2. Бойове застосування палубної авіації.

Головні завдання палубної авіації :

завоювання панування на морі;

участь у завоюванні переваги в повітрі на ТВД;

авіаційне забезпечення десантних операцій і боротьба з десантами;

захист океанських і морських комунікацій.

Основні принципи застосування палубної авіації :

раптове нанесення удару звичайною і ядерною зброєю з максимальних дальностей;

зосередження значних сил авіації на головних напрямках ударів;

послідовне виконання як завдань, що стоять перед авіацією;

швидке перенацілення авіації для нанесення наступних ударів в інших районах театру.

Основними способами дій палубної авіації є зосереджені удари й ешелоновані дії.

Зосереджені удари найбільше характерні в умовах сильної ППО об'єктів, у простих метеоумовах і при необхідності нанесення удару по об'єкту в короткий термін.

Ешелоновані дії ведуться при слабкій ППО, у складній метеообстановці і вночі шляхом послідовного нанесення ударів дрібними групами й одиночними літаками з метою тривалого впливу на об'єкт удару.

Разом із тактичною і стратегічною авіацією палубна авіація може брати участь у масованих ударах.

.

3. Характерні риси бойових дій авіації бнс проти Іраку.

Проведення бойових дій авіації БНС супроводжується рядом особливостей, характерними з який є:

активне застосування високоточного авіаційної зброї;

Порівняльний параметр	II світова війна	В'єтнам	Ірак
Кількість вильотів для знищення цілі	4500	95	1
Кількість бомб	9000	190	1
Розмір кругового відхилення (м)	3000	30.0	0,3

використання винищувачів-бомбардувальників із малою ефективною поверхнею , що відбиває , («Невидимки») F-117А;

вперше, в коридорах прориву ППО і для дезорганізації керування, а також в ударних ешелонах, вихід літаків до цілей, що атакуються, здійснювався в строго запланований час - відразу ж за крилатими ракетами (див. сх. масовані удари);

нанесення масованих ракетно-бомбових ударів супроводжувалося самою значною в історії радіоелектронною війною;

активні перешкоди ставилися у всьому діапазоні частот від 70 МГц до 18 ГГц, у яких могли працювати РЛС ППО.

Перед тим, як перші запущені крилаті ракети з ешелону прориву ППО вийшли на заданий маршрут, що передбачає автономний маловисотний політ над морем, а потім між дюнами, у спеціально призначені зони були завчасно виведені спеціальні літаки РЕБ ЕF-111А, «Рейвен» і А-6В «Праумер», літаки подавлення засобів командування, керування і зв'язку ЕС-130 «Компас колл» і літаки активного подавлення засобів ППО.

Для того, щоб «розбудити» ППО і змусити РЛС, які входять до її складу, включитися в роботу в намічених коридорах прориву, використовувалися спеціальні демонстративні групи (безпілотні літаки, крилаті ракети), приведені в дію РЛС засвічувалися і знищувалися літаками F-4, F/А-18 і «Торнадо» із складу групи вогневого подавлення ППО (використовувалися протилокаційні ракети типу АОМ-88, НАКМ, АЛКМ).

У наступному ешелоні прориву ППО використовувалися групи літаків РЕБ.

Вимушені включитися РЛС дали авіації БНС дані, необхідні для постановки прицільних перешкод у потрібний час (при вході ударних груп літаків у зону виявлення РЛС Іраку).

Американці змушені були відмовитися від використання в цій операції літаків В-1, тому що до початку бойових дій бортові системи РЕБ не були доведені.

Крім того, щоб РЕБ Іраку не порушували навігаційної системи літаків БНС, для забезпечення їх безвідмовної навігації попередньо (за декілька днів) англійські й американські сили спецпризначення розкидали в пустелі спеціальні радіомаяки (десантники були скинуті з кисневими масками з Н=10 тис. м, у парашутах крилах).

Висока точність виходу літаків до об'єктів забезпечувалася за рахунок їх оснащення приймачами глобальної супутникової радіонавігаційної системи «Навстар» і інерціальними навігаційними системами.

У ешелонах прориву вперше використовувалися вертольоти АН-64 «Апач» (скрито на бриючому польоті знищили 2 РЛС дальнього виявлення з застосуванням ракет «Хелфайр», використовувалися окуляри нічного бачення, удар завдавався по станціях енергопостачання, засобах зв'язку і по РЛС).

Через створений коридор прориву пройшло більше 200 бойових літаків ударного ешелону.

Авіація БНС діяла за добре відпрацьованою схемою. Як правило, трьома ешелонами:

І ешелон - діяла група всепогодних, обладнаних для нічних умов, малопомітних літаків F-117А, винищувачів-бомбардувальників F-15Е і F-111 - по пріоритетних об'єктах.

II ешелон - діяли «Тронадо» по аеродромах із застосуванням касетної зброї 233, інші літаки робили масований наліт із застосуванням звичайних некерованих боєприпасів по майданних цілях.

III ешелон - у ньому знаходилися літаки розвідки, що реєструють результати проведених бомбометань.

Висновок по даному питанню: у зоні Перської затоки була проведена класична ПНО.

1) У умовах без'ядерної війни головна ставка буде зроблена на проведення повітряної наступальної операції з застосуванням високоточної авіаційної зброї; сучасних засобів РЕБ (із 43 днів війни з Іраком операція сухопутних військ продовжувалася 10 днів).

2) Війська ППО, особливо РТВ, повинні бути готові до роботи в умовах інтенсивного застосування противником активних перешкод у всьому діапазоні сучасних засобів радіоелектронної боротьби.

3) Швидкоплинність, динамічність бойових дій, масоване застосування авіації, засобів РЕБ, диверсійних груп потребують від вас, офіцери молодшої командної ланки радіотехнічних військ, високої особистої моральної і фізичної підготовки, уміння грамотно, професійно здійснювати керівництво підпорядкованим особовим складом.