Тема 7 Психічна культура моряка

1. Сутність та структура психічної культури.

2. Значення психічної культури в професії моряка.

3. Поняття «психічна саморегуляція», види психічної саморегуляції.

4. Механізми свідомої психічної саморегуляції.

( Література: 2, 5, 6, 7, 19)

Методичні рекомендації

В процесі вивчення матеріалу наступної теми слід зрозуміти значення професійної культури в професійної підготовки моряка, що передбачає комплекс професійних знань, умінь та навичок, характер та широту його наукового світогляду, переконання, риси характеру тощо.

З точки зору необхідності психологічної підготовки курсанта та студента до професійної діяльності виникає проблема удосконалення рівня його індивідуальної психічної культури, що охоплює наступні компоненти: а) знання в галузі психології; б) високий рівень розвитку усіх його психічних пізнавальних процесів та психологічних властивостей; в) уміння індивідуальної психічної гігієни; г) уміння психічної свідомої саморегуляції на підставі користування методами свідомого психічного самовпливу.

Курсанти та студенти повинні знати, що в структурі психіки особистості є певні фази, а також два основних рівнів - підсвідомий та свідомий. Вчені доводять, що психіка сучасної особи має резервні механізми. Цей факт є значущим для професійного психологічного самоудосконалення моряка. Треба знати, що кожної психічно здорової особі є притаманними види психічної саморегуляції, - підсвідомий та свідомий. Специфіка роботи в морі, значне фізичне та психічне навантаження вимагає від курсанта та студента навчитися користуватися додатковими механізмами завдяки оволодіння уміннями свідомої психічної саморегуляції. Цей вид саморегуляції представляє собою систему цілеспрямованого психічного самовпливу з метою значного підвищення рівня психофізичної спроможності моряка.

Тема№ 8 Методи свідомої психічної саморегуляції

1. Сутність та значення для професійної діяльності моряка методів свідомої

психічної саморегуляції.

2. Технологія користування методами емоційно-вольового самовпливу.

3. Сутність аутотренінгу та технологія користування.

4. Медитація та аутогіпноз: сутність та механізми.

( Література: 4, 5, 6, 7, 9, 13, 15, 16)

Методичні рекомендації

В процесі вивчення матеріалу теми курсанти та студенти повинні зрозуміти, що існує дві основних групи методів психічного самовпливу: а) методи емоційно-вольового самовпливу, серед яких визначають самонаказ, переконання, самопримушення тощо; б) методи психічного самовпливу, що спираються на механізм самонавіювання, а тому не передбачають вольових зусиль чи фактору переконання.

Треба запам’ятати, що серед методів психічного свідомого самовпливу другої групи визначають аутотренінг, медитацію та аутогіпноз. Усі вони є достатньо впливовими, але не усі є небезпечними для психічного здоров’я особи. З метою дотримання принципу систематичності та послідовності є доцільним спочатку психічного тренування звертатися до методу аутотренінгу. Він є безпечним, дозволяє отримати бажаний результат поза перевантаження особистої психіки. Аутотренінг вимагає від моряка дотримання двох основних умов: а) м’язового розкріпачення; б) промовляння про себе формул самонавіювання відповідного змісту. Формули самонавіювання складаються моряком самостійно у відповідності з метою психічного самоудосконалення, яку він також самостійно визначає на підставі слідкування певним правилам.

Медитація як інший метод психічного самовпливу також є достатньо корисним на шляху психологічного професійного самоудосконалення. Але звертатися до медитації поза умінь аутогенного тренування є недоцільним, оскільки може привести до негативних наслідків, оскільки медитація передбачає підконтрольну концентрацію свідомості особи та тимчасове гальмування пам’яті. Аутогіпноз є доцільним на високому рівня психічногого самоудосконалення. Він дозволяє свідомо активізувати потенційну фазу психіки, що може функціонувати в стані бадьорості, та на цієї підставі значно підвищувати рівень особистої психофізичної спроможності.

Треба пам’ятати, що в межах професійної підготовки до роботи в морі є доцільним оволодіти технологією користування методом аутотренінгу з тим, щоб у випадку необхідності свідомо підвищувати рівень особистої емоційно-вольової стійкості та психофізичної стійкості.

Тема №9 Проблема формування особистості моряка

1. Поняття «людина», «особистість», «індивідуальність».

2. Структура особистості.

3. Теорії особистості.

4. Фактори активізації діяльності людини.

5. Особистість моряка та її значення в професійній діяльності. Вимоги до

професійної підготовки моряка.

(Література: 2, 4, 6, 7, 20)