Короткі підсумки
1. Рекурсія характеризується визначенням об'єкта за допомогою посилання на себе.
2. Рекурсивні алгоритми містять у своєму тілі прямий або опосередкований виклик самого себе.
3. Рекурсивні функції містять у своєму тілі звертання до самих себе зі зміненим набором параметрів у вигляді прямої рекурсії. При цьому звертання до себе може бути організоване за допомогою непрямої рекурсії - через ланцюжок взаємних викликів функцій, що замикаються у підсумку на первісній функції.
4. Рішення завдань рекурсивними способами проводиться за допомогою розробки рекурсивної тріади.
5. Доцільність застосування рекурсії в програмуванні обумовлена специфікою завдань, у постановці яких явно або опосередковано вказується на можливість зведення завдання до підзадачам, аналогічним самому завданню.
6. Рекурсивні методи рішення завдань широко використовуються при моделюванні завдань із різних предметних областей.
Рекурсивні алгоритми відносяться до ресурсномістких алгоритмів. Для оцінки складності рекурсивних алгоритмів враховується число вершин повного рекурсивного дерева, кількість переданих параметрів, часові витрати на організацію стекових шарів.
Контрольні запитання
Чи можна випадок непрямої рекурсії звести до прямої рекурсії? Відповідь обґрунтуйте.
Чи може рекурсивна база містити кілька тривіальних випадків? Відповідь обґрунтуйте.
Чи є параметри, база і декомпозиція єдиними для конкретного завдання? Відповідь обґрунтуйте.
З якою метою в завданнях відбувається перегляд або корегування обраних параметрів, виділеної бази або випадку декомпозиції?
Чи є рекурсія універсальним способом рішення завдань? Відповідь обґрунтуйте.
Чому для оцінки трудомісткості рекурсивного алгоритму недостатньо одного методу підрахунку вершин рекурсивного дерева?