- •1. Загальні положення
- •2. Планові та конструктивні рішення сховищ
- •2.1. Приміщення основного призначення.
- •2.2. Допоміжні приміщення
- •2.3. Захищені входи та виходи.
- •3. Конструктивні рішення.
- •3.1 Загальні положення
- •3.2 Гідроізоляція та герметизація
- •4. Технологічне обладнання та системи життєзабезпечення.
- •4.1. Системи вентиляції і опалення.
- •Кліматичні зони та параметри повітря
- •Кількість тепла
- •Фільтровентиляційні комплекти
- •4.2. Водопостачання, водовідведения, електропостачання і зв'язок.
- •Освітленість приміщень сховищ.
- •Розміщення обладнання в приміщеннях дес
- •Список використаних джерел:
- •Лампи накалювання
- •Алгоритм розрахунку
- •Вентилятори
- •Площі додаткових приміщень сховищ
2.3. Захищені входи та виходи.
Входи до сховища повинні задовольняти наступним вимогам:
- мати необхідну пропускну здатність;
- забезпечувати захист людей, які укриваються від уражаючих чинників зброї масового ураження (ЗМУ).
Входи складаються з драбинного спуску або пандусу, передтамбуру, тамбуру, або тамбур-шлюзу та вхідних прорізів з дверима.
Тамбур-шлюзи призначені для запобігання небезпечного ураження людей, що знаходяться в сховищі, при вході до нього людей, які запізнилися прибути у встановлений час. Для сховищ, які містять до 600 чоловік передбачається устрій при одному з входів однокамерного тамбур-шлюзу. Для сховищ, які містять більш ніж 600 чоловік обладнується двокамерний тамбур-шлюз, або два однокамерних при різних входах. Площа кожної камери тамбур-шлюзу при ширині дверного прорізу 0,8м - 8м2, а при ширині 1,2м - 10м2 .
В тамбур-шлюзі передбачається встановлення захисно-герметичних дверей (ЗГД), відповідних класу захисту сховищ, що відкриваються на зовні по напрямку евакуації людей. Всі входи повинні обладнуватися тамбурами, або тамбур-шлюзами. Ширину тамбур-шлюзу, ширину та довжину тамбуру та передтамбуру слід приймати на 0,6м більше ширини дверного полотна. Двері в тамбурі передбачаються: в зовнішній стіні - захисно-герметичні, відповідно класу сховища, а у внутрішній стіні - герметичні. Двері повинні відкриватись на зовні за напрямком евакуації людей.
Кількість входів приймається в залежності від місткості сховища із розрахунку: один вхід, розміром 0,8 х 1,8м - на 200 чоловік, або розміром 1,2 х 2,0м - на 300 чоловік, але не менш двох входів.
При місткості сховища до 300 чоловік допускається облаштовувати один вхід, при цьому другим повинен бути аварійний виход, у вигляді тунелю з внутрішнім розміром 1,2 х 2,0м та з дверним прорізом розміром 0,8 х 1,8м.
Входи повинні розташовуватися в протилежних боках сховищ з урахуванням напрямку руху основних потоків людей, які укриваються.
В сховищах місткістю до 600 чоловік передбачається аварійний вихід у вигляді вертикальної шахти з захисним оголовком. Висота оголовку - 1,2м з віддаленням від будівлі на відстані 0,5 висоти будинку плюс 3м. При цьому аварійний вихід повинен з'єднуватись зі сховищем тунелем. Внутрішні розміри тунелю і шахти повинні бути 0,9 х 1,3м. Вихід зі сховища до тунелю повинен обладнуватись захисно-герметичними та герметичними ставнями, які установлені відповідно із зовнішньої та внутрішньої сторони стін. В сховищах місткістю 600 чоловік і більше один з виходів слід обладнати як аварійний (евакуаційний) в вигляді тунелю з внутрішнім розміром 1,2 х 2м. При цьому вихід із сховища до тунелю повинен здійснюватися крізь тамбур, який обладнаний захисно-герметичними та герметичними дверима розміром 0,8 х 1,8м. Аварійні виходи слід розташовувати више рівня грунтових вод.
3. Конструктивні рішення.
3.1 Загальні положення
Конструктивними елементами сховища є:
- несучі і огороджувальні конструкції основної споруди, перекриття, зовнішні стіни, внутрішні стіни, колони та перегородки, фундаменти;
- конструктивні елементи входів — стіни тамбурів, тамбурів-шлюзів, предтамбурів, драбинних спусків та пандусів, перекриття над ними, вхідні прорізи із захисними пристроями (дверима або воротами з засувами), захисні оголовки над входами до сховища;
- конструктивні елементи аварійних виходів - стіни, перекриття та фундаменти галерей і захисного оголовку, прорізи із захисними пристроями (дверима, ставнями).
Всі конструкції повинні бути розраховані на дію вибухової хвилі, незалежно від джерела ії походження та мати необхідну міцність у відповідності з класом сховища.
Для сховища слід приймати перекриття за балочною схемою з опорою балок (ригелів) на колони, а також допускається приймати безбалочні перекриття.
Застосування несучих внутрішніх повздовжніх та поперечних стін допускається при відповідному техніко-економічному обгрунтуванні.
При розробці конструктивних рішень сховищ слід використовувати типові залізобетонні конструкції, які застосовуються в промисловому та цивільному будівництві з посиленням (в необхідних випадках) їх елементів.
Практика проектування показує, що найбільш доцільно приймати сітку колон 6м х 6м; 4,5м х 6м; 6м х 3м; 4,5м х 4,5м; 4,5м х 3м; 3м х 3м.
При будівлі сховищ можуть прийматись наступні конструктивні схеми :
- каркасно-панельні з повним каркасом;
- каркасно-панельні з неповним каркасом;
- безкаркасні.
Каркасно-панельна схема з повним каркасом уявляє собою систему, яка складається зі стійок та ригелів з заповненням з плит (панелей), міцно зв'язаних з елементами каркасу.
В каркасно-панельній схемі з неповним каркасом колони біля зовнішніх стін передбачаються в торцях споруди. Замість крайніх колон та заповнення облаштовуються суцільні стіни.
Для безкаркасної схеми вертикальні огороджуючі та внутрішні несучі конструкції виконуються у вигляді суцільних стін. Рекомендується застосовувати каркасну схему, як найбільш раціональну, що надає можливість найкращим чином використовувати приміщення для господарських цілей.
Покриття слід надійно зв'язувати зі стінами шляхом зварювання закладних деталей, або випусків арматури, потім вони зміцнюються монолітом бетону.
Колони та фундаменти виготовляються із збірного, або монолітного залізобетону.
Перегородки виконуються із достатньо міцних матеріалів, які мають невелику питому вагу.