- •7. Економічний інтерес, його об’єкти і функції.
- •18 Виникнення і розвиток грошових відносин.
- •19. Суть грошей. Функції грошей. Альтернативні теорії грошей.
- •21.Закони Грошового обігу.
- •30. Конкуренція і моделі ринків.
- •24. Витрати виробництва: сутність,види.
- •27. Попит, пропозиція, їх взаємодія.
- •28. Сутність ціни та механізм ціноутворення.
- •29. Ринкова ціна: механізм формування та функції.
- •31.Класифікація ринків. 32.Ринок предметів споживання.
- •33. Ринок засобів виробництва.
- •35. Ринок праці та розподіл трудових ресурсів.
- •37 Проблеми формування ринків праці, землі та капіталів в Україні.
- •39 .Інфраструктура ринку:сутність.
- •40. Товарні біржі.
- •44. Банки, їх роль та функції.
- •46. Кредит ф-ції , форми.
- •48. Домогосподарства як суб’єкти ринкової економіки.
- •51. Оборот капіталу, основний та оборотний капітал.
- •52. Підприємництво:сутність види
- •53.Проблеми розвитку цивілізованого підприємництва в Україні
- •57.Прибуток у розвитку підприємництва
- •59.Капітал як економічнакатегорія
- •60.Капітал і праця
- •61. Заробітна плата: сутність, форми, системи. Теорії зарплати.
- •62. Підпиємництво в аграрні сфері.
- •63. Земельна рента та її форми.
- •64. Форми господарювання.
- •73. .Національне багатство та його структура.
- •75. Розподіл національного доходу.
- •89. Державне регулювання суспільного відтворення та його форми.
- •100. Закономірності та особливості розвитку перехідної економіки
- •103. Світове господарство: його суть та структура.
- •106. .Міжнародна економічна інтеграція.
- •112.Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •110. Міжнародні валютно-фінансові організації.
- •113. Економічні аспекти глобальних проблем.
- •87.Проблеми політики зайнятості у.
- •16.Товар та його властивості.
- •58. Особливості нагромадження капіталу в Україні.
- •14.Відносини власності в системі змішаної економіки
- •4. За величиною нарахованих і реально отриманих доходів населення:
- •69.Продуктивність праці та її рольу відтворювальному процесі
- •70.Економічне відтворення: сутність, види.
- •71. Особливості відтворення в аграрному секторі економіки
- •79.Державне регулювання розподілу доходів
- •82.Економічні цикли: сутність, структура, види та причини циклічних коливань.
- •80.Економічне зростання і його чинники.
- •83.Зайнятість: сутність, форми та ефективність.
- •78.Споживання, національний дохід і заощадження.
- •70.Економічне відтворення: сутність, види.
- •67.Функції, форми та методи державного регулювання ринкової економіки
- •97.Фінансова олігархія та її еволюція.
- •17.Економічні закони і категорії товарного виробництва
- •56.Акціонерне товариство як сучасна форма підприємництва.
- •111.Міжнародна трудова міграція.
- •49. Організаційно-правові форми підприємництва
- •41. Фондові біржі як елемент інфраструктури ринку.
- •55.Податки та платежі з доходів підприємства.
- •1) По методу встановлення оподатковування податки можуть бути прямими і непрямим, що обумовлює можливість їхнього перенесення на споживача.
- •2) У залежності від характеру ставок розрізняють:
- •66 Держава як суб'єкт економічних відносин.
- •9.Типи економічних систем, класифікації ек с-м.
- •11.Власність як економічна категорія.
- •96.Монополії та олігополії в умовах капіт. Зміш. Економ.
- •98.Еволюція і перспективи розвитку капіталізму.
- •99.Власність та господарський механізм соціал. Економ.
- •102.Соціально-ек. Перетворення в у-ні на шляху до зміш. Економ.
- •105.Інтернаціоналізація господарських відносин і продук. Сил
- •10.Людина як провідний елемент продуктивних сил і суб. Вироб. Відносин.
- •12.Еволюція форм власності
- •13.Особливості розвитку відносин власності в у.
- •90.Проблеми удосконалення механізму господарюваня
- •91.Податки як інструмент державного регулюваня ек. Процесів
- •92.Грошово-кредитна політика як напрям держ. Регулюв. Економіки.
- •93.Закономірності та етапи розвитку капітіліст. Екон. Системи
- •95.Економ. Систем. Сучасного капіталізму
- •74.Відносини розподілу та їх місце у відтворювальному процесі
- •76. Об'єктивні основи формування доходів населення
- •86Регулювання зайнятості населення
- •16.Товар та його властивості.
- •58. Особливості нагромадження капіталу в Україні.
- •14.Відносини власності в системі змішаної економіки
- •4. За величиною нарахованих і реально отриманих доходів населення:
- •69.Продуктивність праці та її рольу відтворювальному процесі
- •70.Економічне відтворення: сутність, види.
- •71. Особливості відтворення в аграрному секторі економіки
- •79.Державне регулювання розподілу доходів
- •82.Економічні цикли: сутність, структура, види та причини циклічних коливань.
- •80.Економічне зростання і його чинники.
- •83.Зайнятість: сутність, форми та ефективність.
- •78.Споживання, національний дохід і заощадження.
- •70.Економічне відтворення: сутність, види.
- •67.Функції, форми та методи державного регулювання ринкової економіки
- •97.Фінансова олігархія та її еволюція.
- •17.Економічні закони і категорії товарного виробництва
- •56.Акціонерне товариство як сучасна форма підприємництва.
- •111.Міжнародна трудова міграція.
- •49. Організаційно-правові форми підприємництва
- •41. Фондові біржі як елемент інфраструктури ринку.
- •55.Податки та платежі з доходів підприємства.
- •1) По методу встановлення оподатковування податки можуть бути прямими і непрямим, що обумовлює можливість їхнього перенесення на споживача.
- •2) У залежності від характеру ставок розрізняють:
- •66 Держава як суб'єкт економічних відносин.
- •9.Типи економічних систем, класифікації ек с-м.
- •11.Власність як економічна категорія.
- •96.Монополії та олігополії в умовах капіт. Зміш. Економ.
- •98.Еволюція і перспективи розвитку капіталізму.
- •99.Власність та господарський механізм соціал. Економ.
- •102.Соціально-ек. Перетворення в у-ні на шляху до зміш. Економ.
- •105.Інтернаціоналізація господарських відносин і продук. Сил
- •10.Людина як провідний елемент продуктивних сил і суб. Вироб. Відносин.
- •12.Еволюція форм власності
- •13.Особливості розвитку відносин власності в у.
- •90.Проблеми удосконалення механізму господарюваня
- •91.Податки як інструмент державного регулюваня ек. Процесів
- •92.Грошово-кредитна політика як напрям держ. Регулюв. Економіки.
- •93.Закономірності та етапи розвитку капітіліст. Екон. Системи
- •95.Економ. Систем. Сучасного капіталізму
- •74.Відносини розподілу та їх місце у відтворювальному процесі
- •76. Об'єктивні основи формування доходів населення
- •86Регулювання зайнятості населення
110. Міжнародні валютно-фінансові організації.
Розвиток економічного співробітництва, валютних і фінансових відносин між окремими державами зумовив появу міжнародних валютно-фінансових і кредитних організацій. Такі міжнародні організації — це інститути, створені за міждержавними угодами для регулювання міжнародних економічних відносин. Провідними з них є Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світовий банк (СБ), Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР).
МВФ — це міжнародна валютно-кредитна організація, яку було створено на міжнародній валютно-фінансовій конференції в Бреттон-Вудсі в 1944 р. Почав функціонувати з 1945 р. Нині до МВФ входить понад 160 держав світу. Згідно зі Статутом МВФ його основними ціллми е: сприяння розвитку торгівлі та валютного співробітництва; надання країнам-членам коштів в іноземній валюті для вирівнювання платіжних балансів.
Капітал МВФ формується за рахунок внесків держав-членів відповідно до встановленої для кожної з них квоти, величина якої залежить від рівня економічного розвитку країни та її ролі у світовій економіці й міжнародній торгівлі. Так, на початок 90-х років квота СІЛА становила 19,62 %, далі йшли Німеччина і Японія (по 6,1), Франція і Великобританія (по 5,48 %) та ін. Квоту для Росії встановили на рівні 3 %, для України — 0,7 %.
Важливим напрямом діяльності МВФ є кредитування країн для врегулювання платіжних балансів і зовнішньої заборгованості. Кредити МВФ поділяються на:
• звичайні кредити фонду, які надаються для подолання тимчасових труднощів платіжного балансу в рамках одного року (з перспективою подовження до 4—5 років);
• компенсаційні кредити, що їх надають для компенсації зменшення експортної виручки, яке сталося з причин, незалежних від країни-позичальника, терміном на 3—5 років;
• стабілізаційні кредити терміном до 3—5 років, які надаються для фінансування створення запасів сировини, що добувається в країні у разі несприятливої кон'юнктури на світових ринках.
МВФ здійснює і так зване розширене фінансування, що має цільове призначення — здійснювати структурну перебудову зовнішніх рахунків у разі серйозних порушень платіжного балансу. Погашення може відбуватися протягом 4—10 років.
При цьому кредитні операції здійснюються тільки з офіційними органами країн-членів МВФ: національними банками, казначействами, валютними стабілізаційними фондами.
Однією з форм міждержавного кредитного регулювання є створення спеціальних фондів запозичення ресурсів. Роль МВФ полягає у посередництві між країнами, які потребують коштів, і країнами-кредиторами та встановлення контролю над валютно-фінансовою політикою держави-позичальника.
З кінця 70-х років МВФ переорієнтував свою діяльність на вирівнювання платіжних балансів країн, що розвиваються, а з початку 80-х — на регулювання їх зовнішньої заборгованості. Відбулося підвищення ролі МВФ як координатора міжнародних кредитів і гаранта платоспроможності країн-боржників.
Слід зауважити, що МВФ пов'язує надання кредитів країнам-членам з умовами проведення ними відповідних змін в економічній політиці. Відмова країни виконувати умови МВФ практично закриває їй доступ до світового ринку капіталів. У той же час невелика позичка фонду надає країні можливість отримати більший кредит у банках.
Поряд з МВФ в регулюванні міжнародних валютно-фінансових відносин важливу роль відіграє й інша організація, зв'язана бретгон-вудськими угодами 1944 і 1945 рр. — Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР). Цей банк разом зі своїми двома філіями — Міжнародною фінансовою корпорацією (МФК) та Міжнародною асоціацією розвитку (МАР) — входить до структури Світового банку. До нього також належить Агентство з гарантування багатосторонніх інвестицій.
Основна мета діяльності МБРР — сприяння країнам-членам у розвитку їх економіки через надання довгострокових позичок і кредитів, націлених на реалізацію програм, що сприяють структурній перебудові країн-позичальниць, а також сприяння розвитку міжнародної торгівлі та підтримці платіжних балансів. Позички надаються як державним, так і приватним підприємствам, але за наявності гарантій урядів відповідних країн. При цьому банк вимагає обов'язкового надання інформації про фінансовий стан країни-позичальника, об'єктів, що кредитуються, а представники МБРР періодично обстежують ці об'єкти. Найбільша частина його кредитів спрямовується у галузі інфраструктури: енергетику, транспорт, зв'язок. Банк надає позички приблизно на 15млрддол. щорічно, процент за користування береться на рівні ставок фінансового ринку.
У 1990 р. було створено Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), метою якого є сприяння ринковим реформам у країнах Центральної та Східної Європи. Засновниками банку виступило 40 країн, а також дві міжнародні організації – Європейське економічне співробітництво і Європейський інвестиційний банк. ЄБРР має відігравати роль стимулятора для залучення капіталу в галузі інфраструктури країн Європи з перехідною економікою. Надаючи кредити, банк допомагає західним промисловцям зважитися на необхідний ризик освоєння ринків у цьому регіоні, в т. ч. на пострадянському просторі.