7.Основні напрями реформування між бюджетних відносин в Україні

Впорядкування завдань у сфері між бюджетних відносин має сприяти вирішенню багатьох фінансових і економічних проблем у державі.

Починаючи з 2001 року, в Україні проводиться між бюджетна реформа, відповідно до якої були запроваджені формульні розрахунки при визначенні обсягів доходів і нормативні методи у плануванні видатків місцевих бюджетів, а також елементи фінансового вирівнювання. Такий порядок дав можливість гарантувати адміністративно-територіальним одиницям середній рівень доходів і середній обсяг видатків (у розрахунку на одну особу наявного населення) за рахунок коштів місцевих бюджетів, що має поступово зменшити територіальні відмінності у рівнях надання суспільних послуг громадянам.

Нові підходи у визначенні обсягів бюджетних трансфертів створили можливості для перерозподілу бюджетних ресурсів між фінансово «багатими» і «бідними» територіями. Крім того, розрахунок видатків місцевих бюджетів прив’язаний до відповідних кількісних показників (чисельність населення, кількість отримувачів послуг і т.д.). Це захищає органи місцевого самоврядування від впливу суб’єктивних чинників у процесі прийняття рішень центральними органами влади.

Важливим позитивним аспектом стало врахування у процесі бюджетного планування динаміки надходжень за попередні три роки найважливіших податків, зборів та інших платежів, що заклало необхідні передумови для перспективного фінансового планування на мікрорівні.

Основні надбання Бюджетного кодексу, що позитивно вплинули на розвиток між бюджетних відносин, полягали у :

• розмежуванні видатків між бюджетами різних рівнів

• закріпленні на постійній основі дохідних джерел за державним і місцевими бюджетами

• встановлені зацікавленості у збільшенні надходжень до бюджетів та ефективному використанні бюджетних коштів

• запровадженні прозорої процедури між бюджетних відносин

• застосуванні механізму вирівнювання видатків місцевих бюджетів.

Разом з тим залишається низка невирішених проблем.

Як свідчить практика, проведення формульних розрахунків під час складання проектів місцевих бюджетів вимагає застосування більшого спектра коригувальних коефіцієнтів. Йдеться про такі, за допомогою яких можна коригувати бюджетні видатки залежно від таких чинників: щільність населення, ступінь урбанізації, особливості природно-кліматичних умов, розвиток туризму (наявність курортів чи історичних і заповідних місць).

Відсутність таких нормативів не дає змоги об’єктивно визначити видатки усіх місцевих бюджетів, деякі з них не отримали коштів у процесі розмежування бюджетних ресурсів.

Не створено ефективний механізм стимулювання органів місцевого самоврядування у перевищенні запланованих показників як за державним, так і за місцевими бюджетами. Повноваження місцевої влади з року в рік зростають, а фінансові ресурси, які надходять у її розпорядження, збільшуються непропорційно до нових функцій і завдань.

Практика бюджетного регулювання останніх років показала, що починаючи з 1999 р. в Україні між бюджетні трансферти передбачені бюджетам практично всіх адміністративно-територіальних одиниць. Збільшення кількості дотаційних місцевих бюджетів приводить до поступового зменшення ефективності використання одержаних коштів, зниження зацікавленості у пошуку альтернативних джерел доходів, сприяє розвитку споживацьких настроїв з боку органів місцевого самоврядування.

З метою подальшого вдосконалення між бюджетних відносин потрібно:

- забезпечити органи місцевого самоврядування бюджетними ресурсами, достатніми для виконання делегованих повноважень центральної влади

- формувати сприятливі умови для нарощування власної дохідної бази місцевих бюджетів

- Відновити механізм надання додаткових дотацій місцевим бюджетам за перевиконання запланованих показників загального фонду державного бюджету, в якому слід враховувати виконання вказаних показників на рівні окремого місцевого бюджету, а не області загалом

- під час визначення обсягів видатків місцевих бюджетів ширше застосову.

- законодавчо визначати на кожен бюджетний рік перелік депресивних територій з метою проведення ефективного фінансового вирівнювання

- розробити дієвий механізм стимулювання регіонів-донорів державного бюджету

- застосувати конкурсний відбір проектів у процесі надання територіям інвестиційних субвенцій

Питання для самостійного вивчення: