1. Загальні положення оборони взводу (відділення, танку). (30 хв.)
Мета оборони - відбити наступ переважаючих сил противника, завдати йому максимальних втрат, утримати важливі райони (об'єкти) місцевості і тим самим створити сприятливі умови для переходу в наступ.
Оборона може готуватися завчасно або в ході бою в умовах відсутності зіткнення чи при безпосередньому зіткненню з противником.
Оборона повинна бути:
стійкою і активною, здатною протистояти ударам усіх видів зброї;
атаці переважаючих груп танків і піхоти противника, діями його повітряних десантів, аеромобільних та диверсійно-розвідувальних груп.
Мв (тв) - обороняється, як правило, у складі мр (тр) на передньому краї або в глибині опорного пункту, може знаходитися у резерві мб (тб), призначатися в бойову охорону, БРДр і вогневу засаду, частиною сил або у повному складі входити у бронегрупу мб (мр). Взвод обороняє опорний пункт до 400 м фронту і до 300 м в глибину. Побудова оборони мв (тв) включає: бойовий порядок, опорний пункт і систему вогню. Побудова оборони повинна забезпечувати відбиття атаки противника і знищення танків і живої сили перед переднім краєм, на флангах і в глибині оборони. Основні зусилля взводу мв(тв) в обороні зосереджуються на відбиття наступу противника і утриманні ділянки місцевості (важливого об'єкту).
Бойовий порядок мв в обороні створюється, як правило, в одну лінію траншей. В опорних пунктах на напрямку наступу противника, позиція одного із відділень з метою посилення оборони може обладнуватися в глибині опорного пункту (на другій лінії) в 100-200 м за 1 траншеєю. При загрозі атаки з флангу бойовий порядок може будуватися уступом відділень танків уступом вправо (вліво), а танкового взводу, крім того, - кутом назад або - вперед. БМП і танки в опорному пункті мв(тв) розташовуються по фронту і в глибину з інтервалом до 200 м. Вогневі позиції для них вибираються з урахуванням умов місцевості, як на передніх так і на зворотних схилах висот з таким розрахунком, щоб забезпечувалось спостереження за противником і ведення вогню на гарничну дальність прямою наводкою з гармат, кулеметів і ПТРК, взаємна вогнева підтримка та можливість вести зосереджений вогонь перед переднім краєм і на флангах ОП, а також кругова оборона, приховане розташування вогневих засобів і маскування.
БМП (БТР) займають вогневі позиції, як правило в глибині оборонного пункту так, щоб забезпечувалась можливість вогню із кулеметів переважно в сторони флангів і в проміжки.
Придані ПТ та вогневі засоби можуть розташовуватися на позиціях відділення, а гранатометне відділення – в проміжках між ними або на флангах ОП взводу. Передбачається можливість маневру цих відділень в ході бою на найбільш небезпечний напрямок і для заняття кругової оборони.
В ОП взводу і на його флангах можуть займати позиції вогневі засоби і танки, які не підпорядковані командиру взводу. Командир мв(тв) повинен знати завдання цих засобів і підтримувати з ними тісну взаємодію.
Опорний пункт взводу складається з позицій відділень, вогневих позицій БМП (БТР) і приданих вогневих засобів.
Механізоване відділення обороняє позицію до 100 м по фронту, маючи на ній основні, запасні (тимчасові) позиції для вогневих засобів, які дозволяють спільно із сусідніми відділеннями знищувати противника вогнем перед фронтом і на флангах взводу. ВП БМП, БТР може обладнуватися в центрі позиції відділення, на фланзі або позаду позиції на відстані до 50 м. БМП без десанту в обороні може виділятися для дій у вогневій засаді, як кочуючий засіб у складі бронегрупи батальйону (роти).
Опорний пункт ТВ складається із вогневих позицій танків і приданих засобів. Проміжки між ОП взводів можуть бути до 300 м, а між позиціями відділень - до 50 м. Вони повинні знаходитися під безперервним спостереженням і прикриватись вогнем і загородженнями.
По всьому фронту ОП мв відривається суцільна траншея, яка з'єднує одиночні (парні) окопи для особового складу мвід., окопи для БМП, танків, ПТРК, інших ВЗ і укриття для особового складу. Від ОП в глибину оборони роти відривається хід сполучення, який обладнується для ведення вогню.
Траншея, окопи і хід сполучення повинні забезпечувати ведення флангового і перехресного вогню по противнику, який атакує, потайний маневр і розосередження вогневих засобів, а також введення противника в оману відносно побудови оборони взводу. Перша траншея є переднім краєм оборони і обороняється взводами першого ешелону. Друга траншея обороняється взводом другого ешелону роти. Вона обладнується на відстані 300 - 600 м від першої траншеї з таким розрахунком, щоб взвод, який її обороняє, міг своїм вогнем підтримувати підрозділи першого ешелону, а також вести вогонь на підступах до переднього. Третя (четверта) траншея обороняється взводами рот другого ешелону батальйону. Вона обладнується на відстані 600-1000 м від другої траншеї з таким розрахунком, щоб розташовані в ній вогневі засоби могли вести вогонь у смузі між другою і третьою (четвертою) траншеями, а на окремих ділянках і перед переднім краєм оборони. Хід сполучення - використовується для потайного маневру підрозділами, ведення з противником, що вклинився в оборону, евакуації поранених і подачі боєприпасів та продовольства.
Система вогню (СВо) взводу в обороні включає:
ділянки зосередженого вогню взводу, які підготовлені перед переднім краєм оборони;
зони протитанкового вогню БМП. Танків і суцільного багатошарового вогню всіх інших вогневих засобів взводу перед переднім краєм, в проміжках, на флангах і в глибині оборони;
підготовлений маневр вогнем БМП, танків та інших вогневих засобів на напрямках, яким загрожують.
Основу системи вогню складає вогонь танків, БМП, протитанкових гранатометів і кулеметів. Система вогню будується з врахуванням вогневих можливостей усіх видів зброї взводу і приданих йому вогневих засобів, у тісній їх взаємодії і поєднанні з інженерними загородженнями і природними перешкодами. Вона повинна забезпечувати ураження противника. перш за все його танків та інших броньованих машин, на підступах до оборони, перед переднім краєм, між сусідніми ОП і в глибині оборони, можливість ведення фронтального та перехресного вогню, а також кругову оборону опорного пункту.
Безпосередньо перед переднім краєм готується зона суцільного багатошарового вогню: вся місцевість у смузі до 400 м перед переднім краєм повинна знаходитися під вогнем взводу, а мертві простори, які є, повинні уражатися вогнем артилерії і мінометів з закритих вогневих позицій. Загородження та підступи до них повинні добре проглядатися і прострілюватися вогнем усіх видів.
Всі вогневі засоби в обороні повинні бути готові до ведення вогню і здійснення маневру вночі та в інших умовах обмеженої видимості.
Під час організації СВо відділенню указуються смуга вогню, додатковий сектор обстрілу, а взводу - одна, дві ділянки зосередженого вогню.
БМП (БТР), танкам, гарматам, ПТРК, гранатометам, вогнеметам і кулеметам призначаються основні і запасні (для чергових вогневих засобів і тимчасові) вогневі позиції, вказуються основний і додатковий сектори обстрілу (вогнеметання) з кожної позиції на дальність їх дійсного вогню.
Система вогню визначається межами справа і зліва. Кожна межа вказується двома точками (орієнтирами). Смуга вогню (сектори обстрілу) сусідніх підрозділів (вогневих засобів) на стиках повинні взаємно перекриватися.
Готовність СВо визначається заняттям БМП (БТР), танками, гарматами та іншими вогневими засобами вогневих позицій, підготовкою даних для стрільби, а також наявністю боєприпасів.