11. Поняття фінансової системи. Фінансова система України та організація її функціонування.

Фінансова система – це сукупність відносно уособлених взаємопов’язаних фін відносин, які відображають специфічні форми та методи розподілу та перерозподілу ВВП; це відображення форм і методів конкретного використання фінансів в економіці.

За організаційною структурою фін система являє собою сукупність фін органів та інститутів, які управляють грошовими потоками. Виділяють 4 сфери фін системи:

1. Мікроекономіка – фінанси суб’єктів господарювання.

2. Макроекономіка – державні фінанси.

3. Світове господарство – міжнародні фінанси.

4. Сфера забезпечення – фін ринок.

Фін системи мають певні характерні риси:

• кожна ланка має властиві їй методи мобілізації коштів для створення фондів фін ресурсів;

• кожна ланка є відносно самостійною, має власну сферу застосування;

• між ланками існує тісний взаємозв’язок і взаємна обумовленість (кожна ланка може успішно функціонувати лише при досконалості системи вцілому);

• фін система держави досягає найбільшої ефективності лише тоді, коли відлагоджена та законодавчо закріплена діяльність кожної її ланки;

• залежно від факторів, що впливають на організацію фінансів кожна ланка може поділятись на менші підрозділи.

11. Моделі фінансових відносин у суспільстві.

Фінансова модель ринкової економіки – полягає в тому, що спочатку вартість реалізованого нац доходу розподіляється між тими, хто зайнятий у його створенні. (Це власники засобів виробництва, котрі отримують прибуток і робітники та службовці, яким виплачується з/п). Пропорції розподілу нац доходу між підприємцями і робітниками регулюються:1) Ринковими відносинами. Ринкові відносини сприяють установленню оптимальних пропорцій між з/п і прибутком. Кожен суб’єкт зацікавлений у збільшенні своєї частки, але в свою чергу він же зацікавлений в доходах іншого. 2) У законодавчому порядку. Законодавче регулювання полягає у встановленні мінімального рівня оплати праці і обмеження максимального рівня рентабельності.

Фінансова модель адміністративної економіки полягає в тому, що переважна частина нац доходу відразу централізувалася у бюджеті і виключалася із розподільчих відносин.

Американська модель заснована на максимальному рівні самозабезпечення фізичних і самофінансування юридичних осіб і фін втручання в економіку зведено до мінімуму. У соц сфері забезпечуються тільки ті верстви населення, які невзмозі обійтися без держ допомоги.

Західноєвропейська модель характеризується поміркованим рівнем централізації ВВП у бюджеті (приблизно 35-45%), більш розгалуженою є і державна соціальна сфера (в галузі освіти).

Скандинавська модель передбачає досить високий рівень бюджетної централізації ВВП (50-60%), але відповідно вона характеризується розгалуженою держ соц сферою як в галузі освіти, так і охорони здоров’я.

11. Ланки фінансової системи.

1. Фінанси матеріальної сфери виробництва (державні підприємства, спільні, колективні, акціонерні та ін). Зростання обсягів виробництва (послуг) у цій сфері, а від цього доходів і резервів є головною умовою створення міцної економічної основи держави.

2. Фінанси бірж торгівлі, транспорту, тобто сфери обігу і просування тов. до споживача.

3. Державний бюджет

4. Місцеві бюджети

5. Бюджет соц страхування скл з платежів. Які підприємства, організації вносять в установлених розмірах (%) від фактично нарахованого фонду з/п (єдиний внесок)

6. Фінанси державного і недержавного майнового і особистого страхування. Формуються фонди зі страхових платежів юр і фіз. осіб і призначаються для відшкодування від страхових подій, стихійних лих та ін.

7. Фінанси банківсько-кредитної системи формують свої грошові фонди використовуючи грошові кошти підприємств, приватний акціонерний капітал та ін.