Підсудність справ у яких однією зі сторін є суд або суддя

Підсудність справ, у яких однією із сторін є суд або суддя цього суду, визначається ухвалою суду вищої інстанції без виклику сторін.

Підсудність справ, у яких однією із сторін є Верховний Суд України або суддя цього суду, визначається за загальними правилами підсудності (ст.108 ЦПК України).

Варто звернути увагу на той момент, що ці суб’єкти потенційно можуть виступати у цивільних справах тоді, коли спірні правовідносини виникли не під час здійснення правосуддя. Коли до суду або суддів звертаються з позовом через їх професійну діяльність, такі позови мають розглядатися в адміністративному судочинстві. Але суд може бути суб’єктом договірних відносин, судді як фізичні особи потенційно можуть завдати шкоди іншим особам на побутовому рівні, наприклад, мало місце залиття квартири суддею як фізичною особою, але суддя працює в суді, до якого територіально повинен подаватися позов про відшкодування суддею-фізичною особою шкоди тощо. Тому у таких справах виникає необхідність замінити підсудність, щоб на майбутнє рішення не могли вплинути добрі стосунки між суддями одного і того самого суду.

При чому законодавцем визначено два підходи до вирішення цієї ситуації. Коли однією із сторін є суд або суддя цього суду, тобто першої чи апеляційної інстанцій, то підсудність цивільної справи визначається ухвалою судді суду вищої інстанції без виклику сторін. Якщо однією зі сторін є Верховний Суд України або суддя цього суду, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності. Таку непослідовність можна зрозуміти, оскільки ВС України є найвищою ланкою судової системи України.⁹

Підсудність справ про спір між громадянами України, якщо обидві сторони проживають за її межами

Підсудність справ про спори між громадянами України, якщо обидві сторони проживають за її межами, за клопотанням позивача визначається ухвалою судді ВС України. У такому самому порядку визначається підсудність справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за її межами (ст.111 ЦПК України).

Загальноприйнята класифікація на родову і територіальну не є єдиною. Деякі автори пропонують розподіл підсудності цивільних справ на види по суб’єктивному (по особах, які звертаються за захистом порушеного права або охоронюваного законом інтересу) і об’єктивному (по об’єкту захисту) критерію. Субєктивну підсудність, у свою чергу, можливо підрозділити на підвиди: міжнародна підсудність, коли у відповідний суд за захистом своїх прав і охоронюваних законом інтересів звертається іноземний елемент (фізична або юридична особа); підсудність справ з участю інших громадян країни і юридичних осіб. В межах об’єктивної підсудності виділяються предметна (колегіальна і одноосібна) і територіальна підсудність.¹⁰

Порядок передачі справ з одного суду в інший. Наслідки порушення правил підсудності. Недопустимість спорів про підсудність

Питання про підсудність справ вирішується одноосібно суддею при прийнятті заяви. Якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання в належний суд, про що постановляється ухвала. Ухвала суду разом із заявою та всіма документами до неї надсилається позивачеві (ст.115 ЦПК України).

Закон допускає можливість передачі прийнятих до провадження справ в інший суд як з метою усунення допущених порушень правил підсудності, так і з інших мотивів.

Згідно зі ст.116 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншого суду, якщо:

1)до початку розгляду справи по суті задоволено клопотання відповідача, зареєстроване місце проживання або перебування якого раніше не було відоме, про передачу справи за місцем його

проживання (перебування);

2)після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності;

3) після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи;

4)ліквідовано суд, який розглядав справу.

У випадках, встановлених пунктами 3 і 4 частини першої цієї статті, справа передається до суду, найбільш територіально наближеного до цього суду.

Передача справи з одного суду до іншого здійснюється на підставі ухвали суду після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - після залишення її без задоволення.

Забороняється передавати до іншого суду справу, яка розглядається судом, за винятком випадків, встановлених цим Кодексом.

Слід зазначити, що передача справи до іншого суду у всіх випадках, включаючи і виявлення порушень правил підсудності, є правом а не обов’язком суду. Використовуючи своє право на передачу справи, суд повинен врахувати можливість постановлення законного і обґрунтованого рішення. Розгляд справи з порушенням правил підсудності не обов’язково спричиняє відміну рішення суду, проте воно повинне бути відмінено, якщо у зв’язку з порушенням правил підсудності істотно порушені процесуальні права хоча б однієї зі сторін або це іншим чином позначилося на правильності вирішення справи.

Питання про передачу справи вирішується судом у відкритому судовому засіданні із повідомленням осіб, зацікавлених у результаті справи, і зясуванням їх думки.

На ухвалу про передачу справи на розгляд іншому суду може бути подана скарга (п.6 ч.1 ст.293 ЦПК України).

Відповідно до ст.117 ЦПК України справа, передана з одного суду до іншого, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана. Спори між судами про підсудність не допускаються.¹¹

Питання щодо підсудності цивільної справи вирішується суддею на стадії відкриття провадження у справі. Якщо суддя встановить, що справа не підсудна цьому суду, він повертає заяву позивачу для подання до належного суду, про що постановляє ухвалу (ст.115 ЦПК України). На ухвалу суду про повернення заяви може бути подана апеляційна скарга (п.3 ч.1 ст.293, ч.2 ст.294 ЦПК України).

Повернення суддею заяви не є перепоною для повторного звернення позивача до суду з позовом до того самого відповідача, щодо того самого предмета і з тих самих підстав, якщо позивачем буде усунуто допущене порушення.

Якщо порушення правил про територіальну підсудність буде виявлено після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду, то за мотивованою ухвалою суду заява передається до іншого суду після спливу строку на апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги – після залишення її без задоволення (ст.116 ЦПК Україна).

На підставі поданої у встановленому порядку заяви суддя відкриває провадження у справі, яка має бути розглянута судом по суті. Тому за загальним правилом забороняється передавати до іншого суду справу, розгляд якої по суті розпочато судом, за винятками, передбаченими ЦПК України.

Так, суд передає справи на розгляд до іншого суду, якщо: задоволено клопотання відповідача, місце проживання якого раніше не було відоме, про передачу справи за місцем його проживання або місцезнаходження; після відкриття провадження у справі й до початку судового розгляду виявилось, що заява була прийнята з порушенням правил підсудності; після відводів (самовідводів) неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи; ліквідовано суд, який розглядав справ.

Справа, передана з одного суду до іншого суду в порядку зміни підсудності, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона направлена. Спори про підсудність між судами не допускаються (ст.117 ЦПК України).¹²

Література до Лекція 1 Теми №9 Модулю 2

1. Штефан М.Й.Цивільне процесуальне право України: Академічний курс: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. заклад. –К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2005. – 624с.

2. Висильєв С.В. Цивільний процес: Навчальний посібник. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2008. – 480с.

3. Чорнооченко С.І. Цивільний процес: Вид 2-ге, перероб. та доп.: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – 472с.

4. Цивільний процес: Навч.посіб. / А.В.Андрушко, Ю.В.Білоусов, Р.О.Стефанчук, О.І.Угриновська та ін. – За ред. Ю.В.Білоусова. – К.: Прецедент, 2006. – 293с.

5. Цивільний процес України: Підручник/ За ред.. Ю.С. Червоного. – К.: Істина, 2007. – 392с.

6. Проблеми теорії та практики цивільного судочинства: Монографія/ В.В.Комаров, В.І.Тертишніков, В.В.Баракова та ін.; За заг. ред. професора В.В.Комарова. – Х.: Харків юридичний, 2008. -928с.

7. Балюк М.І., Луспеник Д.Д. Практика застосування цивільного процесуального кодексу України (цивільний процес у питання і відповідях). Коментарії, рекомендації, пропозиції. Серия «Судова практика». – Х.: Харків юридичний, 2008. – 708с.

8. Фурса С. Я. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар: [у 2т.] / С.Я.Фурса, Є.І.Фурса, С.В.Щербак; [за заг. ред. С.Я.Фурси]. — К.: Видавець ФурсаС.Я.: КНТ, 2006. — Т.1. — 912с.

1Фурса С. Я. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар: [у 2т.] / С.Я.Фурса, Є.І.Фурса, С.В.Щербак; [за заг. ред. С.Я.Фурси]. — К.: Видавець Фурса С.Я.: КНТ, 2006. — Т.1. — С.369

2Висильєв С.В. Цивільний процес: Навчальний посібник. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2008. – С.101

3Штефан М.Й.Цивільне процесуальне право України: Академічний курс: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. заклад. –К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2005. – С.227-228

4Чорнооченко С.І. Цивільний процес: Вид 2-ге, перероб. та доп.: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – С.121-122

5Гражданское процесуальное право России: Учебник для вузов/ Под ред.М.С.Шакарян.- М.: Былина, 1998. – С.133// Висильєв С.В. Цивільний процес: Навчальний посібник. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2008. – С.102

6Чорнооченко С.І. Цивільний процес: Вид 2-ге, перероб. та доп.: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – С.122

7Штефан М.Й.Цивільне процесуальне право України: Академічний курс: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. заклад. –К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2005. – 624с./ [Електронний ресурс] Режим доступу:

ttp://vuzlib.net/beta3/html/1/12661/12732/

8Висильєв С.В. Цивільний процес: Навчальний посібник. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2008. – С.102-104

9Фурса С. Я. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар: [у 2т.] / С.Я.Фурса, Є.І.Фурса, С.В.Щербак; [за заг. ред. С.Я.Фурси]. — К.: Видавець Фурса С.Я.: КНТ, 2006. — Т.1. — С.371

10Висильєв С.В. Цивільний процес: Навчальний посібник. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2008. – С.105

11Висильєв С.В. Цивільний процес: Навчальний посібник. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2008. – С.106

12Цивільний процес України: Підручник/ За ред.. Ю.С. Червоного. – К.: Істина, 2007. – С.184