- •59.Капітал, зміст, структура, функції
- •60.Основний капітал
- •61.Зношення, амортизація
- •62.Об.Капітал, засоби, активи
- •63.Кругооборот і оборот капіталу. Функціональні форми капіталу.
- •64.Час обороту, швидкість обороду.
- •65.Підриємництво, зміст, риси, суб’єкти та об’єкти.
- •66. Форми підприємництва
- •69. Дивись 66.
- •70. Ви́трати виробництва та їхня структура
- •71. Постійні,змінні, та валові витрати
- •72.Зовнішні та внутрішні витрати
- •73.Граничні витрати, закон спадної віддачі.
- •74.Витрати обігу: чисті та додаткові
- •75.Доходи і прибуток фірми; зміст, види.
- •76.Ринкова ціна
- •77.Чинники, що впливають на ціну
- •79.Методи ціноутворення
- •81.Рента та орендна плата за землю
- •82.Диференційна рента
- •94.Типи ек зростання
- •98.Форма і види кредиту. Кредитна система у.
73.Граничні витрати, закон спадної віддачі.
(МС)- приріст витрат на ви-во ще однієї(додаткової) одиниці продукції.
МС= дельтаТС/дельтаQ
Закон спадної віддачі — закон, згідно з яким, починаючи з певного моменту, послідовне приєднання змінного ресурсу (наприклад, праці) до незмінного фіксованого ресурсу (наприклад, капіталу або землі) дає додатковий або граничний продукт, який зменшується в розрахунку на кожну наступну одиницю змінного ресурсу. Загалом цей закон діє за умови незмінності всіх інших факторів, наприклад, використання однакової техніки й технології обробітку ґрунту, якості насіння, внесених добрив, їхньої кількості тощо. Така ситуація нетипова на практиці. Тому закон спадної віддачі не відображає сталих, суттєвих і спільних зв'язків між економічними явищами та процесами, отже, є однобічним, неповним.
74.Витрати обігу: чисті та додаткові
До чистих витрат обігу належать:
витрати, пов'язані безпосередньо із зміною форм вартості (тобто затрати на купівлю і продаж. Вони не створюють додаткової вартості);
витрати, пов'язані з веденням обігу в грошовій формі (затрати на оплату праці бухгалтерського персоналу, купівлю канцтоварів і т.д. Ці витрати також не створюють додаткової вартості);
витрати по забезпеченню грошового обігу (чеканка монет, друкування паперових грошей, папір, витрати кредитної системи і т.д.).
Перехід споживних вартостей не може здійснюватися без Переміщення товарів з одного місця в інше, без упаковки, зберігання. Витрати на здійснення цих операцій є додатковими витратами 6иРобництва в обігу. А сама праця, зайнята цими операціями, є продуктивною працею, бо вона створює вартість і додаткову вартість.
75.Доходи і прибуток фірми; зміст, види.
Дохід – це багатогранне економічне поняття, яке застосовується в різних значеннях. У широкому розумінні слова: це грошові та натуральні надходження до суб’єктів господарського життя. У вузькому: це потік грошових надходжень за одиницю часу(годину, тиждень, місяць, рік).
Класифікація доходу: 1)За рівнем формування(Мікрорівень – на підприємствах, підсобних господарствах. Макрорівень – рівні держави. ); 2)За величиною нарахованих і реально отриманих доходів населення:Номінальний – дохід у грошовому еквіваленті. Реальний – всі ті натуральні продукти або послуги, які ми можемо купити за свої номінальні доходи. Це номінальний дохід, який скоригований на процент інфляції. 3)Факторні доходи (Заробітна плата – праця. Рентний дохід – земля. Процентний дохід – капітал.Підприємницький – дохід від підприємницьких здібностей. 4)За джерелом надходження: Від трудової та підприємницької діяльності;Від власності – депозит в банку, дохід від квартири;Не пов’язані з оцінкою результатів діяльності – спадщина, виграш у лотерею, подарунок, хабар. 5)За суб’єктом привласнення:Доходи населення,Доходи підприємств (фірм),Доходи держави – дохід державних підприємств, держави як суб’єкта господарювання. ,Національний дохід – сума всіх доходів.
Аналіз доходу підприємства здійснюється за допомогою таких показників:
Валовий дохід – виторг від реалізованих товарів та послуг. TR=P*Q. Середній дохід – валовий дохід поділений на кількість реалізації. AR=TR/Q. доходу. Тому що існує цінова дискримінація. Граничний дохід – приріст валового доходу від продажу одиниці товарів(послуг). MR=deltaR(Q)/deltaQ. deltaR(Q) – приріст валового доходу; deltaQ – приріст обсягу реалізації.
Дохід підприємця є прибутком. Прибуток фірм – вираженіий у грошовій формі дохід підприємця на вкладений капітал, різниця між загальною виручкою від реалізації (валовим доходом) і сукупними витратами фірми. PR=TR-TC.
Бухгалтерський прибуток визначається як різниця між валовим доходом (виручкою від реалізації продукції) та бухгалтерськими (зовнішніми) витратами виробництва.
Економічний прибуток визначається як різниця між валовим доходом та економічними (зовнішніми і внутрішніми, з урахуванням нормального прибутку) витратами виробництва.
Нормальний прибуток — звичайний для галузі дохід від економічних ресурсів; мінімальний дохід, який стимулює підприємця продовжувати справу, залишаючись у певній сфері бізнесу. Оскільки нормальний прибуток є винагородою за виконання підприємницьких функцій, він входить до складу внутрішніх витрат фірми.
Чистий прибуток — прибуток, який залишається у розпорядженні підприємця після розрахунків з бюджетом за податковими та обов'язковими платіжними зобов'язаннями.