38 Паливна промисловість входить в паливно-енергетичний комплекус (пек).

Паливно-енергетичний комплекс – це міжгалузева система, що розвивається на основі видобутку палива і виробництва енергії, їх транспортування, розподілу і використання. В свою чергу, ПЕК складають паливна промисловість – нафтова, азова, вугільна сланцева і торфова; електроенергетика і виробнича інфраструктура – магістралі високовольтних ліній електропередачі та трубопроводів.

Паливна промисловість України об’єднує вугільну, нафтовидобувну, газовидобувну та нафтову галузь. Особливістю структури видобутку палива в Україні є переважання видобутку кам’яного вугілля.

Вугільна промисловість – це базова галузь для розвитку електроенергетики, коксохімії, металургії. Головним районом видобутку вугілля в Україні є Донецький. Площа Донбасу становить 53 тис. Км2. найбільші поклади твердого палива зосереджені у центральній та північній частині Донецької та південній частині Луганської областей. Важливою паливно-енергетичною базою на Західній Україні є Львівсько-Волинський вугільний басейн. Площа басейну близько 10 тис. Км2. Глибина залягання вугілля від 300 до 500 м, потужність пластів – до 1м.

Нафтова, нафтопереробна і газова промисловість

Нафту і прородний газ в Україні видобувають у трьох регіонах: на

Прикарпатті, в областях Лівобережжя та Причорономор’я.

Найдавнішим районом видобутку нафти є Прикарпатський, в якому почали

видобувати нафту у 1770 році. У складі нафти Прикарпатських родовищ

переважають матанові і метнонафтанові компоненти, вона придатна для

виробництва палива і дял хімічної переробки. В результаті

гоелогорозвідувальних робіт у 1950 році було відкрито Долинське родовище

нафти в Івано-Франківській області, а в 1962 році – Битківське,

Північно-Долинське, Альхівське, Улючненсько-Орівське та ін.

Основним і найважливішим районом газовидобутку України в наш час є

Дніпровсько-Донецький. Тут видобувається 80% газу від загальної

кількості в Україні.

39 Бурякоцукровий комплекс України

Одним з найбільш вагомих продуктових підкомплексів АПК України, кінцева продукція якого має стратегічне значення, є бурякоцукровий. Він належить до тих структурних формувань, пріоритетний розвиток яких найбільш сприяє зміцненню економічного потенціалу нашої держави, зростанню її експортних можливостей, бо цукор - це стратегічний продукт. Основою його отримання в Україні є одна-єдина сировина - цукрові буряки. При певних умовах вони можуть бути найефективнішою сільськогосподарською культурою.

В основі проведення дослідження ринку цукру прийняті наступні положення: - регіональні природно-кліматичні та економічні умови формують особливості діяльності бурякосійних господарств та цукрових заводів; - різноманітність категорій господарств, що займаються вирощуванням цукрових буряків; - особливість приватизації цукрових заводів за участю бурякосійних господарств; - необхідність державного регулювання ринку цукру.

Сьогодні бурякоцукровий підкомплекс України - це складне міжгалузеве утворення. Він об'єднує багато підприємств різного типу -сільськогосподарських,  промислових,  транспортних,  чимало  різних допоміжних виробництв. Так, цукрові буряки в Україні вирощуються в 19 областях. Виробництво цієї продукції розміщено переважно в господарствах лісостепової  зони,  зокрема  Вінницькій,  Полтавській,  Черкаській, Хмельницькій, Київській та Сумській областях. Там отримують дві третини валового збору цукрових буряків. В останні роки вирощуванням цукрових буряків займалися майже 9 тис. різних сільськогосподарських формувань, посівні площі даної культури в яких постійно скорочуються. В бурякоцукровому підкомплексі України нараховується 192 цукрових заводи з обслуговуючою їх інфраструктурою.

Головна причина проблем бурякоцукрової галузі в тому, що на державному рівні до цього часу не визначено стратегію її розвитку. Якщо необхідно збе­регти потужності цукрових заводів як експортний по­тенціал - це один шлях розвитку, якщо виробляти цу­кор в обсягах лише для внутрішнього споживання – інший. Можливий і третій варіант, який не хочеться допускати, - політика держави в галузі буде спрямова­на на підтримку бізнесу, пов'язаного з переробкою цукру-сирцю тростинного, що приведе до ліквідації власного бурякоцукрового виробництва.

5