- •Тема 1. Предмет і метод мікроекономіки
- •1.1. Предмет, суб’єкти та об’єкт мікроекономіки
- •1.2. Основні поняття та припущення
- •1.3. Методи мікроекономічних досліджень
- •Тема 2. Попит, пропонування, ціна, ринкова рівновага
- •2.1. Аналіз попиту
- •2.2. Аналіз пропонування
- •2.3. Ринкова рівновага: утворення ринкової ціни та її роль
2.1. Аналіз попиту
Попит є формою вираження потреб, представлених на ринку і забезпечених грошовими засобами. Розрізняють індивідуальний (попит окремих економічних суб’єктів) та ринковий (агрегований з попиту окремих суб’єктів) попит. У будь-якому випадку попит формується двома складовими: ціною та кількістю товару чи послуги, яку бажають придбати покупці.
Попит – це множина співвідношень цін і відповідних кількостей товару.
Обсяг попиту – це конкретна кількість товару, яку покупці бажають і можуть придбати за деякий період часу за певного значення ціни.
Закон попиту твердить, що між ціною і обсягом попиту існує обернений зв’язок. Математичним виразом закону попиту є функція попиту: . Графічним відображенням функції попиту є крива попиту, яка звичайно є спадною і у більшості випадків – нелінійною.
Лінійна функція попиту описується рівнянням: .
Важливо розрізняти зміни в обсязі попиту і зміни у попиті, які визначаються різними чинниками. Ціна є основною детермінантою попиту, зміни ціни спричиняють зміни в обсязі попиту, що графічно відповідає руху між точками вздовж даної кривої попиту (рис. 2.1).
Нецінові детермінанти попиту спричиняють зміни у попиті, тобто змінюють всю множину співвідношень цін і обсягів благ, що графічно відповідає зміщенню всієї кривої попиту (рис. 2.2).
Нецінові детермінанти попиту – це смаки та уподобання споживачів; кількість покупців на ринку; доходи споживачів; ціни сполучених товарів; очікування споживачів відносно зміни цін і доходів у майбутньому.
Доходи споживачів чинять неоднозначний вплив на попит. Відповідно до динаміки попиту в залежності від динаміки доходів розрізняють:
-
нормальні блага – це товари, попит на які зростає зі зростанням доходів споживачів;
-
нижчі блага – це товари, попит на які скорочується зі зростанням доходів споживачів.
Ціни сполучених товарів також чинять неоднозначний вплив на попит залежно від характеру взаємозв’язку товарів:
-
товари-субститути або взаємозамінники – це пари товарів, для яких підвищення ціни одного викликає зростання попиту на інший, і навпаки.
-
товари-комплементи або взаємодоповнювачі – це пари товарів, для яких підвищення ціни одного призводить до зменшення попиту на інший, і навпаки.
З врахуванням нецінових детермінант попиту функція попиту може бути представлена як: QD = f(P, ND) , де ND – нецінові детермінанти попиту.
2.2. Аналіз пропонування
Пропонування – це кількість товарів, яка перебуває на ринку або може бути доставлена на ринок. Розрізняють індивідуальне пропонування (окремої фірми) та ринкове пропонування (сумарний обсяг індивідуального пропонування всіх фірм галузі).
Пропонування – це множина співвідношень цін і відповідних кількостей товару.
Обсяг пропонування – це конкретна кількість товару, яку продавці бажають і можуть поставити на ринок за деякий період часу за певного значення ціни.
Закон пропонування твердить, що між ціною і обсягом пропонування існує прямий зв’язок.
Математичний виразом закону пропонування є функція пропонування: . Графічним відображенням функції пропонування є крива пропонування, яка звичайно є висхідною і нелінійною.
Лінійна функція пропонування описується рівнянням: .
Зміни ціни спричиняють зміни в обсязі пропонування, що графічно відповідає руху між точками вздовж даної кривої пропонування (рис. 2.3). Нецінові детермінанти спричиняють зміни у пропонуванні, що графічно відповідає зміщенню всієї кривої пропонування (рис. 2.4).
Нецінові детермінанти пропонування – це ціни ресурсів; технологія виробництва; кількість продавців на ринку; податки та субсидії; зміни цін інших товарів; очікування відносно зміни цін у майбутньому.
З врахуванням нецінових детермінант функція пропонування може бути представлена рівнянням: QS = f(P, NS), де NS – нецінові детермінанти пропонування.