- •1. Сутність та зміст Public Rеlations. Визначення pr.
- •2. Історія становлення Public Rеlations. Pr на сучасному етапі: світовий та український досвід.
- •3.Функції, задачі сучасних pr.Public Relations y різних сферах діяльності.
- •5. Відмінності пр від реклами, маніпулювання та пропаганди. Сутність „чорного пр” та його відмінності від цівілізованих звязків з громадськістю.
- •7,8. Громадська думка: теорії, методи дослідження та формування
- •9.Управління зв’язками з громад кістю. Етапи планування пр-активності.
- •10. Дослідження проблеми методи досл
- •11. Організація та планування pr комунікації
- •12. Критерії ефективності pr-діяльності та методи її оцінки. Проблеми оцінки ефективності pr-кампаній.
- •14.Основні теорії комунікації, принципи pr-комунікації. Моделі pr-комунікації.
- •Разведывательная модель
- •Конфликтологическая модель
- •Двухуровневая модель коммуникации
- •Диффузная модель коммуникации
- •Модель «привратника» к. Левина
- •Дискурсная модель коммуникации
- •Особенности личностной, межличностной, массовой, специализированной коммуникаций
- •Психотерапевтические модели коммуникации
- •15. Поняття джерела комунікаціі та комунікатора в пр. Цільова аудиторія.
- •17 Канали та засоби комунікаціі. Поняття комунікаційних потоків та іх використання.
- •18. "Шумы" в коммуникативном пространстве pr и их нейтрализация.
- •19. Зміст pr - коммуникації
- •21. Інформація як предмет пр коммун типы информации
- •22.Методи просування та конструювання пр інформації.
- •23.Связи со сми
- •24. Основні документі в системі мр. Прес реліз його структура та стилістичні особливості
- •25.Подія як ключовий засіб пр-комунікації. Види та класифікації спец. Подій
- •26. Этап планирования спец пр подій
- •27. Стурктура пр-отдел организации
- •28. Професійні якості піарщика ( Саманта ;) )
- •29. Pr внутренний и внешний
- •30. Политический пиар:
- •32. Антикризисный пр
- •Борьба со слухами
- •34 . Етика та соц видповид
Борьба со слухами
Как считает американский специалист по вопросам коммуникации в условиях кризиса Уолтер Джон, чаще всего распространению слухов способствуют следующие обстоятельства:
• Отсутствие аутентичности между информацией из официальных источников и каналов массовой коммуникации.
• Неполнота в аутентичности содержания информации.
• Возникновение сомнений вследствие распространения неправдивой информации.
• Отсутствие удовлетворения требуемого человеческим «эго» (удовлетворения от обладания информацией «для служебного пользования»).
• Длительная задержка в принятии решений, которая случается в связи с важностью рассматриваемого вопроса.
• Появление у персонала организации чувства, что он не может контролировать ситуацию или позаботиться о своей судьбе.
• Наличие серьезных организационных проблем.
• Чрезмерность организационного конфликта и межличностных антагонизмов.
Далее он предлагает следующую стратегию, к которой можно прибегнуть в борьбе со слухами:
1. Прежде чем приступить к планированию и какому-либо корректирующему действию, проанализировать масштабы распространения, серьезность причин и влияние слухов.
2. Проанализировать конкретные причины, мотивы и источники распространения слухов.
3. Поговорить с людьми, на которых подействовали слухи или которые понесли убытки вследствие их распространения, добиться взаимопонимания с ними, высказать свою обеспокоенность по поводу распространения слухов и готовность активно бороться с ними.
4. Без промедления (и масштабно, если это необходимо) предоставить полную и аутентичную информацию по поводу конкретного дела
5. Пресечь ложные слухи с помощью контрслухов, поручив это надежным коллегам или доверенным лицам.
6. Собрать вместе официальных и неформальных лидеров, тех, кто формирует общественное мнение, и других влиятельных людей, чтобы обсудить и прояснить ситуацию, заручиться их поддержкой.
7. Распространяя правду, избегать ссылок на слухи. Нет необходимости самому повторять слухи до тех пор, пока они не приобрели огромных масштабов. Если же это произошло, нужно идти к людям и публично изобличать тех, кто распространяет слухи.
8. Провести собрание с ответственными лицами и другими влиятельными людьми на местном уровне, чтобы в случае необходимости опровергнуть слухи. Конечно, если слухи уже начали «гулять» по миру, они распространяются чрезвычайно быстро и остановить их не так легко. Самый эффективный путь борьбы с ними — это предупреждение ситуаций, их порождающих. Главное заключается в том, чтобы быстро и точно оповещать людей и придерживаться принципа постоянной двусторонней коммуникации. А если слухи все-таки начали распространяться, нужно противодействовать им немедленно с тем, чтобы контролировать их.
Во-первых, организация должна всесторонне проанализировать и оценить свою деятельность в кризисных обстоятельствах, сделав соответствующие выводы. Пиэрменам следует оценить план, разработанный на случай кризиса, деятельность людей, процедуры и другие аспекты усилий организации, к которым она прибегала на всех этапах развертывания и протекания кризиса
Во-вторых, исключительного внимания заслуживает установление действительных причин, вызвавших кризис, и их устранение.
В-третьих, следует определить, какую стратегию и тактику работы нужно развивать в дальнейшем, чтобы быть готовыми к возможному возникновению подобного кризиса или близкого к уже пережитому.
В-четвертых, необходимо выяснить, почему не сработал или сработал неполностью имевшийся у организации план на случай кризиса
33. Соц-псих.засоби впливу.
Навіюваність або сугестія - це готовність сприймати ідеї, почуття, емоції і змінювати під їх дією поведінку не шляхом логічного переконування, а завдяки безпосередньому впливу на психічну сферу без відповідної переробки. Завдяки цьому відбувається прищеплення ідеї, почуття, або того чи іншого психофізичного стану. відсутність стійкої точки зору, підвищена вразливість та високий авторитет керівника, сприяють досягненню обраної мети за допомогою навіювання. Переконання - це обґрунтоване упровадження у свідомість особистості логіки механізму продуктивних дій та поведінки. На відміну від навіювання, переконання передбачає активну участь суб'єкту у процесі впливу, йому пропонується ряд доводів, котрі йому потрібно усвідомити, а після цього сприйняти або відхилити. За допомогою переконання можна досягнути перебудови змісту свідомості, мотивів діяльності, сформувати потрібні бажання та мотиви, що змінять напрямок діяльності на потрібний.
Зараження». Це процес, що створює умови для активного спілкування у потрібному напрямку для передавання емоційного настрою. Діє він підсвідомо, однак дає знати про себе завдяки зміні орієнтацій особистості на потрібний лад. Будь-яка відносно масова аудиторія, наприклад, кіноаудиторія, буде піддаватися «зараженню», навіть якщо безпосередньо емоційно впливати лише на частину цієї аудиторії. Завдяки соціально-психологічній природі аудиторії це забезпечить вплив на всю аудиторію, у крайньому разі на її більшість. Особливо яскраво цей вид психологічного впливу проявляється у натовпі. Соціальне зараження характерне для особистостей зі слабкою волею та веде до закріплення необхідних настанов шляхом приведення цих людей у певний психічний стан за допомогою емоційного співчуття. Масова афективна напруга веде до обмеження свідомості та переважного сприйняття найбільш емоційних образів. Ефект «зараження» може носити і позитивний характер, на фоні цього процесу посилюється людське співчуття. Оточуючі швидше та краще заражаються ідеями і в змозі проявити найвищі почуття, які властиві людям: моральні, інтелектуальні та естетичні.
Наслыдування- як відтворення індивідом особливостей поведінки інших індивідів.Здатність індивідів до наслідування застосовується масовими комунікаціями для формування певних моделей поведінки аудиторії через демонстрацію поведінки тих чи інших індивідів, що користуються у аудиторії довірою та авторитетом.
Под установкой принято понимать внутреннюю психологическую готовность человека к каким-либо действиям.
Установка - направленность сознания субъекта в определенную сторону и на определенную активность . Для возникновения той или иной установки необходимы соответствующая потребность и ситуация ее удовлетворения.
Стереотипы - - формы, в которых действия и мысли людей сводятся к простейшим схемам и реакциям . Подобно штампам, оставляющим отпечатки на множестве копий, С. закрепляют в людях элементарные связи поведенческих и мыслительных актов, сохраняют устойчивость этих связей в меняющихся ситуациях.