- •1.Предмет іеед. Її місце в системі наук
- •2.Теоретико-методологічні засади курсу історії економіки та економічної думки: його мета, завдання і функції
- •3.Економічні причини підйому країн Стародавнього Сходу
- •4.Економічний розвиток Стародавньої Греції
- •5.Економічний розвиток Стародавнього Риму
- •6.Причини занепаду рабовласницького способу виробництва
- •7.Основні риси та етапи еволюції феодального господарства
- •8.Форми феодального землеволодіння на прикладі Королівства франків
- •9.Феодальне місто, його ознаки та економічна роль у суспільстві Середньовіччя.
- •10.Розвиток цехової організації у часи феодалізму
- •11.Особливості внутрішньої та зовнішньої торгівлі епохи Середньовіччя
- •12.Основні фактори розкладу феодального господарства. Становлення мануфактурного виробництва
- •13.Передумови, хід та економічні наслідки Великих географічних відкриттів
- •14.Первісне нагромадження капіталу в Англії, його сутність, джерела та результати
- •15.Соціально-економічні передумови і наслідки революції у Нідерландах (1566-1609 рр.)
- •16.Промисловий переворот в Англії, його передумови та соціально-економічні наслідки
- •17.Особливості промислового перевороту у Франції
- •18. Економічний розвиток сша у хvііі - першій пол. Xiх ст.
- •19. Причини втрати Англією світової економічної першості (кін. Xiх ст.).
- •20.Економічне піднесення сша у період монополістичного капіталізму (межа xiх-хх ст.).
- •23. Економічна сутність Версальської системи. Плани ч.Дауеса і о.Юнга
- •24. Світова економічна криза 1929-1933 рр. Та її наслідки для сша.
- •25.Світова економічна криза 1929-1933 рр. Та її наслідки для Німеччини
- •26. Розвиток Японії та сша після Першої світової війни
- •27. Характеристика розвитку міжнародних економічних відносин у др. Пол. Хх ст.
- •28.Глобалізація: її сутність, ознаки і наслідки
- •29.Інтеграційні процеси в економіці. Європейський союз
- •30. Постіндустріальне суспільство. Тенденції світового економічного розвитку на межі тисячоліть
- •31.Економічні наслідки Другої світової війни.
- •32. План Маршалла, його сутність та значення для відродження повоєнної Європи.
- •33. Економічне піднесення Японії та Німеччини після Другої світової війни
- •34. Особливості економічної думки країнах Стародавнього Сходу.
- •35. Пам’ятки економічної думки Стародавньої Греції
- •36. Економічна думка Стародавнього Риму.
- •37. Економічна думка Середньовіччя
- •38. Меркантилізм: історичні передумови виникнення і загальна характеристика.
- •39. Основні етапи розвитку та історичне значення меркантилізму
- •40. Передумови виникнення класичної політичної економії, її загальна характеристика та методологічні принципи.
- •41. Зародження класичної політичної економії в Англії
- •42. Розвиток класичної політичної економії у Франції. Школа фізіократів. Економічні таблиці ф.Кене
- •43. Теоретична система Адама Сміта
- •44.Історичні умови виникнення та загальна характеристика соціалістичних економічних ідей
- •45. Економічна думка раннього та пізнього соціалізму
- •46.Теорія марксизму
- •47.Передумови виникнення та особливості маржиналізму.
- •48. Австрійська школа: розробка теорії граничної корисності.
- •49. Англійській Маржиналізм (Кембріджська школа).
- •50. Американська школа маржиналізму: граничний аналіз факторів виробництва.
- •51. Лозанська школа і математичні концепції економічної рівноваги.
- •52. Формування системи національної політичної економії в Німеччині(ф. Ліст)
- •53. “Стара” історична школа у Німеччині
- •54. “Нова” історична школа
- •55. Соціально-економічні передумови виникнення кейсіанства
- •56 Теоретична система та економічна програма Дж.М.Кейнса.
- •57. Неокейсіанські теорії економічного зростання
40. Передумови виникнення класичної політичної економії, її загальна характеристика та методологічні принципи.
Розвиток капіталістичних відносин спричинив занепад меркантелізму, передовсім в Англії. Інтереси буржуазії переміщуються зі сфери обігу у сферу вир-ва. На перший план виходить промисловий капітал.
За цих умов рекомендації меркантелістів не могли вирішити ек. проблем буржуазії. Промислова буржуазця потребувала обґрунтування головних засад кап. вир-ва, розробки нових ек. категорвй: зарплата, прибуток, рента. Буржуа намагалася звільнитись від жорсткого урядового регулювання ек. життя. Бурж революція сер.17ст. в Англії розпочала добу політичних і промислових революцій. Буржуазія приходить до влади, розвивається промисловість, успіхів було досягнемо у механіки та ін. Активізація теор. Досліджень у різних галузях знань сприяло розвитку ек. думки, було покладено початок формуванню політ. економії як науки. За цих умов і виникла класична політ. економія.
Класична політ. економія зародилась в Англії в кінці 17ст. та у Фр. на початку 18ст.,прийшовши на зміну меркантелізму. Теоретичне дослідження переходить від процесу обігу до процесу виробництва. Тим самим відбулася зміна в самому предметі політ. економія, яка з міркувань щодо принципів управління господарством країни перетворилася на науку про категорії й закони ек.життя. Саме класична школа, зокрема праці А.Смітта перетворили політ. економію на повноцінну наукову дисципліну. Класики проголосили ідею природного порядку, дію об’єктивних ек. законів.
Класична школа проголосила принципи ек. свободи та лібералізму. Були противниками протекціонізму. Проблему цінності вони вирішували переважно з позиції трудової теорії.
Основні засади класичної теорії:
1)трудова теорія вартості
2)гедонізм (ек. індивідуалізм)
3)заперечення регулюючої ролі держави
4)космополітизм
5)заперечення будь-якого патерналізму та протекціонізму.
41. Зародження класичної політичної економії в Англії
Англія. У 18 ст. широко розвиваються капіталістичні відносини.
Першим, хто зрозумів нездатність меркантилістських доктрин пояснити і обґрунтувати нові процеси і явища, що виникли в наслідок швидкого розвитку мануфактурного виробництва і ринкових відносин в Англії, був Вільям Петті .
В. Петті (1623-1687 рр.) – «Трактат про податки і збори», «Політична арифметика», «Слово мудрим».
Ще у ранніх працях Петті дотримувався теорії активного торговельного балансу. Багатство створюється у матеріальному виробництві, а торгівля є тільки посередницьким середовищем.
Він першим проголосив, що джерело багатства – це земля і праця.
Не підтримував емпіричний шлях розвитку(знання в споглядання), досліджував причинні залежності її функціонування.
Висловлював ідею про необхідність вивчення об’єктивних економічних законів.
Зазначав, що заробітна плата(природна ціна праці) повинна дорівнювати вартості задоволення мінімальних фізіологічних потреб людини і її сім’ї.
Розглядав позичковий процент – функції від земельної ренти та ціни землі.
Кількісна теорія грошей
Започаткував використання математичних методів економічного аналізу. «Політична арифметика».