- •Тема: Введення в спеціальність
- •1. Клініко-діагностична лабораторія – структурний підрозділ лікувального закладу
- •2. Зміст предмету та цілі досліджень
- •3. Значення досліджень для діагностики, прогнозу та лікування захворювань
- •4. Обов’язки - лаборанта та техніка безпеки при роботі в кдл
- •Тема: Дослідження сечі. Теорія сечоутворення. Фізичні властивості сечі в нормі та при патології
- •1. Короткі відомості про будову нирок та сечовидільних шляхів
- •2. Фільтраційно-реабсорбційно-секреторна теорія сечоутворення
- •3. Сеча – біологічний матеріал. Правила збирання сечі для досліджень
- •4. Діагностичне значення дослідження сечі
- •5. Фізичні властивості сечі в нормі та їх патологічні зміни при захворюваннях нирок та інших органів та систем
- •6. Дослідження функціонального стану нирок: проба Зимницького
- •Тема: Хімічне дослідження сечі
- •1. Причини та види протеїнурій
- •2. Причини і види глюкозурій
- •3. Зв'язок вуглеводного обміну з жировим
- •4. Кетонемія і кетонурія
- •5. Пігменти сечі. Порушення пігментного обміну
- •6. Кров і кров’яні пігменти у сечі
- •Тема: Мікроскопічне дослідження сечі
- •1. Значення мікроскопічного дослідження сечових осадів
- •2. Характеристика елементів неорганізованого осаду кислої та лужної сечі
- •3. Характеристика елементів організованого осаду сечі
- •4. Орієнтовний і кількісний методи дослідження сечових осадів
- •5. Сеча при деяких захворюваннях нирок і сечових шляхів
- •Тема: Дослідження шлункового соку
- •1. Основні відомості про будову та функції травного каналу
- •2. Склад шлункового соку в нормі та його патологічні зміни
- •3. Методи отримання шлункового соку. Поняття про базальну та стимульовану секрецію
- •4. Фізико – хімічні властивості шлункового соку
- •5. Поняття про дебіт соляної кислоти
- •6. Мікроскопічне дослідження шлункового соку
- •Беззондові методи дослідження шлункової секреції
- •Тема: Дослідження дуоденального вмісту
- •1. Структура та функції жовчного міхура і жовчних шляхів
- •Отримання жовчі. Уявлення про трифазний метод зондування
- •Фракційний метод зондування: його переваги, методика, діагностична цінність
- •Фізичні властивості жовчі:кількість,колір, прозорість, консистенція,реакція,відносна густина
- •Мікроскопічне дослідження жовчі:елементи запального походження, кристалічні утворення, паразити
- •Тема: Копрологічне дослідження
- •1. Склад калу в нормі. Правила взяття матеріалу та доставки його в лабораторію
- •2. Макроскопічне дослідження калу: кількість, колір, консистенція, форма, запах, реакція, домішки
- •3. Хімічне дослідження калу: кров, стеркобілін, білірубін, білок і муцин
- •4. Мікроскопічне дослідження калу: залишки їжі,клітинні елементи, кристалічні утворення, флора, яйця гельмінтів
- •5. Копрологічні синдроми
- •Тема: Дослідження цереброспінальної рідини
- •Склад та фізіологічне значення спинномозкової рідини
- •2. Методи отримання спинномозкової рідини. Особливості дослідження
- •3. Фізичні властивості спинномозкової рідини: кількість,колір, прозорість, реакція, відносна густина; виявлення фібринозної плівки
- •4. Хімічне дослідження спинномозкової рідини
- •5. Мікроскопічне дослідження: підрахунок цитозу, морфологічна характеристика елементів спинномозкової рідини
- •Тема: Дослідження рідин із серозних порожнин
- •1. Характеристика серозних порожнин. Механізм утворення випоту
- •2. Фізико – хімічні властивості та клітинний склад випітних рідин
- •3. Загальна характеристика транссудату та різних видів ексудату
- •Диференціальна діагностика транссудату та ексудату
- •Тема: Гематологічні дослідження в кдл. Вчення про кровотворення
- •1. Склад і функції крові
- •Мал. 3.Формені елементи крові.
- •2. Загальні відомості про кровотворення
- •3. Унітарна теорія кровотворення
- •Мал. 4. Схема кровотворення
- •4. Принципи морфологічної диференціації клітин в забарвлених препаратах
- •5. Лейкопоез. Морфологія клітин гранулоцитарного і агранулоцитарного ряду
- •Тема: Еритропоез. Морфологічні зміни еритроцитів при анеміях
- •1. Розвиток клітин еритроцитарного ряду
- •2. Особливості розвитку клітин нормобластичного ростка
- •3. Морфологічна характеристика еритроцитів
- •4. Морфологічні зміни еритроцитів при анеміях
- •Тема: Тромбопоез і функції тромбоцитів. Тромбоцитопенії, тромбоцитопатії
- •1. Морфологія клітин тромбоцитарного ряду
- •2. Морфологічна характеристика тромбоцитів
- •3. Роль тромбоцитів в гемостазі
- •4. Тромбоцитопенії і тромбоцитопатії
- •Тема: Кількісні зміни лейкоцитів у периферичній крові. Лейкоцитарна формула
- •1. Кількісні зміни лейкоцитів: лейкоцитоз і лейкопенія
- •2. Лейкоцитарна формула. Абсолютна та відносна кількість лейкоцитів
- •3. Поняття про лейкемоїдні реакції
- •Дегенеративні зміни лейкоцитів
- •5. Вікові зміни складу крові
- •Тема: Анемії. Класифікація анемій. Характеристика та лабораторна діагностика різних видів анемій
- •1. Анемія – патологічний стан. Клініка анемій
- •2. Класифікація анемій
- •Гематологічна класифікація анемій
- •3. Лабораторна діагностика анемій
- •4. Характеристика гострої та хронічної постгеморагічної анемій
- •5. Залізодефіцитна анемія
- •7. Характеристика в12(фолієво)-дефіцитної анемії
- •8. Стисла характеристика гіпопластичних анемій. Лабораторна діагностика
- •9. Характеристика гемолітичних анемії
- •Тема: Гемобластози. Клонова теорія походження лейкозів. Характеристика та лабораторна діагностика гострих та хронічних лейкозів
- •Гемобластози. Лейкози. Етіологія, патогенез
- •Пухлинна прогресія в патогенезі гемобластозів
- •Класифікація лейкозів. Клінічна характеристика лейкозів
- •Класифікація гострих лейкозів
- •Класифікація хронічних лейкозів
- •4. Морфологічна і цитологічна характеристика лейкозних клітин
- •5. Гострий лейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •6. Хронічний мієлолейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •7. Хронічний моноцитарний лейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •8. Еритремія. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •Хронічний лімфолейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •10. Мієломна хвороба. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •11. Лімфогранулематоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •Тема: Геморагічні діатези. Дослідження системи гемостазу
- •Сучасні уявлення про загортальну систему крові. Поняття про гемостаз
- •Механізми гемостазу
- •Антизгортальна система крові
- •Судинно-тромбоцитарний гемостаз
- •Гемокоагуляційний гемостаз
- •Плазмові фактори зсідання крові
- •Геморагічні діатези. Класифікація
- •Стисла характеристика геморагічних діатезів. Лабораторна діагностика
- •Тема: Імунні властивості еритроцитів. Групи крові та резус-фактор
- •Антигени еритроцитів. Властивості а, в і Rh-антигенів
- •Антиеритроцитарні антитіла. Властивості
- •Групи крові. Діагностичне значення
- •Резус-фактор. Значення в медицині
- •Тема: Дослідження мокротиння. Диференціація елементів мокротиння
- •1. Анатомо-гістологічна характеристика дихальних шляхів і легень
- •2. Мокротиння – патологічний секрет. Правила відбору мокротиння
- •3. Фізичне дослідження мокротиння: кількість, запах, колір, характер, консистенція, форма, патологічні домішки
- •Мікроскопічне дослідження мокротиння: морфологія елементів мокротиння та діагностичне значення їх виявлення
- •Діагностична цінність дослідження мокротиння в разі захворювань легень і дихальних шляхів
- •Тема: Дослідження виділень зі статевих органів
- •1. Цитологічне дослідження мазка з піхви
- •2. Дослідження виділень піхви на ступінь чистоти. Характеристика ступенів чистоти піхви
- •3. Дослідження еякуляту. Отримання еякуляту. Фізичні властивості: колір, прозорість,в’язкість, реакція
- •4. Мікроскопічне дослідження. Морфологія елементів еякуляту.
- •5. Дослідження секрету передміхурової залози. Отримання, мікроскопічне дослідження, морфологія елементів. Діагностичне значення досліджень
- •6. Дослідження виділень зі статевих органів на трихомонади, гонококи, діагностичне значення дослідження
6. Мікроскопічне дослідження шлункового соку
Дані мікроскопічного дослідження шлункового соку дають змогу оцінити евакуаторну функцію шлунка, а також деякою мірою стан його слизової оболонки.
Найбільш інформативним є мікроскопічне дослідження порції шлункового соку натще. Для виготовлення нативних препаратів порцію виливають у чашку Петрі, розглядають на чорному та білому тлі, шпателем і препарувальною голкою відбирають на предметне скло слизові, кров'янисті та щільні грудки, накривають покривними скельцями і вивчають за малого та великого збільшення мікроскопа. Якщо в порції шлункового вмісту є залишки їжі, то слід підготувати ще два препарати, крім нативного: один препарат з розчином Люголю, другий – з розчином Судану III (для диференціації залишків їжі).
Під час мікроскопічного дослідження шлункового соку (порція натще) можна виявити три групи елементів: елементи слизової оболонки шлунка, залишки їжі, мікробну флору.
Елементи слизової оболонки шлунка. Слиз має вигляд напівпрозорих тяжів. У нормі виявляють невелику кількість слизу. У разі атрофічного гастриту його кількість зменшена або його зовсім немає. Якщо секреція підвищена слиз теж відсутній, тому що швидко перетравлюється. Багато слизу спостерігається в разі гіпертрофічного гастриту та ахілії. Слід відрізняти від шлункового слизу слиз з порожнини рота та дихальних шляхів (мокротиння), що містить пухирці повітря, тому плаває на поверхні шлункового соку, а мікроскопічно виявляють плоский епітелій або альвеолярні макрофаги.
Лейкоцити в нормі містяться в тяжах слизу у вигляді голих ядер нейтрофілів, тому що під дією шлункового соку цитоплазма нейтрофілів перетравлюється і залишаються лише ядра, що як і ядра епітелію шлунка, називаються ядрами Яворського. У разі ахлоргідрії та ахілії структура нейтрофілів зберігається. Збільшення кількості лейкоцитів у шлунковому соку свідчить про запальний процес у слизовій оболонці шлунка, велика кількість лейкоцитів, розміщених скупченнями в слизу, характерна для гнійного гастриту.
Циліндричний епітелій– епітелій слизової оболонки шлунка виявляють окремо й скупченнями в тяжах слизу разом з лейкоцитами. У кислому середовищі епітелій шлунка має вигляд голих овальних чи округлих ядер, розташованих поряд. У разі зниженої секреції шлунка (гіпохлоргідрії та ахілії) – у вигляді клітин округлої та циліндричної форми, з пухирцеподібним ядром і чітко вираженою цитоплазмою. Багато епітеліоцитівшлункавиявляють у разі гіпертрофічного гастриту, особливо в пілоричній частині шлунка. У разі раку шлунка в щільних грудках і слизі виявляють атипові клітини, часто розташовані у вигляді груп та залозистих утворень, нерідко з жировою дистрофією.
Еритроцити в кислому середовищі зруйновані або мають вигляд залишків (тонких кілець з двоконтурною оболонкою). Про наявність кровотечі свідчить поява бурого пігменту – солянокислого гематину, який надає шлунковому соку кольору "кавової гущі". Якщо в шлунковому соку відсутня хлоридна кислота, можна виявити незмінені еритроцити. Поява еритроцитів у шлунковому соку може бути спричинена випадковою травмою під час зондування, а також шлунковою кровотечею (виразки, ерозії слизової оболонки шлунка).
Залишки їжі. Крохмальні зерна — складова частина хліба, картоплі, бобових та деяких інших продуктів, мають вигляд шаруватих куль різної величини та форми. У препараті з розчином Люголя крохмальні зерна забарвлюються в синій колір.
Перетравна рослинна клітковина має вигляд округлих клітин з тонкою оболонкою, безбарвних у нативному препараті, всередині яких міститься крохмаль. У препараті з розчином Люголя крохмаль забарвлюється в темно-синій колір.
Неперетравна рослинна клітковина різноманітна за структурою та формою (строма й оболонки овочів та фруктів).
М'язові волокна – утворення циліндричної форми жовтого кольору з поперечною та поздовжньою посмугованістю; розміщуються окремо або скупченнями.
Нейтральний жир трапляються у вигляді крапель округлої форми, різної величини, блискучих, безбарвних, іноді з жовтим відтінком. Розчин барвника судан III забарвлює краплі нейтрального жиру в яскраво-оранжевий колір.
У нормі в порціях шлункового соку залишки їжі відсутні, виявляють їх у порції натще в разі застійних явищ у шлунку, що свідчить про порушення евакуаторної функції шлунка. Причинами сповільненої евакуації залишків їжі можуть бути стеноз воротаря (пілоричної частини шлунка), внаслідок рубцевих змін або пухлини в пілоричній частині чи іншій частині шлунка.
Флора. Дріжджові гриби у вигляді овальних утворень, що сильно заломлюють світло, розміром 4-5 мкм, іноді в стадії брунькування (вісімки). У разі застою в шлунку виявлено в значній кількості, у нормальному шлунковому вмісті – небагато. У препараті з розчином Люголя дріжджові гриби забарвлюються в жовтий колір.
Сарцини. Це коки, поділ яких відбувається в трьох перпендикулярних площинах. У нативних препаратах нагадують перев'язані тюки сіруватого кольору, що різко заломлюють світло. Трапляються в застійному шлунковому соку за наявності вільної хлоридної кислоти.
Палички молочнокислого бродіння – довгі, грубі палички, що розміщуються в препараті під кутом одна до одної. У процесі своєї життєдіяльності виділяють молочну кислоту. Виявляють в застійному шлунковому вмісті, в якому відсутня хлоридна кислота.
Отже, у нормі під час мікроскопії нативного препарату шлункового соку порції натще, можна виявити невелику кількість слизу, у тяжах якого міститься небагато голоядерних нейтрофілів і голоядерних клітин циліндричного епітелію.
рН - метрія шлункового соку
Внутрішньошлункова рН-метрія належить до найбільш точних методів оцінювання функціонального стану шлунка. Принцип методу: вимірювання електрорушійної сили, що виникає під час введення в шлунок електродів внаслідок взаємодії їх із хлоридною кислотою. Коливання електрорушійної сили за допомогою рН-метра перераховуються на величини рН.
Переваги методу.
Методом внутрішньошлункової рН-метрії можна досліджувати кислотоутворювальну функцію шлунка як в базальний період секреції, так і в стимульований, після введення парентерального стимулятора (гістаміну).
Метод внутрішньошлункової рН-метрії є чутливішим і точнішим, ніж титрометричний, бо дає змогу визначати кислотність у діапазоні рН 3,5—6,9, тобто тоді, коли титрометричним методом визначається ахлоргідрія. Під час дослідження електрометричним методом ахлоргідрія встановлюється тільки при рН 8.
Отже, висока чутливість цього методу, можливість динамічного спостереження за виділенням хлоридної кислоти під час споживання їжі, а також після введення гістаміну, можливість об'єктивно реєструвати процеси кислотоутворення в різних відділах шлунка, незважаючи на домішки в шлунковому вмісті крові та жовчі, розширює діапазон оцінювання функцій шлунка, визначає високу діагностичну цінність внутрішньошлункової рН- метрії.