7 (6) Травня – вступ польських і українських військ у Київ

9 травня – польські та українські війська форсували Дніпро. Червона армія зупинила їх на лінії Вишгород – Бровари – Бориспіль. На лінії міст Ямпіль – Гайсин – Біла Церква радянські війська зупинили польську армію.

Більшовицьке керівництво перекинуло на Південно-Західний (командувач – О.Єгоров) та Західний (командувач – М.Тухачевський) фронти додаткові сили з Сибіру і Кавказу.

Поляки на відвойованих у більшовиків українських територіях чинили грабежі, єврейські погроми, репресії щодо православних священників. Фактично був встановлений окупаційний режим. Антибільшовицьке повстання, на яке розраховував С.Петлюра, не відбулося.

На світанку 5 червня Червона армія прорвала фронт противника і вийшла в тил польської армії.

12 червня Червона армія вчетверте увійшла в Київ.

8 Липня – Київ (Харків). Створено більшовицький уряд Східної Галичини – Галицький революційний комітет (Галревком) на чолі з в.Затонським.

15 липня – проголошення Галицької Соціалістичної Радянської Республіки – маріонеткового територіального утворення, яке становило близько 1/3 території Східної Галичини з 35 відсотками її населення.

11 липня – нота англійського міністра закордонних справ Дж. Керзона про встановлення радянсько-польського кордону по "лінії Керзона", що була визнана країнами Антанти 8 грудня 1919 р.

17 липня – Росія відкинула вимогу Керзона, зявивши, що польський уряд повинен безпосередньо звернутися до Раднаркому РСФРР.

22 липня – пропозиція польського уряду розпочати мирні переговори.

23 липня – відновлення контрнаступу радянськими військами.

1 серпня – переїзд штаб-квартири Галревкому до м.Тернопіль. Проголошення радянської влади в Галичині.

13 серпня – Червона армія підійшла до Варшави (23 км).

14 серпня – контрнаступ польських військ під Варшавою.

ПРИЧИНИ КОНТРНАСТУПУ:

• шестикратна перевага сил польської армії;

• відірваність РСЧА від баз постачання;

• знесиленість РСЧА втратами;

• загальне національне піднесення серед поляків;

• військова допомога країн Антанти.

15 вересня – Галревком покинув Тернопіль.

21 вересня – ГСРР припинила своє існування.

В останній декаді вересня фронт перемістився в район Житомира і Бердичева.

12 жовтня – перемир’я між Польщею і радянською Росією.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА НАСЛІДКИ ВІЙНИ:

• підписання Польщею перемир’я з УСРР і РСФРР означало розрив відносин з УНР, оскільки Польща визнавала УНР за Варшавською угодою. Війська УНР продовжували бойові дії самостійно (без Польщі) до листопада 1920 р., коли їх було розгромлено Червоною армією. Армія УНР перестала існувати як організована військова сила. Поразка українських визвольних змагань;

• зрив планів більшовиків "розпалити пожежу" світової революції;

• поділ українських і білоруських земель між Польщею і радянською Росією;

• припинення збройного протистояння на теренах Східної Європи. Закріплення нової розстанов­ки сил, що склалася після Першої світової війни і громадянської війни в Росії;

• укладення Ризького миру.

ІІІ. Ризький мирний договір.

18 березня 1921 р. укладено Ризький мир – договір між Польщею, з одного боку, та РСФРР і УСРР, з іншого (Договір рати­фіковано: ВЦВК РСФРР – 14 квіт­ня 1921 р., ВУЦВК УСРР – 17 квітня 1921 р., польським Сеймом – 15 квітня. 30 квітня 1921 р. в Мінську здійснено обмін ратифікаційними грамотами).

РИЗЬКИЙ ДОГОВІР

Складався з вступу і 17 статей

ОСНОВНІ УМОВИ

- "Обидві договірні сторони взаємно гарантують повну повагу державного суверенітету другої сторони і утримання від усякого втручання в її внутрішні справи, зокрема від агітації, пропа­ганди і всяких інтервенцій, або їх підтримки";

- припинення стану війни;

- визнання Польщею незалежності УСРР і БСРР;

- передбачалося негайне встановлення дипломатичних відносин;

- визначалася лінія кордону між державами: до Польщі відходили західноукраїнські (Східна Галичина, Західна Волинь, Західне Поділля, Холмщина, Підляшшя) і західнобілоруські землі;

- Росія та Україна брали на себе зобов'язання не втручатися у польсько-литовський конфлікт;

- на Польщу не поширювалися зобов'язання щодо виплати боргів Російської імперії;

- передбачена процедура оптації громадян (вільний вибір громадянства);

- радянська сторона зобов'язувалася сплатити Польщі 30 млн. руб. золотом і передати залізничне майно на суму 18 245 тис. руб. золотом;

- передбачалося укладення економічної угоди;

- визначалися права національних менших і релігійних громад на території договірних сторін;

- сторони взаємно відмовилися від компенсації воєнних витрат;

- визначалися принципи утримання військовополонених і їх обміну;

- Росія та Україна зобов'язувалися повернути Польщі всі цінності, що були вивезені з Польщі, починаючи від 1 січня 1772 р.;

- розв'язувалися майнові претензії юридичних і фізичних сторін.

Починаючи з часу обміну ратифікаційними грамотами договору – 30 квітня 1921 р. – Польща не могла дозволяти існування на своїй території ворожих радянській Україні й Росії організацій.

Таким чином, Директорія, уряд УНР і всі її організації втратили право легального існування в Польщі.

" … Ризький мир поховав самостійницькі плани урядів УНР та ЗУНР й узаконив контроль більшовицької Росії над більшістю території України…" (Грицак Я. "Нарис історії України").