Ключові поняття (глосарій)

Бюджет – план майбутніх операцій у кількісних (як правило у грошовому) вимірах.

Бюджетний контроль – процес зіставлення фактичних результатів діяльності з бюджетними, аналізу відхилень та внесення необхідних корективів.

Бюджетний період – період, для якого підготовлено й використовується бюджет.

Витрати – зменшення активів або збільшення зобов’язань, що призводять до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками).

Витрати періоду – витрати, що не включаються у собівартість продукції, запасів і розглядаються як витрати того періоду, в якому вони були здійснені.

Вичерпані (спожиті) витрати – зменшення активів або збільшення зобов’язань у процесі поточної діяльності для отримання доходу звітного періоду.

Диференціальний доход – доход, який складає різницю між альтернативними рішеннями.

Диференціальні витрати – витрати, що складають різницю між альтернативним рішеннями.

Диференційні витрати – витрати, що складають різницю між альтернативним рішеннями.

Доходи – збільшення активів або зменшення зобов’язань, що зумовлюють зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства).

Запас міцності – величина, на яку фактичний або запланований обсяг реалізації перевищує критичний обсяг реалізації (точку беззбитковості).

Калькулювання – процес визначення собівартості продукції або іншого об’єкту витрат.

Калькулювання за процесами – система калькулювання продукції на основі групування витрат по процесах або стадіях виробництва.

Калькулювання замовленнями – система калькулювання продукції на основі обліку витрат по замовленнях (по індивідуальному виробу або окремій партії виробів.

Калькулювання змінних витрат – метод калькулювання, який передбачає віднесення на собівартість продукції тільки змінних виробничих витрат.

Калькулювання на основі діяльності – метод калькулювання, що передбачає групування накладних витрат за основними видами діяльності, а потім розподіл їх між видами продукції виходячи з факторів витрат.

Калькулювання повних витрат – метод калькулювання, який передбачає віднесення на собівартість продукції усіх виробничих витрат (змінних і постійних).

Коефіцієнт маржинального доходу – відношення маржинального доходу до обсягу продаж.

Контрольовані витрати – витрати, які менеджер може контролювати або може здійснювати на них значний вплив.

Маржинальний доход – різниця між доходом від реалізації продукції та змінними витратами підприємства.

Маржинальні витрати – витрати на виробництво додаткової одиниці продукції або додаткової партії.

Об’єкти витрат – види продукції, замовлення, процеси, сегменти діяльності підприємства, які потребують вимірювання та облік пов’язаних з ними витрат.

Прибуток – це різниця між доходами і витратами звітного періоду.

Релевантні витрати – майбутні витрати, що можуть бути змінені внаслідок прийняття управлінського рішення, залежать від прийнятого рішення.

Стандартні витрати – витрати, необхідні для виробництва певної продукції або послуг за нормальних умов діяльності.

Точка беззбитковості – обсяг реалізації, за якого доходи підприємства дорівнюють витратам, а прибуток відповідно дорівнює нулю.

Трансфертна ціна – ціна, за якою продукти або послуги одного центру відповідальності передаються іншому центру відповідальності всередині компанії.

Управління за відхиленням – принцип управляти, за яким менеджер зосереджує увагу тільки на значних відхиленнях від плану (бюджету, норм) і не звертає увагу на незначні відхилення.

Управлінський облік – це система виявлення, вимірювання, обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством.

Фактор витрат – діяльність, що впливає на витрати.

Функція витрат – математичний опис зв’язку між витратами та їх факторами.

Центр відповідальності – сфера діяльності, у межах якої встановлено преміальну відповідальність менеджера за показники діяльності, які він повинен контролювати.