- •Кратологія як наука і система знань про владу. Необхідність самостійної науки про владу.
- •2. Влада як глобальний соціокультурний феномен і як предмет і об'єкт науки. Двадцять ознак чистої влади.
- •Становлення знань про владу в історії зарубіжної соціально-політичної та філософської думки
- •Проблеми влади і науки про владу в історії вітчизняної думки
- •6. Система кратології. Базові області кратології.
- •7. Загальна кратологія.
- •8. Теоретична кратологія
- •9. Практична кратологія
- •10. Порівняльна кратологія
- •11. Типологія влади.
- •12. Влада і політика.
- •13. Розділення влад
- •14.Представницька, законодавча, виконавча, судова влада.
- •15. Установча, виборна, інформаційна, контрольна влада.
- •16. Влада в основних сферах життя суспільства (економічна, соціальна, політична, духовна).
- •17. Влада і вибори. Електоральний процес.
- •18. Недержавні види влади
- •19. Держава і державна влада
- •21. Сучасна державна влада і принципи розділення влад
- •22. Політичні і громадські організації, їхня взаємодія зі структурами влади.
- •23. Суть, зміст і складові системи державної влади.
16. Влада в основних сферах життя суспільства (економічна, соціальна, політична, духовна).
|
Влада є одним із функціональних засад людського суспільства. Вона існує скрізь, де тільки є стійке об’єднання людей: в виробничому колективі, в установах, в державі, в сім’ї. Сам термін “влада” багатозначний і широко використовується, для визначення різних явищ не тільки у різних сферах суспільства суспільстві, але і в природі. Будь – яка влада, у тому числі і батьків над дітьми, старших над молодшими, керівників над підлеглими і т.д. відбиває відповідні відносини, де воля і дії одних панують над волею і діями других. Владні відношення об’єктивно притаманні суспільному життю, чи, як відзначали класики, “жити в суспільстві і бути вільним від суспільства неможливо”.
Говорячи про основні сфери життя суспільства (ек, соц.,пол, дух.) відповідно розрізняють економічну, пол-ну,соц-ну та духовну влади.
Політична влада — це вироблення і запровадження у життя політичних програм усіма суб'єктами політичної системи, а також різними неформальними угрупованнями за допомогою правових і політичних норм.
Політична влада здійснюється на трьох рівнях:
державою;
політичними партіями та громадськими обєднаннями;
органами місцевого самоврядування.
Політична влада — здатність і можливість здійснювати визна¬чальний вплив на діяльність, поведінку людей та їх об'єднань за допомогою волі, авторитету, права, насильства; організаційно-управлінський та регулятивно-контрольний механізм здійснення політики.
Соціальна влада — це здатність до дії в даному суспільстві, і тому вона переважно може бути визначена як дія, можлива в даному суспільстві. Соціальною владою володіють ті, хто користується правом на свій розсуд керувати соціальною діяльністю, тобто ті, хто володіє свободою дій у використанні усталеного порядку.
Соціальна влада визначається як розподіл знання, а знання — це загальноприйнята переконання, визнана віра, стало пов'язана із соціальною діяльністю.
Соціальна влада — це не продукт індивідуальних переконань, а характерна ознака групи індивідів, що взаємодіють, їхня загальна здатність до дії, і вона існує як розподіл знань, які індивіди несуть у собі й підтримують їх. Ця концепція дозволяє прояснити, чому суспільство з високорозвинутою технологією є в цілому могутнішим, ніж схоже за розмірами суспільство, що не має такої технології.
Економічна влада - це об'єктивно обумовлені матеріальними потребами життя суспільства відносини в яких власник засобів виробництва підкоряє своїм інтересам інтереси інших учасників виробництва, причому робить це, керуючись саме правом власника, що, звичайно, знаходить і своє правове підкріплення, правову основу. Такий порядок належить до матеріального і духовного виробництва. В звичайні, відносно спокійні періоди розвитку суспільства економічна влада домінує над іншими видами влади, тому що економічний контроль, підкреслює австрійський соціолог Фрідріх фон Август Хаєк, це не просто контроль однієї з сфер людського життя, ніяк не зв'язаний з іншими, це контроль над засобами досягнення всебічної мети.
В Італії, Швеції, Федеративній Республіці Німеччини та інших країнах Європи, Латинської Америки і Азії, США і Канади проявляється тенденція: прагнення до розділу економічної та соціальної влади і до демократизації соціальної влади. На підприємствах дедалі більше утверджуються правові норми: власник позбавлений права приймати або звільняти працівника, особисто визначати йому розмір заробітної плати, підвищувати або понижувати в посаді, змінювати умови праці тощо. Всі ці соціальні питання регулюються законодавством і колективними трудовими угодами і вирішуються з участю профспілок, виробничих рад, державних і громадських бюро по найму робочої сили, суду та деяких інших державних і громадських установ.
Духовна влада — організація в усіх формах духовного життя та використання ідейного впливу панівних у країні сил і духовних v3mmnqrei з метою інтеграції свідомості і волі людей в систему інтересів панівних сил.