Енергетична незалежність – основа будь-якої суверенності

Та повернімося до нинішніх часів та перипетій розвитку НТП на сучасному етапі. Варто було Німеччині заявити про державний курс відмови від атомної енергетики, а, головне, так серйозно взятися за розвиток альтернативних джерел енергії, як одразу «за дивним збігом обставин» у цій країні з’явилася смертоносна інфекція – чи-то з іспанських помідорів, чи-то з тамтешніх бобів… Гадаю, що самі рослини тут ні до чого – їх просто зумисне посипали якоюсь заразою. Хто? Як у таких випадках казав Шерлок Холмс: шукайте мотиви! Подумаймо, хто зацікавлений у стримуванні розвитку альтернативної енергетики? Які країни тримають світ на нафто-газовому ланцюгу? Він дедалі дужче розтягується і рветься. Найслабкішою ланкою цього зашморгу на даний час виявилася Німеччина, от її й налякали невідомою кишковою паличкою. Але ж усіх не залякаєш…

Україні й українцям вже давно потрібно усвідомити, що боротьба за Незалежність – справжню, а не задекларовану – дедалі дужче переміщується у площину відходу від звичних енергоносіїв до альтернативних – екологічних і економічних видів енергії. Хто діє у цьому напрямку, звільняючи нашу країну від енергетичного зашморгу – той значно більше робить для здобуття Незалежності й розбудови державності, аніж ті, хто просто вимахують прапорами чи хизуються у вишиванках на трибунах.

Широке впровадження екологічної, передовсім сонячної енергії, призведе до швидкого перерозподілу сил та сфер впливу у світовому масштабі. Адже у пересічного приватного споживача до широт Північної Європи буде можливість власними засобами забезпечувати свої побутові потреби (принаймні, без зайвих витребеньок) – електроспоживання, зарядку електромобіля та обігрів житла у холодну пору року. А для великих промислових виробництв енергію постачатимуть з теплих країв: чим ближче країни до екватора – тим більше заряджених акумуляторів вони експортуватимуть.

Видобуток та постачання газу, а також видобуток та переробка нафти – це складний технологічний процес. Тому він у всьому світі контролюється державною владою, або олігархічними концернами, підконтрольними державі. Натомість, кожен пересічний папуас зможе встановити на своїй персональній пальмі сонячну батарею і вже сам вирішувати кому, як і за скільки продавати заряджені акумулятори. Вони у свою чергу так само постачатимуться ближче до полюсів, зокрема й в Україну, як нині банани, ананаси, апельсини (у нас колись були предметом дорожнечі й розкоші завізні, а нині за великим рахунком копійчані речі – перець, лавровий лист, сіль, тютюн, шоколад, кава і т. ін.).

Секс та еротика як прискорювачі технічного прогресу

З одного боку процес збільшення зарядної ємності акумулятивних елементів, а з іншого – ощадливість та енергозбереження приладів, які працюють на електриці – невпинно крокують назустріч одне одному. Мине ще трохи часу й ми відчуємо різкий революційний ефект внаслідок розвитку даних технологій. Це спричинить докорінні зміни у всьому світі.

Щось на зразок розвитку й поширення інтернету. Пригадуєте, якісь 10-15 років тому ємність твердого диску комп’ютера була такою, як зараз маленької флешки. Інші показники комп’ютерної техніки так само протягом цього часу крокували вперед «семимильними кроками», які навіть не снилися «будівникам комунізму». Власне, сам інтернет як спосіб передачі текстової інформації існував давно. Проте, мало кого цікавив – доки швидкість передачі цифрових даних не сягнула такого рівня, що стало можливим пересилати фото та транслювати відео зображення. А відтак, і «веселі картинки» – еротично-сексуального характеру. Тоді інертні офісні працівники й байдужі до всього чиновники масово почали робити розумні обличчя й пояснювати поважним діловим тоном, яке це сучасне й прогресивне явище – інтернет – та наскільки він їм потрібен у кабінетах. Унаслідок чого всесвітня електронна мережа отримала різкий прискорений розвиток.

Так само станеться, коли в акумулятор величиною з банан і приблизно такої ж собівартості можна буде закачати енергії, якої вистачить на пробіг тисячі кілометрів електромобіля, або протягом тижня забезпечення повноцінного функціонування пересічного житла середнього класу – тоді ми всім світом дружно прощально махнемо ручкою всіляким АЕС, ГЕС, ТЕЦ, ЛЕП, нафтовим та газовим трубам…

Знаючи природу комерсантів та чиновників не важко здогадатися чому для переважної більшості їх напрямок розвитку альтернативної енергетики нині видається «невигідним» та «безперспективним». Це – допоки вони його не освоїли у звичному для себе сприйнятті. Тобто не почали отримувати замовлення (у тім числі й державні), не навчилися «наварювати» на «відкатах». Тільки-но бюрократи та всілякі ділки опанують і цей напрямок – одразу соловейками защебечуть, яка необхідна та перспективна екологічна енергія. Тоді вони з неабияким завзяттям лобіюватимуть свої інтереси в розвитку альтернативної енергетики, водночас дедалі активніше підтримуючи екологічні організації в боротьбі проти нафто-газових забруднювачів природи.

Таблиця-прогноз розвитку екологічної енергії

Вважаю, що прогнози на зразок «до 2050 року частка альтернативної енергетики становитиме аж 50%» робляться або дилетантами, або свідомо дезінформаторами. Тими, хто не хоче, аби їх у цьому напрямку діяльності випередили інші.

Тож пропоную свій розклад-прогноз щодо напрямків та темпів, коли чиста природна енергія витіснить нинішню брудну нафто-газову:

2012-2013 рр. – Масовий перехід зі звичних авто на електромобілі. Бензинові двигуни стають невигідними. За ініціативи екологічних організацій створюються території вільні від шкідливих викидів. Рекреаційні, заповідні, курортні зони законодавчо оголошуються забороненими для транспорту з двигунами внутрішнього згорання.

2013-2014 рр. – Сонячними батареями все більше оснащують покрівлі та фасади будівель. Замість електроопор встановлюють енергогенеруючі вітряки. Найбільшим предметом престижу стає житло – повністю незалежне від зовнішніх енергоносіїв. До новобудов вже не підводять ні електродротів, ні газових труб, ні теплотрас.

2014-2015 рр. – Заміна енерговитратної побутової техніки економічною. Телевізори, комп’ютери, холодильники можуть працювати автономно без підключення до електромережі – як зараз калькулятори на фотоелементах.

2015-2016 рр. – Масове облаштування житла індивідуальними енергоносіями. Закриття енертетичних та теплопостачальних компаній.

2016-2017 рр. – Техніка на двигунах внутрішнього згорання стає ще більшою рідкістю, аніж зараз гужовий (кінний) транспорт.

2017 р. – Закриття останньої в світі АЕС.

2018-2020 рр. – Завершення загального переходу на індивідуальні екологічні системи енергопостачання та опалення будинків. Масове «змотування вудочок» – ліній електропередач (ЛЕП), газо- та нафтопроводів.

Олександр НАКАЗНЕНКО