- •Теорія держави і права:
- •1.Поняття держави. Ознаки держави, їх характеристика.
- •Поняття держави. Функції держави, їх характеристика.
- •Форми державного правління їх види та характеристика.
- •Форми державного устрою. Види та характеристика.
- •Історичні типи держави: види, характеристика.
- •Загальна характеристика держав, що існували на території України.
- •Теорії виникнення держави. Загальна характеристика.
- •Причини виникнення держави.
- •Особливості формування держави у деяких народів.
- •Механізм здійснення державної влади. Державний апарат.
- •Поняття та характеристика державних (правових) режимів.
- •12.Поняття (концепції) та ознаки правової держави.
- •13.Україна як держава (характеристика за формою правління, формою державного устрою та політичного режиму).
- •14. Роль теорії держави і права у підготовці фахівця-юриста.
- •15. Основні концепції (доктрини) сутності та поняття права. Загальна характеристика.
- •16.Місце теорії держави і права в системі юридичних наук. Її вплив на інші юридичні науки.
- •17. Система правових наук: їх класифікація та основні групи.
- •18.Поняття, предмет і метод теорії держави і права як науки.
- •19.Функції теорії держави і права: поняття, види, характеристика.
- •20. Методи науки теорія держави і права. Їх характеристика.
- •21.Поняття та види соціальних норм. Їх загальна характеристика.
- •22. Поняття об‘єктивного права та його співвідношення з іншими соціальними нормами.
- •23.Поняття суб‘єктивного права та його зв‘язок з об‘єктивним правом.
- •24.Поняття права, його ознаки та функції.
- •§ 2. Поняття права, його ознаки, функції та джерела
- •25.Принципи права: поняття, види.
- •26.Поняття норми права її ознаки. Співвідношення тексту нормативно-правового акту та змісту норми права.
- •27. Поняття та структура норми права. Зміст її елементів. Види елементів норми права.
- •28. Класифікація норм права: за юридичною силою; за характером правил, що містяться у диспозиції; за правовою природою тощо.
- •29. Поняття джерело права у формальному та матеріальному значенні.
Форми державного устрою. Види та характеристика.
Державний устрій — це територіальна організація державної влади, поділ її на певні складові частини з метою найкращого управління суспільством, це взаємозв‘язок окремих складових частин держави між собою і її спільними вищими (центральними) державними органами.
За державним устроєм всі держави поділяють на прості і складні.
Проста унітарна держава — це така держава, складові частини якої не мають власного суверенітету і не можуть бути суб'єктами політичних міжнародних відносин. Наприклад, республіки Бєларусь, Польща, Болгарія. Є прості унітарні держави, які мають автономні утворення. До таких держав відносяться. України, Іспанія, Італія, Португалія.
Складні держави — це такі держави, які об'єднались (утворились) з окремих державних утворень, що мали всі ознаки держави, в тому числі і суверенітет, але певну частину своїх суверенних прав, як правило, добровільно передали вищим центральним органам союзної держави. Це, по суті, постійний чи тимчасовий союз суверенних держав. До складних держав належать федерація, конфедерація і імперія.
Федерація — це постійний союз окремих суверенних держав, які утворили єдину державу на добровільній основі і передали певну частину свого суверенітету (прав) центральним федеральним органам. Федерація відрізняється від інших державних утворень тим, що вона має єдину спільну територію, спільну конституцію і систему законодавства, єдиний уряд, спільні збройні сили, подвійне громадянство, єдину грошово-фінансову систему Федерація є суб'єктом міжнародних відносин, а складові частини федерації позбавлені таких прав. Федерації можуть бути різні: централізовані, відносно централізовані, децентралізовані.
Вони можуть бути формально (юридичне) визнаними, а фактично втратити певні свої суверенні права. До федерацій відносяться США, Російська Федерація, ФРН. До останнього часу в світі існувало 18 федерацій, три з них розпались: СРСР, Чехословаччина, Югославія.
Конфедерація — це такий союз держав, які добровільно об'єднались для досягнення певних спільних цілей в політичній, економічній і військових сферах. Суб'єкти конфедерації зберігають усі свої суверенні права держави. Вони не мають спільної території, конституції і єдиного законодавства, громадянства. Правовою основою конфедерації є союзний договір. Конфедерація не має єдиної податкової системи і бюджету і існує на внески її суб'єктів. Центральні конфедеративні органи приймають рішення за згодою всіх її суб'єктів. Конфедерація — це, як правило, тимчасовий союз держав. Згодом вона переростає в федерацію або розпадається на унітарні держави. Історія знає мало таких державних утворень: США в 1776—1786 рр.; колишній СРСР з 1917 по 1922 рр., до об'єднання в СРСР.
Імперія — це така складна і велика держава, яка об'єднує інші держави або народи в результаті завоювань, колонізації та інших форм експансії. Імперія тримається на насильстві, на державному примусі. Коли зникає примус, імперія розпадається. Наприклад, Римська імперія, імперія Олександра Македонського, Російська імперія.