Субсидії на оплату житлово-комунальних послуг

Субсидії — це адресні безготівкові державні допомоги, які надаються громадянам для відшкодування витрат на оплату користування житлом або його утримання та комунальних послуг (водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот), а також на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного по­бутового палива.

Субсидія призначається у разі коли розмір плати за житлово-комунальні послуги в межах норм споживання перевищує 20 відсотків середньомісячного сукупного доходу, а за придбання

скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива — 20 відсотків річного сукупного доходу.

Якщо у житловому приміщенні зареєстровані і проживають тільки пенсіонери та інші непрацездатні громадяни або у скла­ді проживаючих є неповнолітні діти, інваліди І та II групи і середньомісячний дохід на одного зареєстрованого не перевищує 50 відсотків прожиткового мінімуму, субсидія призначається за умови, що розмір плати за житлово-комунальні послуги становить більше 15 відсотків сукупного доходу (постанова Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 р. № 1156 "Про новий розмір витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побу­тового палива у разі надання житлової субсидії").

Субсидія призначається в межах встановлених норм корис­тування житлово-комунальними послугами.

Субсидії надаються за рахунок коштів місцевих бюджетів за місцем проживання особи. Вони розраховуються виходячи з кількості прописаних у житловому приміщенні (будинку) осіб, яким нараховується плата за житлово-комунальні послуги, у тому числі осіб, призваних на строкову військову службу.

Рішення про призначення або про відмову у призначенні субсидій приймається протягом десяти днів після подання заяви та всіх необхідних документів.

Субсидія призначається на шість місяців, а на оплату при­родного газу, що споживається на індивідуальне опалення, — на опалювальний період, починаючи з місяця звернення за її призначенням чи перерахунком.

Розмір субсидії не може бути більшим від розміру житлово-комунальних платежів. При цьому власник або наймач житла повинен сплачувати визначений відсоток платежів.

Державні допомоги особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській аес

Законом "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" потерпілим дітям та їхнім батькам виплачуються такі гарантовані державою соціальні допомоги:

1. повне державне забезпечення дітей до вступу їх до школи (не старше 8 років) шляхом безплатного виховання (утримання) їх у державних та комунальних дошкільних навчальних закладах і надання щомісячної грошової допомоги;

2. виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною віком до 14 років — у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу за весь період хвороби;

3. щомісячна виплата допомоги у розмірі 50 відсотків міні­мальної заробітної плати незалежно від інших виплат на кожну дитину шкільного віку, яка евакуйована із зони відчуження або народилася після 26 квітня 1986 р. від батька, який на час настання вагітності матері має підстави належати до категорії 1 або 2, або матері, яка на час настання вагітності або під час вагітності має підстави належати до категорії 1 або 2, а також на кожну дитину, яка проживала у зоні безумовного (обов'яз­кового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення;

4. щомісячна виплата мінімальної заробітної плати сім'ям на кожну дитину шкільного віку, яка стала інвалідом або пере­буває на диспансерному обліку у зв'язку з захворюванням внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також дітям шкільного віку, батьки яких стали інвалідами І або II групи чи померли внаслідок Чорнобильської катастрофи;

5. безплатне харчування учнів середніх загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних закладів освіти, студентів коледжів та технікумів (училищ), розташованих на територіях радіоактивного забруднення, а також дітей, евакуйованих із зони відчуження, дітей, які є інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, і тих, які проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відсе­лення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення. Дітям, які не харчуються в зазначених навчальних закладах, а також за всі дні, коли вони не відвідували ці заклади, до до­сягнення повноліття виплачується грошова компенсація;

6. забезпечення продуктами харчування потерпілих дітей, які не відвідують дитячі дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади (у тому числі і тих, які не знаходяться в обліковому складі шкіл), на суму середньої вартості харчування в цих закладах.

Крім допомог потерпілим дітям та їхнім батькам, законо­давством також передбачена виплата допомог та компенсацій особам, які віднесені до постраждалих осіб внаслідок Чорно­бильської катастрофи.

Крім вказаних допомог, громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах:

• у зоні посиленого радіоекологічного контролю — 30% від мінімальної заробітної плати;

• у зоні гарантованого добровільного відселення — 40% від мінімальної заробітної плати;

• у зоні безумовного (обов'язкового) відселення — 50% від мінімальної заробітної плати.

Особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської ка­тастрофи, виплачуються також допомоги за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Відповідно до Закону "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" одно­разова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорно­бильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорно­бильською катастрофою, виплачується в таких розмірах:

інвалідам І групи — 60 мінімальних заробітних плат;

інвалідам II групи — 45 мінімальних заробітних плат;

інвалідам III групи — 30 мінімальних заробітних плат;

дітям-інвалідам — 10 мінімальних заробітних плат;

сім'ям, які втратили годувальника, — 60 мінімальних заро­бітних плат;

батькам померлого — 30 мінімальних заробітних плат.

Виплата здійснюється виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалід­ності чи втрати годувальника.

Вказаним категоріям виплачується також щорічна допомога на оздоровлення:

інвалідам І і II групи — п'ять мінімальних заробітних плат;

інвалідам III групи, дітям-інвалідам — чотири мінімальні заробітні плати;

учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

2 категорії — п'ять мінімальних заробітних плат;

учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

3 категорії — три мінімальні заробітні плати;

кожній дитині, яка втратила внаслідок Чорнобильської ка­тастрофи одного з батьків, — три мінімальні заробітні плати;

евакуйованим із зони відчуження у 1986 р., включаючи ді­тей, — три мінімальні заробітні плати.

Законодавством передбачено також здійснення доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруд­нення:

• у зоні безумовного (обов'язкового) відселення — три мінімальні заробітні плати;

• у зоні гарантованого добровільного відселення — дві мінімальні заробітні плати;

у зоні посиленого радіоекологічного контролю — одна мінімальна заробітна плата.