1. Аксіома: Аксіома повної упорядкованості.

Повна впорядкованість блага – це визначення співвідношення двох (кількох) благ:

А>В; А<В; А=В; А~В.

1. Аксіома: Аксіома транзитивності вподабань.

А>В; В>С, звідси випливає, що А>С

Аксіома заключається у вище наведених співвідношеннях.

2. Аксіома. Аксіома про ненаситність потреб.

Споживач надає перевагу більшій кількості блага ніж меншій.

3. 2. Крива байдужості. Карта кривих байдужості

Крива байдужості – крива, кожна точка якої характеризує споживацький вибір у вигляді певного набору товарів чи послуг.

Властивості кривих байдужості:

1. віддається перевага наборам товарів на тих кривих байдужості, які найбільш віддалені від початку координат

2. криві байдужості не перетинаються

3. криві байдужості мають від’ємний нахил.

Карта кривих байдужості - це засіб відображення переваг споживача, які відповідають різному рівню корисності.

Набір споживчих кошиків з однаковим рівнем корисності називається набором байдужості.

Крива байдужості – це лінія рівної корисності, всі точки якої показують множину наборів комбінацій двох благ, що забезпечують один і той же рівень корисності.

Для описання уподобань споживача щодо всіх можливих комбінацій двох товарів засто­совується карта байдужості – сукупність кри­вих байдужості , кожна з яких представляє ін­ший рівень корисності (рисунок 21). Вона описує поведінку споживача без врахування видатків на будь-який кошик і є „моделлю бажаного”.

Рухаючись вздовж обраної кривої байдужості, споживач залишається на одному і тому ж рівні корисності, але може змінювати набір товарів у кошику. Опуклість кривих байдужості до початку координат означає, що збільшення в кошику кількості одного товару супроводжується зменшенням кількості іншого, тобто споживач може лише замінювати один товар іншим.

Y

Рисунок 21: Модель бажаного

U3

U2

U1

Якщо товари є абсо­лютними замінниками, споживачу байдуже, який з них споживати (купити учнівський зошит червоного чи синього кольору), гранична норма заміни є сталою, а криві бай­дужості матимуть вигляд спадних прямих. Якщо товари є абсолютними взаємодоповнювачами (наприклад, взуття на праву та ліву ногу), то заміщення неможливе, гранична норма за­міни дорівнює нулю або є нескінченною, а криві байдужості мають вигляд прямого кута.

Узагальнимо властивості кривих байдужості:

• криві байдужості не можуть перетинатися;

• криві байдужості, розташовані далі від початку координат, відповіда­ють наборам благ з вищим рівнем корисності;

• криві байдужості мають від’ємний нахил для абсолютної більшості благ.

• в міру просування донизу по кривій байдужості вона стає пологішою, випрямляється.

Споживач бажав би обрати кошик, який належить найвищій кривій байдужості, з найбільшою кількістю товарів. Однак, повинен зважити на те, що ціни кошиків різні, а його доход обмежений. Для того, щоб визначити, який саме кошик вибере споживач, прагнучи максимізувати корисність, потрібно проаналізувати бюджетне обмеження споживача.

Види кривих байдужості

1. Абсолютні замінники

2. Цілком взаємодоповнюючі товари (рисунок 4) (напри­клад, споживач обов'язково п'є чай з цукром). Функція корис­ності для таких товарів має вигляд: U(Х,У) = min {X, У}, гра­нична норма заміни МRS_xy = 0.

Рисунок 22: Конфігурація кривих байдужості для товарів, що є взаємодоповнюючими.

U₁

U₂

U₃

Y

X

3. Нейтральні товари (наприклад, хліб та цемент) Функція корисності для них має вигляд: U(Х,У) = X, гра­нична норма заміни МRS_xy = 0.

4. Більшість товарів є неповними замінниками; їх криві бай­дужості є монотонно спадними. Функція корисності для таких товарів має вигляд U(Х,У) = Xα*У,

0 < α <1. При цьому, чим ближ­ча α до 1, тим споживач більше схильний до споживання блага X порівняно з благом Y

Рисунок 23: Конфігурація кривих байдужості для товарів, що є нейтральним

Гранична норма заміни вздовж кривої бай­дужості зменшується і дорівнює

МRS_xy = (рисунок 24).

Рисунок 24. Криві байдужості

Вибір на користь відмови від споживання одного з товарів: кутова рівновага.

Деякі товари окремі люди не купують зовсім (наприклад, Ви відмовились від поїздки в Крим в цьому році заради інших поку­пок).

Рівновага споживача, за якої один з товарів не споживається зовсім, називається кутовою рівновагою. Вона має місце на одній з осей у вершині кута, утвореного бюджетною лінією і кривою байдужості (рисунок). Іноді, бюджетна лінія і крива байду­жості мають різний нахил по всій довжині, тобто точки дотику не існує. В цьому випадку оптимальне рішення визначається поло­женням, найбільш близьким до дотичного.

Y

E

U3

U2

U1

0 X

Рисунок 25: Кутова рівновага споживача, коли перевага надається товару Y

Y

U1 U2 U3

0 E X

Рисунок 25: Кутова рівновага споживача, коли перевага надається товару Y

Збільшення доходу або падіння цін може перемістити спожи­вача до внутрішньої рівноваги.

Якщо МRS_xy=0 у випадку нейтральних товарів, то споживач завжди знаходиться в стані кутової рівноваги.