2 Соціально-демографічні проблеми сучасної України . Державна політика стосовно людей похилого і старого віку

Сьогодні соціально-демографічне становище в Україні викликає велике занепокоєння. Спостерігаються труднощі з наповненням дохідної частини державного бюджету, практично не поліпшується фінансове становище більшості підприємств. Зменшення обсягів прямих іноземних інвестицій в Україну засвідчує збереження несприятливого інвестиційного та підприємницького клімату в Україні. Всі вищезазначені чинники не могли не здійснити негативний вплив на рівні зайнятості та доходів населення.

Офіційна статистика безробітних дивує: рівень безробіття (за методологією МОП) економічно активного населення працездатного віку в середньому за I півріччя 2010 років склав 9,2%. Рівень зареєстрованого безробіття, розрахований по відношенню до населення працездатного віку, на 1 листопада 2010г, склав 1,4%. Допомогу з безробіття отримує ледве більше половини безробітних. Це означає, що остання половина безробітних вже більше року не може знайти роботу.

Негативні тенденції в динаміці зайнятості, доходів та споживання населення знайшли своє відображення у погіршенні основних показників відтворення населення, стану його здоров’я і, в результаті, зниження демографічного, трудового та соціального потенціалу країни. Можна констатувати, що, крім економічної, Україна переживає ще й глибоку соціально-демографічну кризу, яка загрожує країні непередбачуваними наслідками у майбутньому.

Соціально-демографічна ситуація в Україні, яка в період після проведення Міжнародної конференції з народонаселення і розвитку (МКНР, 5–13 вересня 1994 р.) нестримно загострювалася, і через півтора десятиліття залишається вельми складною і неоднозначною [2].

Серед недоліків формування і реалізації соціально-демографічної політики :відсутність правильно вибраних пріоритетів при фінансуванні і реалізації цільових комплексних програм (у тому числі відсутність у ряді випадків окремого цільового фінансування на їх здійснення), декларативний характер ряду соціальних програм, непослідовність в їх реалізації; недостатність комплексності і координації дій при вирішенні соціально-демографічних проблемі .За останній рік українців стало менше ще на 16,6 тис. Проте, пенсіонерів стало на 1 млн. більше. Для сучасного етапу демографічного розвитку України характерне повсюдне скорочення народжуваності, особливо інтенсивне у великих містах.

В умовах економічної кризи зростає значущість державної політики стосовно регулювання доходів населення і, передусім працюючого населення, спрямованої на зупинення подальшого зниження рівня та утримання їх на базовому рівні, формування у населення впевненості у завтрашньому дні.

Особливість соціальної політики держави в сучасних умовах полягає в перенесенні центру ваги при здійсненні соціального захисту літніх і старих людей безпосередньо на місця. Соціальний захист на найближчий кризовий період надає собою комплекс додаткових заходів з надання матеріальної допомоги старим людям, здійснюваних за рахунок федерального і місцевих бюджетів, за рахунок спеціально створюваних фондів соціальної підтримки населення, понад соціальних гарантій, традиційно реалізуються системою соціального забезпечення.

Мета державної соціальної політики щодо громадян старшого покоління - стійке підвищення рівня і якості життя літніх людей на основі соціальної солідарності та справедливості, дотримання балансу інтересів всіх соціально-демографічних груп населення та раціонального використання фінансових та інших ресурсів.

Соціальна політика щодо осіб похилого віку базується на трьох напрямках: соціальний захист, соціальної допомоги та соціальному обслуговуванні.

Соціальний захист - це комплекс економічних, соціальних і правових гарантій для громадян похилого та старечого віку. Наприклад, соціальний захист інвалідів, серед яких більшість громадян похилого та старечого віку визначається, як «система гарантованих державою економічних, соціальних і правових заходів, що забезпечують інвалідам умови для подолання, заміщення (компенсації) обмежень життєдіяльності та спрямованих на створення їм рівних з іншими громадянами можливостей участі в житті суспільства ».

«Соціальна допомога - це забезпечення у грошовій або натуральній формі, у вигляді послуг чи пільг, що надаються з урахуванням законодавчо встановлених державою соціальних гарантій із соціального забезпечення».

Соціальне обслуговування - це сукупність соціальних послуг, які надаються громадянам похилого та старечого віку в домашніх умовах чи спеціалізованих державних або муніципальних установах. «Соціальне обслуговування громадян похилого віку та інвалідів є діяльність по задоволенню потреб зазначених громадян у соціальних послугах».