1. Порядок оформлення рішення командира на робочій карті.

В сучасних умовах організувати бій і управляти ним під час бою можливо лише за наявності топографічної карти.

Топографічна карта, на якій графічно за допомогою умовних тактичних знаків і скорочених позначень відображаються тактична обстановка і її зміни під час бою, називається робочою картою (РК) того командира, який її веде.

Робоча карта є одним з основних, а досить часто єдиним бойовим документом (БД), за допомогою якого командир підрозділу організує і виконує управління в бою.

За допомогою РК командиру стає зрозумілим отримане бойове завдання, він вивчає і оцінює обстановку, приймає рішення, ставить бойові завдання підпорядкованим підрозділам. Ці завдання можна виконати, якщо на РК будуть нанесені необхідні дані, тобто відомості про противника, про свої підрозділи, про сусідів і інші необхідні дані.

РК повинна відповідати певним вимогам, найважливішим з яких є:

- наглядність,

- повнота і точність нанесення обстановки.

Наглядність РК полягає в зрозумілому і чіткому відображені бойової обстановки, її головних елементів. Це досягається правильним застосуванням і чітким накресленням умовних знаків; виділенням позицій військ у різні проміжки часу; правильним розташуванням на РК службових і пояснювальних написів; правильним і чітким зображенням фактичного місцезнаходження військ і можливого характеру дій; правильним підйомом карти.

Повнота відображення обстановки на РК визначається тим обсягом відомостей, який необхідний командиру для управління підпорядкованим підрозділом в бою. До своєї РК командир повинен заносити лише ті відомості, які дійсно йому необхідні.

Зміст РК того чи іншого командира може бути різним. Найбільша повнота відомостей, що наноситься на карту необхідна командирам механізованих і танкових підрозділів.

На РК командира механізованого підрозділу зазвичай наносять:

• склад та розташування своїх підрозділів з подробицями на два ступеня нижче;

• склад, розташування і можливий характер дій противника на глибині поставленого підрозділу завдання, на напрямку його дій та на флангах, що прилягають;

• дані про радіаційну, хімічну, бактеріологічну обстановку;

• бойове завдання підрозділу, поставлене старшим командиром;

• розташування і завдання сусідів (з правого і лівого флангів), розмежувальні лінії з ними, а також підрозділів, що діють попереду;

• командні і командно-спостережні пункти старшого начальника і сусідів;

• завдання вогневих засобів, що знаходяться в розпорядженні командира підрозділу, їх позиції;

• місця влаштування інженерних загороджень;

• маршрути руху;

• райони розташування тилових підрозділів.

При розробці і веденні робочих карт необхідно використовувати наступні основні кольори:

• червоним кольором наносяться: розташування, завдання і дії загальновійськових підрозділів (частин і з'єднань) наших військ, розмежувальні лінії, тилові межі, пункти управління, в тому числі з'єднань і об'єднань військ ППО; границі зон ураження зенітних ракетних і зенітних артилерійських з'єднань і частин;

• чорним кольором наносяться розташування і дії ракетних військ і артилерії, зенітних ракетних військ і зенітної артилерії, з'єднань і частин інженерних і хімічних військ, військ зв'язку, радіотехнічних, залізничних, частин радіоелектронної боротьби і радіорозвідки, технічного забезпечення, інженерно-аеродромних, топогеодезичних і гідрометеорологічних частин і підрозділів, військово-будівельних організацій і частин, рубежі досягаємості ракет; всі роз'яснювальні написи про свої війська.

• синім кольором наносяться розташування і дії військ противника, а також всі пояснювальні написи;

• зеленим кольором наносяться демонстративні, імітаційні дії своїх військ, заходи по дезінформації, а також фальшиві райони, рубежі, споруди і об'єкти з позначенням літерою "Л".

Як правило, для розробки карт, використовуються позамасштабні умовні знаки. Використання умовних знаків є обов'язковим. З метою полегшення нанесення на карту умовних знаків, рекомендується користуватися офіцерською лінійкою (трафаретом).

Умовні знаки, що позначають війська, вогневі засоби, бойову техніку (як свої, так і противника), наносяться на карту у відповідності з їх дійсним місцезнаходженням і розташовуються по напрямку дій або ведення вогню.

Пункти управління наносяться на карту так, щоб основа флагштока спиралася на точку його знаходження на місцевості, а фігура знаку була розташована у напрямку, протилежному діям військ.

Фактичне розташування і дії військ (об'єктів) наносяться безперервною лінією;

можливі дії і ті, що плануються, а також об'єкти і споруди, що будуються наносяться пунктиром;

запасні, тимчасові райони і позиції пунктиром з надписами відповідно 'Зап", "Тимч" всередині або поруч зі знаком.

Найменування аеродромів дається за назвою найближчого населеного пункту, число і типи літаків на аеродромах пишеться поруч з їх найменуванням.

При нанесені розташування військ на різний період часу, їх умовні знаки доповнюються пунктирними штриховими лініями або підтушовкою; час, до якого відносяться розташування, вказується під найменуванням з'єднання, частини, підрозділу всередині основного знаку або поруч з ним. На одну карту наносяться, як правило, не більше чотирьох положень.

Пояснювальні написи розміщуються всередині умовного знаку, поруч з ним, під знаком або на вільному місці, але з вказівною лінією.

Службові заголовки і відмітки про затвердження підписуються великими літерами без наклону і підсічок.

Місцеві предмети і елементи рельєфу, які можуть значно впливати на бойові дії виділяють (піднімають) наступним чином:

берегові лінії великих річок, болота - синім кольором;

рослинність - зеленим кольором;

рельєф - блідо-коричневим;

автомобільні шляхи -коричневим;

державні кордони - чорним;

населені пункти - тушшю або штриховкою, збільшеними надписами або підкресленнями їх назв чорним або коричневим кольором.

Наглядність і зручночитаємість карти багато в чому залежить від доброго виконання і правильного розміщення написів. Для оформлення робочої карти і нанесення на неї пояснювальних написів рекомендується застосовувати креслярський шрифт, який відрізняється чіткістю і простотою виконання.

При розробці карт допускається використання таблиць. Таблиці на карті розміщуються у вільній частині таким чином, щоб не затемняти елементи обстановки, які належать відображенню, як правило, поблизу від об'єктів.

Вміння офіцерів правильно опрацьовувати карту має велике значення для управління підрозділами. Вміння правильно готувати і вести РК - ознака високої штабної культури кожного офіцера.