1.2. Автоматичне повторне включення. Призначення і область застосування апв.
Значна частина коротких замикань (КЗ) на повітряний лініях електропередачі (ПЛ), викликаних перекриттям ізоляції, перекриттям проводів та іншими причинами, при досить швидкому відключенні ушкоджень релейного захистом самоусувається. При цьому електрична дуга, що виникла в місці КЗ, гасне, не встигаючи викликати істотних руйнувань, що перешкоджають зворотному включенню лінії під напругу. Такі самоусуваються пошкодження прийнято називати нестійкими. Статистичні дані показують, що частка нестійких пошкоджень досить висока і складає 50-90%.
Оскільки відшукання місця пошкодження на лінії електропередачі шляхом її обходу вимагає тривалого часу, а багато ушкодження мають нестійкий характер, зазвичай при ліквідації аварійного порушення режиму оперативний персонал виробляє випробування ПЛ зворотним включенням під напругу. Цю операцію називають повторним вмиканням. Лінія, на якій відбулося нестійке пошкодження, при повторному вмиканні залишається в роботі. Тому повторні включення при нестійких пошкодженнях прийнято називати успішними.
Як показує досвід експлуатації, успішність дії АПВ на ПЛ 110-220 кВ досягає 75-80%, а на лініях надвисокої напруги 330 кВ-65-70%, 500-750 кВ-близько 50%. Найбільш ефективним є застосування АПВ на лініях з одностороннім харчуванням, тому що в цих випадках кожна успішна дія АПВ відновлює живлення споживачів і запобігає аварію.
Нестійкі КЗ часто виникають не тільки на ПЛ, а й на шинах підстанцій. Тому на підстанціях, обладнаних швидкодіючої захистом шин, також Застосовується АПВ, яке виробляє повторну подачу напруги на шини в разі їх відключення релейним захистом; АПВ шин має високу ефективність, оскільки кожен випадок успішної дії. Запобігає аварійне відключення цілої підстанції або її частини.
Класифікація схем АПВ.
В експлуатації отримали застосування наступні види пристроїв АПВ: трифазні, здійснюють повторне включення трьох фаз вимикача після їх відключення релейним захистом; однофазні, здійснюють включення однієї фази вимикача, відключеного релейним захистом при однофазному КЗ; комбіновані, здійснюють включення трьох фаз (при міжфазних пошкодженнях) або однієї фази (при однофазних КЗ).
Трифазні пристрою АПВ в свою чергу поділяються на кілька видів: прості (ТАПВ), швидкодіючі (БАПВ), з перевіркою наявності напруги (АПВНН), з очікуванням синхронізму (АПВОС), з уловлюванням синхронізму (АПВУС) та ін
По виду обладнання, на яке дією пристроїв АПВ повторно подається напруга, розрізняють АПВ ліній, АПВ шин, АПВ трансформаторів.
За кількістю циклів (кратності дії) розрізняють АПВ одноразової дії і АПВ багаторазового дії.
Вимоги до схем АПВ
1. Схеми АПВ повинні приходити в дію при аварійному відключенні вимикача (або вимикачів), що знаходився в роботі.
2. Схеми АПВ не повинні приходити в дію при оперативному відключенні вимикача персоналом, а також у тих випадках, коли вимикач вимикається релейного захистом відразу після його включення персоналом (тобто при включенні вимикача на КЗ), оскільки пошкодження в цьому випадку зазвичай бувають стійкими.
3. Схеми АПВ повинні забезпечувати певну кількість повторних включень, тобто дія із заданою кратністю. Найбільшого поширення набуло АПВ одноразової дії. Застосовуються також АПВ дворазового, а в деяких випадках і триразового дії.
4. Час дії, як правило, має бути мінімально можливим, для того щоб забезпечити швидку подачу напруги споживачам і відновлення нормального режиму роботи. Найменша витримка часу, з якої виробляється АПВ на лініях з одностороннім харчуванням, приймається 0,3-0,5 с.
5. Схеми АПВ повинні забезпечувати автоматичне повернення в початкове положення готовності до нового дії після включення в роботу вимикача, на який діє АПВ.
Схема 3-х фазного АПВ одноразової дії.
Принципова схема АПВ для лінії з масляним вимикачем наведена на рис. 8.1. У комплектний пристрій РПВ-58 входять: реле часу КТ типу ЕВ-133 з додатковим резистором R1 для забезпечення термічної стійкості реле; проміжне реле KLI з двома обмотками-паралельної і послідовної; конденсатор С (20 мкФ), що забезпечує однократність дії АПВ; зарядний резистор R2 (1,1 МОм) і розрядний резистор R3 (510 Ом).
У розглянутій схемі дистанційне управління вимикачем проводиться ключем управління SA, у якого передбачена фіксація положення останньої операції. Тому після операції включення ключ управління залишається в положенні "Включено" (Так), а після операції відключення-в положенні "Відключено" (Від). Коли вимикач включений і ключ керування перебуває в положенні "Включено", до конденсатора С підводиться плюс оперативного струму через контакти ключа, а мінус-через зарядний резистор R2. При цьому конденсатор заряджений і схема АПВ знаходиться в стані готовності до дії.
Рис 3. Схема електричного АПВ одноразової дії для лінії з масляним вимикачем.
При включеному вимикачі реле положення "Відключено" KQT, яка здійснює контроль справності ланцюгів включення, струмом не обтекаєтся і контакт його в ланцюги пуску схеми АПВ розімкнений. Пуск схеми АПВ відбувається при відключенні вимикача релейного захистом внаслідок виникнення невідповідності між положенням ключа керування, що не змінилося, і положенням вимикача, який тепер відключений. Невідповідність положень ключа і вимикача характеризується тим, що через контакти ключа .1-3 на схему АПВ і раніше подається плюс оперативного струму, а раніше розімкнутий допоміжний контакт вимикача SQ.1 переключився і замкнув ланцюг обмотки реле KQT, яке, спрацювавши, подало контактом KQT.1 мінус на обмотку реле часу КТ.
При спрацьовуванні реле часу розмикається його миттєвий розмикальний контакт КТ.1 і вводиться в ланцюг обмотки реле додатковий опір (резистор R1). Це призводить до зменшення струму в обмотці реле, завдяки чому забезпечується його термічна стійкість при тривалому проходженні струму.
Після закінчення встановленої витримки часу реле КТ підключає замикаючим контактом КТ.2 паралельну обмотку реле KL1 до конденсатора С. Реле KL1 при цьому спрацьовує від струму розряду конденсатора і, самоудержіваясь через свою другу обмотку, включену послідовно з обмоткою контактора КМ, подає команду на включення вимикача . Завдяки використанню у реле KL1 послідовної обмотки забезпечується необхідна тривалість імпульсу для надійного включення вимикача, оскільки паралельна обмотка цього реле обтекаєтся струмом короткочасно при розряді конденсатора. Вимикач включається, розмикається його допоміжний контакт SQ.1 і повертаються у вихідне положення реле KQT, KL1 і КТ.
Якщо пошкодження на лінії було нестійким, вона залишиться в роботі. Після розмикання контакту реле часу КТ.2 конденсатор З почне заряджатися через зарядний резистор R2, опір якого вибирається таким, щоб час заряду конденсатора З становило 20-25 с. Таким чином, через вказаний час схема АПВ буде підготовлена до нового дії.
Якщо пошкодження було стійким, то включився під дією схеми АПВ вимикач знову відключиться релейним захистом і знову спрацюють реле KQT, і КТ. Реле KL1, однак, при цьому другий раз працювати не буде, так як конденсатор С, розряджений при першому АПВ, ще не встиг зарядитися. Таким чином, розглянута схема забезпечує одноразове дію при стійкому КЗ на лінії.
При оперативному відключенні вимикача ключем управління SA невідповідності не виникає і схема АПВ не діє, оскільки одночасно з поданням команди на відключення вимикача контактами ключа 6-8 розмикаються його контакти 1-3, чим знімається плюс оперативного струму зі схеми АПВ. Тому спрацює тільки реле KQT, а реле КТ і KL1 не спрацюють. Одночасно із зняттям оперативного струму контактами 1 - 3 SA замикаються контакти 2-4 і конденсатор С розряджається через резистор R3. При оперативному включенні вимикача ключем управління готовність схеми АПВ до дії настає після заряду конденсатора через 20-25 с. У разі відключення лінії захистом РЗ, коли Дії АПВ не потрібно, через резистор R3 проводиться розряд конденсатора.
Для запобігання багаторазового включення вимикача на стійке КЗ, що могло б мати місце в разі застрявання контактів реле KL1 в замкнутому стані, у схемі управління встановлюється спеціальне проміжне реле KBS типу РП-232, що має дві обмотки - робочу послідовну і паралельну утримує. Реле KBS спрацьовує при проходженні струму по котушці відключення вимикача і утримується в спрацював положенні до зняття команди на включення. Ланцюг обмотки КМ при цьому розмикається контактом KBS.1, завдяки чому запобігається включення вимикача.
2.1 Теплогенератори являють собою пристрої для нагрівання повітря продуктами згоряння рідкого палива без посереднього контакту їх з повітрям, що нагрівається. Теплогенератори призначені для опалення і вентиляції тваринницьких та інших виробничих приміщень.
При теплогенераторному опаленні приміщень можна обійтись без спорудження котелень, прокладання теплотрас, які дорого коштують.
Найбільше застосування знайшли теплогенератори ТГ-75, ТГ-1, ТГ-2,5, ТГ-150, ТГ-350 і ТГ-500. Вони забезпечують підігрів від 5,3 до 25 тис. м3/год. повітря до 60 °С, витрачаючи від 9 до 50 кг/год. рідкого палива.
Технологічна схеми теплогенератора ТГ показані на рис. 1.
Рисунок .1. Технологічна схеми теплогенератора
Теплогенератор складається з корпуса 10, до якого приєднані або вбудовані в нього вентилятор 1 повітря, що підігрівається, вентилятор 2 топкового блока, пальник 5 з диффузорними розпилювачами палива, камера газифікації 7, топкова камера 8, теплообмінник - повітронагрівач 9, димар 11. Паливо подається в топку по паливопроводу 3 і розпорошується повітрям від вентилятора 2. Відкриття і закриття паливопроводу здійснює електромагнітний вентиль YА, запалюють топку за допомогою електроікрових електродів 6, для контролю наявності полум'я призначений фоторезистор 4.
Повітря через теплообмінник теплогенератора продувається за допомогою вентилятора з електроприводом. Теплообмінник складається з камери згоряння і радіатора. Продукти згоряння віддають 82—86 % теплоти повітрю, що проходить через теплогенератор, і через димохід видаляються в атмосферу. Для спалювання рідкого палива призначений спеціальний пальник. Розпилена повітряно-паливна суміш запалюється електроіскрою, що виникає на електродах запалювання від підвищувального трансформатора. Електроди закріплені на ізоляторах. Наявність факелу контролюється двома фоторезисторами, які встановлені в блоці, що вбудований в корпус пальника.