4. Фінансовий механізм підприємства

Під час переходу до ринкової системи господарювання зароджується

конкуренція як важливий механізм регулювання економічних процесів. Однак у перехідний період вона ще незначна. Це дає змогу продавцям установлювати й підтримувати більш високі ціни, ніж вони могли б дозволити собі за розвинутої конкуренції, що призводить до застою у виробництві, до безробіття, а в кінцевому рахунку - до соціально-економічної та політичної нестабільності.

Конкурентоспроможність підприємства можна забезпечити правильною організацією управління фінансами: рухом фінансових ресурсів та фінансовими відносинами.

Зміст фінансового менеджменту полягає в ефективному використанні фінансового механізму для досягнення стратегічних і тактичних цілей. До головних завдань фінансового менеджменту належать: виявлення фінансових джерел розвитку виробництва; визначення ефективних напрямків інвестування фінансових ресурсів; раціоналізація операцій із цінними паперами; налагодження оптимальних стосунків із фінансово-кредитною системою, суб'єктами господарювання. Значення управління фінансами підприємств полягає в такій організації роботи фінансових служб, яка дає змогу залучати додаткові фінансові ресурси на найвигідніших умовах, інвестувати їх із найбільшим ефектом, проводити прибуткові операції на фінансовому ринку.

Фінансовий механізм підприємства - це система управління фінансами, призначена для організації взаємодії фінансових відносин і грошових фондів з метою оптимізації їхнього впливу на кінцеві результати його діяльності.

Фінансове управління діяльністю господарства має дві взаємопов’язані сфери:

• Поточну діяльність, пов’язану з використанням поточних активів;

• Інвестиції.

Управління короткостроковим фінансуванням включає:

• Визначення оптимальної величини капіталу;

• Управління готівковим оборотом і ринковими цінними паперами;

• Визначення розмірів і джерел короткострокових кредитів.

У процесі постачання вирішуються питання управління товарними

запасами. При виробництві фінансове управління спрямоване на:

• Забезпечення фінансовими ресурсами всіх поточних платежів;

• Розрахунків з органами страхування, Пенсійними фондом, Податковою системою;

• Організацію заміщення зносу основних засобів.

У процесі реалізації продукції визначаються:

• Напрями реалізації;

• Ціни реалізації;

• Можливі дотації;

• Договірні відносини;

• Форми розрахунків;

• Проводиться управління отриманою готівкою.

Фінансове управління інвестиціями включає:

• Визначення напрямків капітальних вкладень;

• Політику дивідендів;

• Вибір джерел довгострокового фінансування;

• Прибуток;

• Довгостроковий кредит;

• Лізинг;

• Опціони.

До структури фінансового механізму входять п’ять взаємопов’язаних

елементів.

1. правове забезпечення – закони, постанови ВРУ, Укази президента,

постанови уряду, накази і листи міністерств і відомств, Статут юридичної особи

2. Нормативне забезпечення – інструкції, нормативи, методичні

вказівки;

3. Інформаційне забезпечення – бухгалтерські дані, дані статистичних

збірників, дані одноразових обстежень;

4. Фінансові методи – прогнозування, планування, інвестування,

кредитування,оподаткування, самофінансування, система розрахунків, матеріальне стимулювання, і відповідальність, страхування, фондоутворення, оренда, лізинг, факторинг, взаємовідносини з засновниками, суб’єктами господарювання;

5. Фінансові важелі – прибуток, дохід, амортизаційні відрахування, ціна,

податки, орендна плата, фінансові санкції, відсотки, цільові грошові фонди, пайові внески, інвестиції, форма розрахунків, види кредитів, дисконт, валютні курси.