10.4. Сучасні погляди на переливання крові

Показання та протипоказання до переливання крові

На сьогодні переливання крові розцінюють як середню операцію транс­плантації тканини, що приховує у собі тяжкі ускладнення. Треба пам'ятати, що, незважаючи на суворе дотримання вимог визначення групової і резус -належності крові донора і реципієнта, в організмі відбувається імунний конфлікт, оскільки, крім еритроцитарних і плазматичних факторів, існує безліч інших, які не враховуються - лейкоцитарні, тромбоцитарні та ін. Виражений імунний конфлікт може виникнути навіть при мінімальному об'ємі гемотрансфузії.

Тому останнім часом у практичну діяльність впроваджують нові прин­ципи трансфузійної тактики - компонентну інфузійно-трансфузійну ге­мотерапію, суть якої полягає в диференційованому підході до використан­ня складників крові (еритроцитарної маси, відмитих еритроцитів, тромбоци-тарної і лейкоцитарної маси), її білкових компонентів (альбуміну, фібриногену, полібіоліну та ін.), а також кровозамінників.

Компоненти крові проявляють кращий лікувальний ефект і менш небез­печні в імунологічному відношенні, оскільки містять менший набір антигенів у своєму складі. При застосуванні складників крові частота ускладнень і ре­акцій зменшується в декілька разів, порівняно з переливанням цільної крові. А тому на сьогодні всі показання до переливання крові можна поділити на абсолютні і відносні. Абсолютні показання для переливання цільної крові можуть виникати тільки при екстремальних ситуаціях - великих крово­втратах, коли відсутні компоненти крові. За відносними показаннями переливання крові здійснюють у хворих, в яких воно покращує перебіг хво­роби, але його можна замінити якимось іншим методом лікування (травматич­ний шок, анемії різного походження, хвороби крові - апластична і гіпоплас-тична анемія, хвороба Верльгофа, гострі та хронічні лейкози та ін.).

Згідно з існуючими положеннями, на сьогодні допускають перели­вання тільки одногрупної і однорезусної крові, еритроцитів та плазми за принципом "один донор — один реципієнт". Лише в окремих випад­ках - при абсолютних показаннях до гемотрансфузії, відсутності одногруп­ної донорської крові, її компонентів допустимо переливання "універсаль­ної" І (0) групи однорезусної крові не більше 500 мл. Дітям потрібно переливати тільки одногрупну кров. В аналогічних ситуаціях при відсут­ності одногрупної плазми можна використовувати плазму групи IV (АВ) для трансфузії реципієнтам будь-якої групи крові, плазму групи II (А) або III (В) - реципієнтам групи І (0). Правила групової сумісності при пере­ливанні кріопреципітату такі ж, як для плазми.

Протипоказання до переливання крові. До абсолютних протипока­зань до переливання крові відносять: 1) тяжкі ураження печінки (гострий

145

гепатит, цироз, жовта атрофія печінки та ін.); 2) захворювання нирок (гостра ниркова недостатність, гострий гломерулонефрит); 3) захворювання голов­ного мозку (інсульт, пухлина, тромбоз, динамічні порушення мозкового крово­обігу та ін.); 4) гостра і виражена недостатність серцево-судинної системи; 5) захворювання легень, що супроводжуються застоєм у малому колі крово­обігу; 6) активний туберкульозний процес у стадії інфільтрації; 7) алергічні стани і захворювання (бронхіальна астма, гостра екзема та ін.).

Слід пам'ятати, що підхід до переливання крові і її компонентів у кожного хворого повинен бути індивідуальним з урахуванням показань і протипоказань.