- •I. Вступ
- •II. Українська революція 1917 – 1920рр.
- •Революція в стислому огляді
- •Хронологія подій:
- •Терміни та поняття:
- •Персоналії:
- •2. Причини розв’язання та перебіг революції.
- •3. Радянсько-польська війна на Україні.
- •4. Причини поразки революції
- •III. Висновки Історичні уроки революційних подій 1917 - 1920рр.
- •IV. Список використаної літератури
Середня загальноосвітня школа №35
м. Дніпропетровська
Українська революція 1917-1920 років:
причини, перебіг, наслідки
Дослідницька робота
Учениці 11-А класу
Новосьолової Ксенії
2012 р.
I. Вступ
Як і більшість революцій, українська революція 1917-1920 років була направлена на політичне самовизначення українського народу, поновлення та захист української державності й суверенітету, деякі джерела навіть називають її «Визвольними змаганнями». Нажаль, тоді цю проблему не було остаточно вирішено, бо після кількох років тяжкої боротьби на декількох фронтах одночасно Україна зазнала поразки й у результаті українські землі поділилися між СРСР, Польщею, Румунією та Чехословаччиною, так і не здобувши довгоочікуваної цілковитої незалежності.
Боротьба за державність України наприкінці 1917—1920 pp. відбувалася в умовах запеклої громадянської війни та іноземної інтервенції. У цій боротьбі можна виділити кілька етапів. На першому - етапі національну революцію очолювала Центральна Рада. В листопаді 1917 p. було проголошено Українську Народну Республіку (УНР). Другий етап — це правління з кінця квітня 1918 p. гетьманщини в умовах окупації України австрійськими та німецькими військами. Особливою проблемою в національному державному відродженні було утворення в західних регіонах України в жовтні 1918 p. Західної Української Народної Республіки (ЗУНР).
І нарешті, майже паралельно з утворенням ЗУНР на більшій частині України, починаючи з листопада 1918 p., проходило відновлення УНР на чолі з Директорією і об'єднання її з ЗУНР. Це також був визначний етап в національно-державному будівництві. На жаль, наприкінці 1920 — на початку 1921 p. процес національного державного відродження був перерваний перемогою об'єднаних радянських збройних сил, встановленням радянської влади на більшій частині України та окупацією західноукраїнських регіонів, як вже мовилося раніше, Польщею, Румунією та Чехословаччиною.
Це дещо прикро, але проблема соборності українських земель й українського народу залишається актуальною і сьогодні, не настільки буквально, як це було в роки революції, але достатньо на поверхні, щоб звертати на неї увагу. Українці й досі не відчувають себе єдиним цілим, поділяючи один одного за «західних» та «східних», відокремлюючи одну гілку культури від іншої. А взяти хоча б питання мови: як довго не могли з’ясувати, обрати для офіційного суспільного використання російську чи українську. Зрозуміло, що певні стереотипи мислення наклала на нас історія перебування у межах різних держав, але людина не може бути прикута тільки до свого трагічного минулого. Треба рухатися далі, зберігаючи найцінніші досягнення народу, примножуючи їх, пам’ятати своє минуле заради майбутнього – у тому й полягає висока місія історії.
Метою мого дослідження є з’ясувати, що саме призвело до розв’язання революції на території нашої країни, встановити чітку послідовність її перебігу, не відхиляючись від хронології й зберігаючи найголовніше в описі подій, виявити, які були наслідки й до чого призвела боротьба українського народу і, нарешті, оперуючи здобутими знаннями, зробити висновки щодо цього важливого періоду в історії України, його значення для нас, як важливого уроку, що слід запам’ятати і не повторювати помилок.