Тема 11. Ономастика

Основні поняття:

ономастика, антропоніміка, топоніміка, етноніміка, гідроніміка, ім’я, народ, географічні назви, псевдонім, криптонім.

План

1. Мета та завдання ономастики.

2. Предмет антропоніміки. Походження антропонімів та їх значення в історії людства.

3. Предмет топоніміки. Топоніми як джерело з історії України.

4. Предмет етноніміки. Походження етнонімів.

Теми рефератів:

1. Історичні назви міст України (тут і далі за вибором).

2. Історія назв річок України.

3. Назви гірських систем на географічній карті світу.

4. Системи власних імен у народів світу.

Контрольні питання для самостійної роботи:

1. Що означають назви континентів (Євразія, Північна та Південна Америка, Африка, Австралія, Антарктида)?

2. Поясність етимологію назви “Русь”.

3. Поясність етимологію назви “Україна”.

4. Підготуйте повідомлення про походження назви рідного міста.

5. Проведіть антропонімічний аналіз власного імені та прізвища.

6. Дайте визначення поняттям “псевдонім” та “криптонім”. Наведіть приклади.

Література:

1. Агеева Р.А. Происхождение имен, рек и озер. – М., 1985. – 144 с.

2. Агеева Р.А. Страны и народы: происхождение названий. – М.: Наука, 1990.-254 с.

3. Горбаневский М.В. В мире имен и названий. – М., 1983. – 172 с.

4. Дмитриев В.Т. Придуманные имена: Рассказы. – М., 1986. – 255 с.

5. Зубко А. Історичні назви міст України //Краєзнавство та шкільний туризм. – К., 1996. – № 4 (9). – С. 4-5.

6. Зубко А. Назви річок України //Краєзнавство та шкільний туризм. – К., 1997. – № 5(10). – С. 4-5.

7. Историческая ономастика: Сб. статей. – М., 1977. – 308 с.

8. Історія назв //Наука і життя. – 1964. - № 7. – С. 50.

9. Історія назв //Наука і життя. – 1964. - № 8. – С. 52.

10. Історія назв //Наука і життя. – 1964. - № 9. – С. 49.

11. Історія назв //Наука і суспільство. 1965. - № 10. – С. 40.

12. Коваль А.П. Знайомі незнайомці. Походження назв поселень України. – Київ: Либідь, 2001. – 300 с.

13. Компан О.С. Ономастика як допоміжна історична дисципліна //Історичні джерела та їх використання. – 1996. – Вип. 2. – С. 54-64.

14. Нерознак В.П. Названия древнерусских городов. – М., 1983. – 208 с.

15. Никонов В.А. Введение в топонимику. – М., 1965. – 179 с.

16. Никонов В.А. География фамилий. – М., 1988. – 191 с.

17. Никонов В.А. Имя и общество. – М., 1974. – 278 с.

18. Рибаков М. Звідки пішла Дарниця //Київ. - 1990. - № 6. – С. 151-153.

19. Системы личных имен у народов мира. – М., 1986. – 382 с.

20. Стрижак О.С. Про що розповідають географічні назви. – К., 1967. – 128 с.

21. Суперанская А.В. Что такое топонимика? - М.: Наука, 1985. – 175 с.

22. Ямко М.Т. Топонімічний словник-довідник: Українська РСР. – К., 1973. – 192 с.

Тема 12. Палеографія і філігранологія

Основні поняття:

палеографія, пергамен, папірус, папір, рукопис, орнамент, філігрань, філігранологія, атрибуція текста, кирилиця, глаголиця, устав, півустав, скоропис.

План

1.Предмет та завдання палеографії.

2.Зародження писемності та розвиток письма в Україні.

3. Рукописна книга та її роль у розвитку культури в Україні.

4.Предмет філігранології. Папір та філіграні на українських зем­лях у XVI-XX ст.

Контрольні питання для самостійної роботи:

1.Прочитайте запропоновані тексти.

2.Поясніть різницю між кирилицею та глаголицею; охарактеризуйте три типи кирилиці - устав, півустав, скоропис.

3.Охарактеризуйте значення філіграней для атрибуції писемного джереала.

Література:

1. Апанович Е.М. Рукописная светская книга ХУІІІ в. на Украине. – К., 1983.

2. Введенський А.О., Дядиченко В.А., Стрельський В.І. Допоміжні історичні дисципліни. – К., 1963. – С. 68-103.

3. Висоцький С.О. Про що розповіли давні стіни. - К., 1975.

4. Гаряева М.А. Эпохи в зеркале письмен. – М., 1990.

5. Дашкевич Я.Р. Філігранологія та завдання українського джерелознавства //Записки НТШ. – Т. ССХL. Праці комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін. – Львів, 2000. – С. 284-332.

6. Добиаш-Рождественская О.А. История письма в средние века. – М., 1987.

7. Захарчишина П.I. Палеографічні особливості львівського письма XVI-XVII ст. //Історичні джерела та їх використання. - 1964. -Вип. 1. - С. 189-194.

8. Истрин В.А. 1100 лет славянской азбуки. – М., 1988.

9. Кісь Я.П. Палеографія: навчальний посібник. - Львів, 1975 - 78 с.

10. Клепиков С.А. Филиграни и штемпели на бумаге русского и иностранного производства ХУІІ-ХХ вв. – М., 1959.

11. Кріль М. Основи палеографії. – К., 1995.

12. Левочкин И.В. Основы русской палеографии. - М., 2003. – 176 с.

13. Люблинская А.Д. Латинская палеография. – М., 1969.

14. Малов В.Н. Происхождение современного письма. Палеография французских документов конца ХУ-ХУІІІ в. – М., 1975.

15. Мацюк О.Я. Папір і філіграні архівних документів України ХУІІІ-ХХ ст. – К., 1992.

16. Мацюк О.Я. Папір та філіграні на українських землях (XVI-XX ст.) - К., 1974. - 295 с.

17. Мацюк О.Я. Роль філігранології у становленні часу написання недатованих документів //Історичні джерела та їх використання. – 1966. - № 2. – С. 256-268.

18. Николаева А.Т. Русская палеография: Учеб.пособие. - М., 1980. - 95 с.

19. Німчук В.В. Київські глаголичні листи: Найдавніша пам’ятка слов’янської писемності. – К., 1983.

20. Панашенко В.В. До питання методики і термінології палеог­рафічних досліджень українського скоропису ХУІ-ХУІІІ ст. //Історичні джерела та їх використання. - 1971. - Вип.6. - С. 145-153.

21. Панашенко В.В. Палеографія українського скоропису другої поло­вини XVII ст. - К., 1974.

22. Сіверська В.К. Мистецтво оправи книг на Україні в XV-XVІІ ст. //Історичні джерела та їх використання. - 1966. - Вип. 2. - С. 280-286.