Заочне рішення суду

Заочне рішення повинно відповідати усім вимогам, які ставляться до будь-яких інших рішень суду (структура, форма, зміст, порядок ухвалення, проголошення та ін.). Окрім цього, заочне рішення має ряд рис, які відрізняють його від інших рішень суду. Найменування такої судового рішення (постанови) повинно містити зазначення про те, що це рішення є заочним. У ньому також повинно зазначатися положення про строк і порядок подання заяви про його перегляд. Законом також не передбачено можливості складання судом неповного рішення суду, передбаченого ст. 218 ЦПК.

Заочне рішення направляється відповідачу рекомендованим листом не пізніше п’яти днів з дня його проголошення, який може подати заяву про його перегляд. На відміну від загального правила, за яким рішення суду не може бути змінене чи скасоване судом, який його ухвалив, заочне рішення при наявності необхідних для цього підстав може бути скасоване.

Заява про перегляд заочного рішення – це процесуальний документ, в якому міститься звернення відповідача про перегляд рішення суду у зв’язку через його незаконність чи необґрунтованість, що відповідач не міг довести внаслідок поважності причин неявки у судове засідання. Така заява не може містити лише обґрунтування поважності причин неявки відповідача у суд, вона повинна заперечувати ухвалене у справі рішення у зв’язку з його правосудністю. Відповідач у заяві повинен вказати на те, що його участь у судовому розгляді справи не призвела б ухвалення незаконного чи необґрунтованого рішення.

Законом встановлено вимоги щодо форми, змісту та порядку подання такої заяви (ст. 229 ЦПК). Вона повинна бути складена у письмовій формі, підписана відповідачем. Також до суду подаються копії цієї заяви по числу осіб, які беруть участь у справі, а також документи, які підтверджують заперечення відповідача по суті справи. Якщо заява подається представником відповідача, то до неї повинен додаватися документ, які підтверджує повноваження процесуального представника.

У заяві повинні містити такі відомості:

1) найменування суду, який ухвалив заочне рішення;

2) ім’я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв’язку;

3) обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, і докази про це;

4) посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача;

5) клопотання про перегляд заочного рішення.

Заява подається до суду, який ухвалив заочне рішення, протягом десятиденного строку з дня отримання відповідачем копії рішення, який визначається у повідомленні про вручення. За подання заяви судовий збір не сплачується.

Якщо подана заява не відповідає встановленим ст. 229 ЦПК вимогам щодо змісту та форми, суд залишає її без руху і надає строк для усунення недоліків. Якщо відповідач не усунуть у встановлений судом строк вказаних вад щодо змісту та форми заяви, суддя постановляє ухвалу про її повернення.

Суд, прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим особам, які беруть участь у справі. Одночасно суд повідомляє особам, які беруть участь у справі, про час і місце розгляду заяви, який повинен бути здійснений протягом п’ятнадцяти днів.

Заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі, неявка яких належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Головуючий відкриває судове засідання і з’ясовує, хто з осіб, які беруть участь у справі, з’явився, встановлює їх особу, перевіряє повноваження представників, після чого повідомляє зміст заяви і з’ясовує думку сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, щодо вимог про перегляд заочного рішення.

За результатами розгляду заяви справи суд постановляє ухвалу. Якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи, заочне рішення підлягає скасуванню. У цьому разі суд призначає справу до розгляду у загальному порядку. В інших випадках, суд залишає заяву про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала про скасування заочного рішення оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Може бути оскаржена ухвала про залишення заяви без розгляду, а також безпосередньо заочне рішення. Оскаржити заочне рішення можна за загальними правилами, при цьому у строк апеляційного оскарження не враховується час, протягом якого судом розглядалась заява про його перегляд.

Відповідно до ст. 233 ЦПК таке рішення суду набирає законної сили у загальному порядку, тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження, а у випадку його оскарження – після розгляду справи судом апеляційної інстанції.⁶

Короткі висновки по темі.

Отже, варто підвести певні підсумки по даній темі і підкреслити, що законна сила судового рішення — це його якість, що характеризує судове рішення як акт правосуддя і забезпечує реалізацію владного веління, що міститься у рішенні, та визначеність у встановлених судовим рішенням правовідносинах. Зміст законної сили складають її статичний (остаточність судового рішення) та динамічний (обов’язковість судового рішення) елементи.

2. Незмінність (неможливість для суду переглянути або скасувати ухвалене ним рішення), неспростовність (неможливість перегляду судового рішення по суті) та виключність (неможливість пред’явлення позову, тотожного тому, що вирішений судом цим рішенням) рішення суду у цивільній справі є його властивостями. Вони зумовлюють статичний елемент законної сили (остаточність) судового рішення лише у спільній взаємодії.

3. Момент набуття властивості неспростовності рішенням суду залежить від того, чи здійснила особа, яка брала участь у справі, своє право на апеляційне оскарження рішення суду. Винятком із правила про неспростовність рішення суду після набрання ним законної сили є можливість її втрати у випадку поновлення судом строку на апеляційне оскарження. У цьому випадку, рішення суду вважається таким, що законної сили не набрало і може набрати законної сили лише в момент постановлення ухвали суду апеляційної інстанції про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду без змін, а також у випадку зміни частини рішення суду першої інстанції в частині, що не змінена.

4. У зв’язку із можливістю ухвалення рішення суду щодо подільних позовних вимог, які можуть бути оскаржені окремо, доцільно доповнити ЦПК України нормою про те, що в такому випадку рішення суду набирає законної сили в частині, що не оскаржена, крім випадків, коли перегляд лише оскарженої частини є неможливим.

5. Зважаючи на те, що чинне цивільне процесуальне законодавство України не виключає пред’явлення позову, тотожного вирішеному, в період між проголошенням рішення суду та прийняттям апеляційної скарги до розгляду судом апеляційної інстанції, запропоновано встановити в ЦПК України норму, відповідно до якої у випадку виявлення ухваленого, але такого, що не набрало законної сили, рішення суду, під час розгляду цивільної справи за заявою з тотожною позовною вимогою — суд повинен залишити таку заяву без розгляду, а у випадку виявлення такого рішення під час вирішення питання про відкриття провадження у справі за тотожною позовною заявою — повернути позовну заяву.

6. Здатність до реалізації владного припису, встановленого судовим рішенням, виявляється у можливості реалізації обов’язку: а) зобов’язаної особи вчинити певні дії або передати певне майно (у випадку ухвалення рішення суду про присудження), б) осіб, що брали участь у справі, визнавати встановлений судом факт або обставину (у випадку ухвалення рішення суду про визнання), в) осіб, що брали участь у справі, визнавати зміну рішенням суду правовідношення між сторонами та відповідним чином діяти (у випадку ухвалення конститутивного (перетворювального) рішення суду).

7. Законна сила притаманна не тільки рішенням суду, ухваленим у позовному провадженні, а й судовим наказам, рішенням суду, ухваленим у окремому провадженні, а також ухвалам суду про закриття провадження у справі, про відмову у відкритті провадження у справі у випадку, якщо підставою для цього стало вирішення спору в іншому процесі, або можливість його вирішення в іншому судочинстві. Окремі ухвали та інші ухвали, якими встановлюються певні факти та правовідносини між особами, які беруть участь у справі (про забезпечення позову, про забезпечення доказів, про зупинення провадження у справі, тощо), набирають законної сили, однак лише щодо того факту, який встановлено такою ухвалою суду.⁷

Література до Лекції 2 Теми №17 Модулю 3

1. Васильєв С.В. Цивільний процес України: підручник. - X.: Одіссей, 2008. - 480с. /[Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://studrada.com.ua/content/цивільний-процес-україни-васильєв-2008-р

1 http://studrada.com.ua/content/4-законна-сила-рішення-суду

2 http://studrada.com.ua/content/4-законна-сила-рішення-суду?page=2

3 http://studrada.com.ua/content/5-усунення-недоліків-рішення-судом-який-його-ухвалив?page=2

4 http://studrada.com.ua/content/6-ухвала-суду-першої-інстанції?page=2

5 http://studrada.com.ua/content/7-доступ-до-судових-рішень?page=2

6 Цивільний процес: навчальний посібник. / А.В. Андрушко, Ю.В. Білоусов, Р.О. Стефанчук, О.І. Угриновська та ін. / За ред. Ю.В. Білоусова. – К.: Прецедент, 2005. – 172 с. http://radnuk.info/pidrychnuku/tsuvil-pro/267-biloysov/4055--20----s-1-----.html

7Гаврік Р.О. Законна сила судових рішень у цивільних справах: Автореф. .. на здобуття наук.ступен. канд.юр.наук. - 12.00.03 — Київ — 2011. – С.13-14