Глобализация японской культуры. - М.: МАКС Пресс, 2010. - 244 с. 6. Цветов В.Я. Пятнадцатый камень сада Рёандзи // Либрусек // [Электронный ресурс].- режим доступа: http://lib.rus.ec/b/242269/read 7. Жилина Л. В. Формирование общественного мнения россиян о Японии и японцах в конце XX - начале XXI вв. (по материалам журнальной публицистики): дис. ... канд. ист. наук: 07.00.02. - Омск, 2006. - 279 с. 8. Ложкина А. С. Образ Японии в Советском общественном сознании (1931-1939): автореф. дис. ... канд. ист. наук: 07.00.02. - М., 2009. - 28 с. 9. Молодякова Э. В. Изучение Японии в постсоветской России // Россия и Япония: Соседи в новом тысячелетии / Центр изучения современной Японии.- 2004 // [Электронный ресурс].- режим доступа: http://japanstudies.ru/docs/2004-АИРО-1.pdf 10. Цветов В. Я. Пятнадцатый камень сада Рёандзи. Список иллюстраций. // Старые газеты // [Электронный ресурс].- режим доступа: http://oldgazette.ru/lib/zvetov/reandzi/ill.html

Аннотация

В статье рассматриваются вопросы формирования образа островного государства Нихон на примере книги международного журналиста В.Я. Цветова. Анализируются компоненты образа, особенности его дифференциации и факторы мифотворчества.

Ключевые слова: Япония, образ, миф, формирование, международная журналистика, стереотип.

Научный руководитель: Короченский Александр Петрович, доктор филологических наук, профессор, декан факультета журналистики Белгородского государственного исследовательского университета.

УДК 654.197 : 81’276.2

А. Ю. Легещич

Сленг у мовленні розважальних телеканалів

Проблема засилля сленгу в сучасній мові телебачення є досить гострою й актуальною в наш час. Слова і вирази, характерні вуличній говірці, прекрасно адаптувалися на телебаченні, адже носії сленгу й жаргону – молоді люди, а молодь активно працює у сфері телебачення. Найчастіше недостатньо досвідченні спеціалісти з’являються на розважальних телеканалах, аудиторією яких є юне покоління, що призвичаїлось до різноманітних нововведень, у тому числі й у мовних процесах. Основний пласт сленгового лексикону – новоутвори, які народжуються і формуються разом із змінами в соціумі. Зміни забезпечує молодь, яка в свою чергу формує молоде розважальне телебачення в Україні. Отже, проблема вживання сленгу є актуальною, часто згаданою, але при цьому мало дослідженою.

Аналіз літератури засвідчив, що окремих праць, присвячених як власне телевізійній мові, так і сленгу на ТБ зокрема, обмежена кількість. Це дослідження Н. Годун, Т. Глушкової, в яких розглянуто вживання молодіжного сленгу в ЗМІ.

Метою нашої статті є вивчення сленгу в контексті специфіки мови розважального телебачення, його причини та наслідки вживання в ефірному мовленні, вплив на глядача.

Об’єктом нашого дослідження є мовлення сучасних молодіжних телеканалів. Предметом – сленгові слова у мовленні телеведучих каналів MTV-Ukraine, Enter-Music, Новий канал, ТЕТ.

Розважальні телепрограми перш за все ґрунтуються на грі, видовищі, виходячи вже з назви, їхня функція – розважати. Розважити за допомогою мови наближеної до глядача – основна задача телеведучого, адже рейтингова характеристика – головний критерій даної типології програм.

Специфіка мови телебачення включає в себе не лише певний матеріал, а і його подачу глядачеві. Сленг емоційно забарвлює мову промовця та робить її зрозумілою, доступною для аудиторії.  Індивідуальний стиль кожного ведучого найбільшою мірою виявляється в частоті вживання тих чи інших сленгових лексичних одиниць, а також у прийомах їх використання.

Сленг – (англ. жаргон) 1. Розмовний варіант професіонального мовлення; жаргон. 2. Жаргонні слова або вирази, характерні для мовлення людей певних професій або соціальних прошарків, які, проникаючи в літературну мову, набувають помітного емоційно-експресивного забарвлення. [1; с. 659]

Специфіка телевізійної інформації виявляється не лише в її виражальних засобах, а й у своєрідних психологічних умовах сприйняття. [4; с. 33] Від позитивної до негативної оцінки ситуації всім звичні “я пруся”, “прикол”, “піпєц”, “млинець” (краще “блін”) змінюються залежно від інтонації мовця. Буває отаке:

“Це я прийшла на нашу трешнякову улюблену студію” (Presentation of MTV-Ukraine). Трешнякова – тут від слова “треш” (один з різновидів важкого металу, виник в першій половині 1980-х).

“Я знаю, що школярі отщебучуть сьогодні ще не таке” (Guten Morgen).

“Кайф, пощастило дівчинці!” (Підйом).

“Блін, десь я його бачив” (там же).

Саме у вищезгадані телепродукти є носіями сленгу. Провина всьому – формат, а формат – розважальний. Якщо зануритись глибше, то згадаймо про рейтинги, за які борються всі сучасні телеканали, адже для них найголовніше – увага аудиторії. Важливими є і симпатії українського глядача, сформовані телекомпанією. Як висновок, телеканал – комерційне підприємство, котре приймає умови, продиктовані ринком.

Один із найрейнтиговіших розважальних каналів України – MTV. Молодіжному телеканалу виповнилося лише 4 роки (він розпочав свою роботу 25 серпня 2007 року), але він встиг зайняти гідне положення на українському ринку. Це аналог іноземного ТБ. MTV — музично-розважальний телеканал, присвячений сучасній популярній музиці та молодіжній субкультурі. Уперше телеканал вийшов в ефір в США 1 серпня 1981 . Бренд MTV використовують багато телекомпаній цієї мережі в різних країнах світу. Слоган телекомпанії звучить так: MТV — це не просто музичний канал, а стиль життя молоді багатьох країн. Щодо стилю, то його головною характеристикою являється швидкий темп, епатаж, неологізми в мові. Мова поп-культури та субкультури не може бути офіціозною та літературною, навпаки вона немає ніякого відношення до загальноприйнятих норм.

Мова MTV насичена сленгом, навіть більше – вона і є уособленням молодіжного сленгу.  Емоційний вплив на глядацьку аудиторію, лексика програми та її соціальна значущість для глядача забезпечують успіх молодіжному телеканалу.

Інформувати, розважаючи, основний принцип новин на MTV.

Приклади:

Коротше, його звати Валентин Стрикало

Перестав співати сам, а долучився до такої груповухи

Оце трешня!

Якщо хочеш потрапити з нами на тусовку, пиши есе

(“День MTV”, ефір 9.11.11)

Слід зауважити, що як ідеї для шоу, так і мова шоу запозичена. Ефір на 80% наповнений закордонним продуктом, тобто купленим в американського MTV. Телепрограми “Подружка для Періс Хілтон”, “Битва за тіло”, “Солодкі 16”, “Матуся у 17” заполонили український ефір. Перекладений сленг з англійської звучить в українському виконанні неприродно:

Моделі – ульотні.

Просто відпад.

Вона сексі.

(Солодкі 16, MTV, ефір 17.06.11)

Якби твоя мама не була стєрвом.

Ти сексуєшся із моєю донькою.

Я відірвалася з друзями.

(“Вагітна у й 16”, MTV ефір 26.11.11)

Наша чутлива аудиторія поки що з прекрасним апетитом споживає чужі продукти, де навіть сленг звучить якось невдало, скажемо – без перцю.

Окрім MTV рейтинговими є такі телеканали, як М1, enter music тощо. “Світські хроніки”, “Ікра”, “Гутен Морген” на М1 характерні вживанням сленгу, на телеканалі “enter music” можна зустріти не лише жаргонізми, а й нецензурну лексику. Проте сленг вживається інтенсивно не лише на телеканалах суто музично-розважального напрямку. Ранкові телешоу, спрямовані на сонного глядачі та на підняття настрою, теж не без сленгу. Шоу перевтілень, талантів, реаліті-шоу, шоу з темою відносин між батьками і дітьми – в ефір не потрапляє жодного випуску з відсутністю сленгу.

Дії реальних героїв коментуються ведучими. Глядач сприймає мову коментатора зразковою. Молодіжний сленг з вуст Андрія Кузьменко (Кузьма):

В хаті такий стрьом намалювався.

Фігушкі – виходу з того дому нема.

Тьотя Вєра алкоголічка і попробує набухати Катю коньячком.

(“Нереальні предки”, ТЕТ, ефір 29.06.11)

Українці споживають мінімально якісну, але максимально яскраво упаковану розважальну інформацію. Ведучі та гості розважальних молодіжних програм вживають велику кількість сленгу в своїх коментарях. Вирази, характерні вуличній говірці, стало звичним чути в ефірному мовленні.

Отже, телебачення є одним із найвпливовіших факторів становлення людини як особистості. Молодь бере приклад з “народних героїв”, образи яких створило центральне ТБ. І водночас розважальне телебачення, орієнтуючись на маси та молодого глядача, віщує зрозумілою, а інколи вуличною, говіркою. Жодна молодіжна і просто розважальна телепередача не обходиться без уживання сленгового лексикону. Сленг у мові розважального ТБ займає провідне положення на виконує ряд “впливових” функцій. Дослідження потребує розширювання, дослідження сленгу не лише в телепрограмах, а і рекламі, кіно.